Анотація
Актуальність. Астенія (грец. Asthenia – безсилля, слабкість) – психопатологічний стан, що характеризується слабкістю, підвищеною стомлюваністю, емоційною лабільністю, гіперестезією, порушеннями сну. У популяції частота хронічної форми астенії або синдрому хронічної втоми досягає 2,8%. Стресові навантаження – це повсякденна реальність сучасної людини, зокрема в умовах воєнного конфлікту, психологічних наслідків пандемії COVID-19 тощо. Групою ризику щодо наслідків психосоціальної кризи є медичні працівники, зокрема фахівці психіатричних служб. Проблема астенії у лікарів-інтернів є актуальною, яка потребує подальшого вивчення та вирішення, особливо в умовах психосоціальної кризи.
Метою дослідження є виявлення та оцінка рівня та компонентів астенії у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» в умовах психосоціальної кризи.
Методи. Проведено психодіагностичне дослідження рівня та компонентів астенії у 30 лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» 1-го та 2-го років навчання, за допомогою психометричної шкали оцінки рівня втоми (Fatigue Assessment Scale, FAS).
Результати. Показник астенії серед всієї вибірки вказував на наявність втоми (помірний рівень астенії), і втома спостерігалась як серед чоловіків, так і жінок. У проведеному дослідженні виявлено, що рівень фізичної астенії переважав над рівнем психічної у всієї вибірки, і ця тенденція була помітна як серед чоловіків, так і жінок.
При оцінці ступеня вираженості/рівня астенії виявлено наступне: відсутність астенії спостерігалася серед 10,0% учасників, наявність втоми (легкий або помірний рівень) – 66,7%, а виражена стомлюваність (високий рівень) була наявна серед 23,3% учасників.
Зокрема, відсутність втоми відзначили 11,1% чоловіків, наявність втоми – 77,8%, виражену стомлюваність – 11,1%. Серед жінок 9,5% відзначили відсутність втоми, 61,9% – наявність втоми, а 28,6% – виражену стомлюваність.
Обговорення. Отримані нами результати щодо помірного рівня астенії у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» збігаються з даними інших дослідників щодо підвищеного ризику синдрому емоційного вигорання саме у молодих лікарів. Як згадувалося в низці досліджень, навчання молодих лікарів практикам подолання впливу втоми може допомогти запобігти ранньому формуванню синдрому вигорання. Для пом’якшення ознак втоми та вигорання у медичних працівників, зокрема психіатричних служб, необхідна розробка стратегій та програм профілактики та запобігання наслідків психосоціальної кризи в системі охорони здоров’я.
Висновок. У всіх учасників дослідження виявлена втома, що відповідало помірному рівню астенії, як серед чоловіків, так і жінок. За компонентами астенії встановлено, що рівень фізичної астенії переважав над рівнем психічної, у всіх учасників обох статей. За рівнем астенії та ступенем вираженості не було виявлено статистично значущої відмінності між жінками та чоловіками у вибірці. Отримані дані мають бути враховані при проведенні ранньої діагностики, профілактики та корекції астенічних проявів у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія», для попередження синдрому професійного вигорання, зокрема в умовах психосоціальної кризи.
Актуальність
Астенія (грец. Asthenia – безсилля, слабкість) – психопатологічний стан, що характеризується слабкістю, підвищеною стомлюваністю, емоційною лабільністю, гіперестезією, порушеннями сну. Астенія спостерігається у всіх категорій населення, на частку пов'язаних з астенією скарг припадає понад 60%. У популяції частота хронічної форми астенії або синдрому хронічної втоми досягає 2,8%, на первинному прийомі у лікаря загальної практики – 3% [1].
Стресові навантаження – це повсякденна реальність сучасної людини, зокрема в умовах воєнного конфлікту, психологічних наслідків пандемії COVID-19, економічної нестабільності, соціальних негараздів, сімейних криз, втрат близьких, інформаційних забруднень, несприятливих екологічних впливів тощо [2].
Групою ризику щодо наслідків психосоціальної кризи є медичні працівники, зокрема фахівці психіатричних служб. Лікарі-інтерни знаходяться на першій стадії третього етапу професійної діяльності — стадії професійного становлення, що починається з моменту початку навчання в інтернатурі й триває до 5 років. Психологічному стану молодого фахівця в цей період властиві невпевненість, залежність, тривога, психічна і фізична втома. Якщо в цей період у молодого лікаря виявляються ознаки астенії, то ризик формування синдрому професійного вигорання збільшується. Стан психічного здоров'я медичних працівників також впливає на якість надання послуг [3].
Таким чином, проблема астенії у лікарів-інтернів є актуальною, яка потребує подальшого вивчення та вирішення, особливо в умовах психосоціальної кризи.
Метою дослідження є виявлення та оцінка рівня та компонентів астенії у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» в умовах психосоціальної кризи.
М етоди
Дослідження проведено на кафедрі психіатрії, наркології і медичної психології Дніпровського державного медичного університету серед лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» 1-го та 2-го років навчання. Вибірка складалася з 30 осіб, з них чоловіків – 9, жінок – 21. Вік учасників дорівнював 24,0 [27,0; 34,0] роки, з них у чоловіків – 24,0 [24,0; 26,0] роки, жінок – 24,0 [23,0; 24,0] роки.
Психодіагностичне дослідження рівня та компонентів астенії проводилось за допомогою психометричної шкали оцінки рівня втоми (Fatigue Assessment Scale, FAS). Загальна оцінка FAS – це сума балів від 10 до 50. Загальний показник FAS <22 свідчить про відсутність втоми, ≥ 22 – наявність втоми (легкий або помірний рівень астенії), ≥ 35 – виражена стомлюваність (високий рівень астенії).
Статистичний аналіз проводився з використанням статистичного пакету STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., Серійній № AGAR909E415822FA) та MedCalc Statistical Software trial version 22.009 (MedCalc Software Ltd, Ostend, Belgium; https://www.medcalc.org; 2023). Для показників з типом розподілу, відмінним від нормального, використовували непараметричні статистичні методи (медіана та 1-3 квартилі (Ме [Q1;Q3]) для презентації показника та критерій Манна-Уітні для порівняння показників між групами). Однорідність груп за якісними характеристиками перевірялася за критерієм хі-квадрат. Значущими вважали відмінності при статистичної значущості результату р <0,05 [4,5].
Результати
Результати дослідження рівня астенії серед всіх учасників дослідження представлені в табл.1.
Таблиця 1
Рівень астенії серед учасників вибірки
| Показник | Вся група (n=30) | Чоловіки (n=9) | Жінки (n=21) | p |
| Рівень астенії, бали | 29,0 [27,0; 34,0] | 28,0 [27,0; 31,0] | 29,0 [27,0; 38,0] | 0,34 |
| Психічна астенія, бали | 12,0 [10,0; 17,0] | 11,0 [9,0; 14,0] | 12,0 [11,0; 19,0] | 0,35 |
| Фізична астенія, бали | 17,0 [15,0; 19,0] | 16,0 [15,0; 18,0] | 18,0 [15,0; 19,0] | 0,25 |
Показник астенії серед всієї вибірки вказував на наявність втоми (помірний рівень астенії), і втома спостерігалась як серед чоловіків, так і жінок. Статистично значущих відмінностей між рівнем астенії у чоловіків та жінок в дослідженій вибірці не виявлено.
У проведеному дослідженні виявлено, що рівень фізичної астенії переважав над рівнем психічної у всієї вибірки, і ця тенденція була помітна як серед чоловіків, так і жінок. Статистично значущих відмінностей між рівнем психічної та фізичної астенії у чоловіків і жінок не виявлено.
Проводилося дослідження розподілу вираженості астенії серед учасників за якісним показником, результати якого представлені в табл. 2.
Таблиця 2
Розподіл рівня астенії за ступенем вираженості
| Рівень астенії | Вся група (n=30) | Чоловіки(n=9) | Жінки(n=21) | p |
| Відсутність втоми | 3 (10,0%) | 1 (11,1%) | 2 (9,5%) | 0,89 |
| Наявність втоми | 20 (66,7%) | 7 (77,8%) | 13 (61,9%) | 0,41 |
| Виражена стомлюваність | 7 (23,3%) | 1 (11,1%) | 6 (28,6%) | 0,31 |
При оцінці ступеня вираженості/рівня астенії виявлено наступне: відсутність астенії спостерігалася серед 10,0% учасників, наявність втоми (легкий або помірний рівень) – 66,7%, а виражена стомлюваність (високий рівень) була наявна серед 23,3% учасників.
Зокрема, відсутність втоми відзначили 11,1% чоловіків, наявність втоми – 77,8%, виражену стомлюваність – 11,1%. Серед жінок 9,5% відзначили відсутність втоми, 61,9% – наявність втоми, а 28,6% – виражену стомлюваність. За ступенем вираженості астенії не було виявлено статистично значущої відмінності між жінками та чоловіками.
Обговорення
Отримані нами результати щодо помірного рівня астенії у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» збігаються з даними інших дослідників щодо підвищеного ризику синдрому емоційного вигорання саме у молодих лікарів [3]. Так, у дослідженні сінгапурських психіатрів виявлено, що фахівці з досвідом роботи менше 5 років відзначають у себе найвищий рівень стресу та професійного вигоряння, що збігається з даними інших досліджень та мета-аналізів [6,7].
Як згадувалося в низці досліджень, навчання молодих лікарів практикам подолання впливу втоми може допомогти запобігти ранньому формуванню синдрому вигорання. Для пом’якшення ознак втоми та вигорання у медичних працівників, зокрема психіатричних служб, необхідна розробка стратегій та програм профілактики та запобігання наслідків психосоціальної кризи в системі охорони здоров’я [8].
Посилання
- Юрьева ЛН, Дукельский АА, Шустерман ТИ, Кокашинський ВО, Хохолев КВ. Оценка эффективности действия препарата Энтроп при лечении пациентов с астенией органического генеза. Укр. вісник психоневрології. 2018;26(3):90-95.
- Ковальов В. Збереження здоров’я в умовах стресу. Наука–виробництву. 2022:146.
- Taranu SM, Ilie AC, Turcu AM, et al. Factors Associated with Burnout in Healthcare Professionals. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(22):14701. Published 2022 Nov 9. doi:10.3390/ijerph192214701
- Torres D, Normando D. Biostatistics: essential concepts for the clinician. Dental Press J Orthod. 2021;26(1):e21spe1. Published 2021 Mar 10. doi:10.1590/2177-6709.26.1.E21SPE1
- Ying GS, Maguire MG, Glynn RJ, Rosner B. Tutorial on Biostatistics: Receiver-Operating Characteristic (ROC) Analysis for Correlated Eye Data. Ophthalmic Epidemiol. 2022;29(2):117-127. doi:10.1080/09286586.2021.1921226
- O'Connor K, Muller Neff D, Pitman S. Burnout in mental health professionals: A systematic review and meta-analysis of prevalence and determinants. Eur Psychiatry. 2018;53:74-99. doi:10.1016/j.eurpsy.2018.06.003
- Jorgensen R, Pristed SG, Jepsen I, Christensen AE, Telleus GK. F87. BURNOUT IN MENTAL HEALTH PROFESSIONALS WORKING WITH ACUTE AND NON-ACUTE IN-PATIENTS WITH PSYCHOSIS. Schizophr Bull. 2019;45(Suppl 2):S286-S287. doi:10.1093/schbul/sbz018.499
- Cavanagh N, Cockett G, Heinrich C, et al. Compassion fatigue in healthcare providers: A systematic review and meta-analysis. Nurs Ethics. 2020;27(3):639-665. doi:10.1177/0969733019889400
