Анотація
Даний текст є тезами IIІ науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика». Описане нижче присвячено динаміці поширеності афективних розладів у пацієнтів з деменцією під час пандемії COVID-19.
Актуальність
Пандемія СOVID-19 має значний психосоціальний вплив на людей усіх вікових категорій. Психічна сфера є однією із мішеней патологічного впливу. Серед розладів психіки найчастіше виникають тривожні розлади, порушення адаптації, депресії, порушення сну (R. E.Grolli et.al., 2021; D. Banerjee, 2020). Водночас наукові дані засвідчують збільшення питомої ваги афективної патології в осіб старшого віку, які є в зоні високого ризику, щодо можливості захворіти на коронавірусну інфекцію, що створює додаткове стресове навантаження, як прямий вплив вірусу, на психіку загалом та емоційну сферу зокрема (N. Kar, 2020; R. Girdhar, 2020). Особливо вразливими в даній категорії є пацієнти, які страждають на деменцію з вираженим нейрокогнітивним дефіцитом, що супроводжується недостатнім розумінням важливості дотримання протиепідемічного режиму і як наслідок - нехтуванням ними базових правил щодо попередження інфікування (A.Simonetti et al., 2020).
Мета
Метою нашої роботи було вивчення поширеності афективних розладів у пацієнтів із деменціями у період пандемії COVID-19.
Методи
В ході дослідження було обстежено 57 пацієнтів з афективними розладами при деменції легкого та помірного ступеня під час пандемії COVID-19 (2020-2021рр.) та проаналізовано 60 карт стаціонарного хворого пацієнтів з тим же діагнозом, що проходили лікування у соматопсихіатричному відділенні впродовж 2017-2019 років.
Клінічний діагноз було верифіковано на основі критеріїв МКХ-10 (F00-F01). Cтупінь нейрокогнітивного дефіциту визначався за допомогою тестів MMSE та MoCA. Афективна патологія вивчалася із використанням шкал HAM-D, HAM-A, PHQ-9, AES.
Результати дослідження
Згідно аналізу архівної медичної документації, частота афективних розладів серед пацієнтів з деменцією легкого та помірного ступеня, що лікувалися стаціонарно, до початку пандемії становила: депресія- 36,7%, тривога - 31,7%, апатія – 53,3%.
Серед пацієнтів з деменцією, що проходили лікування розладів афективного регістру під час пандемії, частота афективної патології становила: депресія - 40,4%, тривога- 36,8%, апатія – 56,1%.
В ході статистичного аналізу отриманих даних було встановлено статистично достовірне зростання частоти афективної патології при деменції в період пандемії COVID-19 (р≤0,05) (зростання частоти тривожних розладів на 5,1%, апатії – на 2,8%, депресивної симптоматики – на 3,7%)
Висновок
Враховуючи загальне напруження соціуму щодо пандемії, категорія осіб, що страждають на деменцію, є особливо вразливою. Одним із несприятливих факторів для перебігу деменції є зростання частоти розладів афективної сфери, що істотно впливає на перебіг основного захворювання та є додатковим чинником ризику щодо можливості захворіти коронавірусною інфекцією. За даними нашого дослідження частота афективної патології в дослідженого контингенту хворих зросла на 11,6%, що потребує подальшого вивчення в плані розробки дієвих програм попередження та ефективного лікування даної патології.