Анотація
Метa. Метою даного огляду було узагальнення інформації про питому вагу та клінічну значущість когнітивних порушень в перебігу та прогнозі основних хронічних неінфекційних захворювань.
Матеріали та методи. Була проаналізована наукова література c 2013 по 2018 роки, що стосується когнітивних порушень у пацієнтів з неінфекційними захворюваннями. Публікації попередніх років були прийняті до уваги при відсутності нових досліджень в цій області або якщо висновки не втратили актуальності. Під когнітивними порушеннями розуміли деменцію або легке когнітивне порушення.
Результати. Когнітивні порушення часто зустрічаються у пацієнтів з хронічними серцево-судинними захворюваннями, раком центральної нервової системи та поза нею, хронічними захворюваннями легень і діабетом, проявляючись в основному в легкій або помірній формі. Вони можуть бути викликані патофізіологічними змінами, пов'язаними з основним захворюванням (при всіх розглянутих захворюваннях) або його лікуванням (у разі раку і діабету), такими як гіпоксія, гіпоперфузія головного мозку, запалення, ацидоз і т.д. Когнітивні порушення можуть погіршити прихильність до лікування, самоконтроль, відновлення після непрацездатності; можуть впливати на різні соціальні та щоденні види діяльності, такі як академічна успішність, працевлаштування, водіння, читання й інші життєві аспекти. Для раку центральної нервової системи когнітивні порушення також служать показником можливої локалізації пухлини, прогностичним фактором виживання та показником рецидиву раку.
Висновки. Когнітивні порушення вельми поширені при всіх основних типах хронічних неінфекційних захворювань, при цьому найчастіше порушуються виконавча функція, пам'ять і увага. Вони відображають тяжкість основного захворювання і його вплив на центральну нервову систему. Когнітивні порушення можуть негативно вплинути на перебіг, прогноз і лікування основних хронічних неінфекційних захворювань, оскільки можуть знизити контроль і самоконтроль лікування, прихильність до терапії, якість життя, функціональні і соціальні результати та автономність пацієнта. Виявлення когнітивних порушень, розробка способів їх лікування або компенсації, мінімізація негативного впливу когнітивних порушень на перебіг і прогноз є важливими для успішного ведення хронічних неінфекційних захворювань.
Повний текст статті доступний для такої мови: English.