Анотація

Обмеження паління на законодавчому рівні – це звична практика для більшості розвинених країн. В ході нового дослідження отримали дані щодо того, як це насправді впливає на здоров’я дітей.

По даних ВООЗ, щорічно, від паління помирає коло 6 мільйонів людей по всьому світу, з них 600000 вмирає від пасивного куріння 1 .

Паління серед матерів є однією з найпоширеніших причин ранньої смертності та захворюваності у дітей в перинатальному періоді 2 .

Під перинатальним періодом розуміють період розвитку плода від 22 тижня вагітності (коли маса складає не менше 500 г) до 7 дня від народження. Цей період є дуже важливим для розвитку дитини в подальшому, тому що в кінці вагітності завершується внутрішньоутробне формування плода, а в перші 7 днів новонароджений адаптується до зовнішнього середовища. В той самий час, плід може піддаватись впливу багатьох факторів, одним з яких є паління. Отже, паління матері під час вагітності підвищує ризик передчасних пологів, несподіваної смерті новонародженого, зменшує вагу при народженні, порушує мозковий розвиток, порушує режим сну, а надалі збільшує ризик ожиріння, погіршує пізнавальні здібності в школі та збільшує ризик розвитку інфекційних і запальних захворювань дихальних шляхів.

У систематичному огляді T. Fiber і співав. (2017), досліджували ефективність діяльності організації з антитютюнового контролю (MPOWER) за період з 2008 по 2017 рр., метою якої є введення низки обмежувальних заходів, визнаних ВООЗ найбільш дієвими методами боротьби з тютюнопалінням 3 . До таких заходів відноситься:

  • Повна заборона реклами тютюнових виробів.

  • Заборона тютюнопаління в громадських місцях.

  • Підвищення акцизних зборів на тютюнові вироби.

  • Введення обов’язкового нанесення на упаковки тютюнових виробів попереджувальних надписів.

Дослідження виявило залежність найбільш ранньої дитячої захворюваності та смертності від того, наскільки працює в тій чи іншій країні антитютюнове законодавство.

Був проведений аналіз 41 дослідження, що проводились в США, Європі та Китаї. В цих країнах вивчались такі засоби антитютюнового контролю як: законодавчі ініціативи (n=35), акцизна політика (n=11) та методи боротьби з тютюнопалінням (n=3). В цих країнах введення антитютюнового законодавства зменшило ранню дитячу смертність на - 3.77%, частоту звернень за лікарняною допомогою у зв’язку з загостренням бронхіальної астми на - 9.83%, частоту звернень пов’язаних з усіма інфекційними захворюваннями дихальних шляхів на – 3.45%, інфекційними захворюваннями нижніх відділів дихальних шляхів на – 18.48%. Слід зазначити, що ці дані представлені в абсолютних числах. Тобто, якщо, наприклад, представити 500 тис. звернень з приводу загострень бронхіальної астми на рік, то введення антитютюнового законодавства зменшує цю кількість на 50 тис.!

Цікаво, чим жорсткішими були законодавчі акти, тим більшими були вищенаведені показники. В країнах же з вільним тютюновим законодавством був відмічений ріст передчасних пологів, загострення на астму, звернень за допомогою із загострення бронхіальної астми, а також підвищилась захворюваність інфекційними розладами нижніх відділів дихальних шляхів.

Були проаналізовані дані 27.5 млн новонароджених дітей, 685000 звернень до лікарень пов’язаних із бронхіальною астмою та 2.3 млн. випадків звертання за госпітальною допомогою з приводу інфекційних захворювань нижніх дихальних шляхів.

Більшість досліджень довела ефективність роботи організацій по боротьбі з тютюнопалінням. Отримані дані доводять необхідність створення таких організацій по всьому світу.

Показники здоров’я були кращими в тих країнах, де використовували комплексний підхід до антитютюнового законодавства, тобто використовувалась декілька видів заходів. Деякі дослідження довели ефективність збільшення оподаткування виробів тютюнової промисловості на покращення дитячого здоров’я.

На жаль, антитютюнове законодавство працює не в усіх країнах та діти продовжують страждати від токсичного впливу пасивного паління. Автори наголошують, що, здебільшого, це є проблемою країн, що розвиваються.

Автори визнають, що не знайшли жодного дослідження, яке б визначило впливи антитютюнового законодавства, заборону реклами та фінансування, застереження щодо небезпеки тютюнопаління на життя новонароджених дітей.

Загально економічні збитки від наслідків паління для здоров’я населення складає понад 1.4 трильйонів доларів США. Важливим є те, що 40-50 % дітей по всьому світу продовжує страждати від пасивного паління. В даному дослідженні підвищення акцизів виявилось дуже ефективним в боротьбі з тютюнопалінням.

На превеликій жаль, діти дуже часто страждають від ефекту пасивного куріння, і лише введення жорстких мір по боротьбі з палінням може покращити шалені цифри пов’язані із дитячою смертністю та захворюваністю. Найефективнішим методом захисту дітей від пасивного паління залишається створення контролюючих антитютюнових організацій.

Конфлікт інтересів

Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів

  1. Monitoring tobacco use and prevention policies WHO report on the global tobacco epidemic, 2017. Geneva: World Health Organization; 2017.
  2. Adverse health effects of prenatal and postnatal tobacco smoke exposure on children Hofhuis W, Jongste JC, Merkus P. Arch Dis Child.2003;88(12):1086-1090. CrossRef Publisher Full Text
  3. Effect of tobacco control policies on perinatal and child health: systematic review and meta-analysis Faber T, Kumar A, Mackenbach JP, Millett C, Basu S, Sheikh A, Been JV. Lancet.2017;2(9):420-437. CrossRef PubMed