Рівень та компоненти астенії у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» в умовах психосоціальної кризи

Анотація

Актуальність. Астенія (грец. Asthenia – безсилля, слабкість) – психопатологічний стан, що характеризується слабкістю, підвищеною стомлюваністю, емоційною лабільністю, гіперестезією, порушеннями сну. У популяції частота хронічної форми астенії або синдрому хронічної втоми досягає 2,8%. Стресові навантаження – це повсякденна реальність сучасної людини, зокрема в умовах воєнного конфлікту, психологічних наслідків пандемії COVID-19 тощо. Групою ризику щодо наслідків психосоціальної кризи є медичні працівники, зокрема фахівці психіатричних служб. Проблема астенії у лікарів-інтернів є актуальною, яка потребує подальшого вивчення та вирішення, особливо в умовах психосоціальної кризи.

Метою дослідження є виявлення та оцінка рівня та компонентів астенії у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» в умовах психосоціальної кризи.

Методи.  Проведено психодіагностичне дослідження рівня та компонентів астенії у 30 лікарів-інтернів за спеціальністю  «Психіатрія» 1-го та 2-го років навчання, за допомогою психометричної шкали оцінки рівня втоми (Fatigue Assessment Scale, FAS).

Результати. Показник астенії серед всієї вибірки вказував на наявність втоми (помірний рівень астенії), і втома спостерігалась як серед чоловіків, так і жінок. У проведеному дослідженні виявлено, що рівень фізичної астенії переважав над рівнем психічної у всієї вибірки, і ця тенденція була помітна як серед чоловіків, так і жінок.

При оцінці ступеня вираженості/рівня астенії виявлено наступне: відсутність астенії спостерігалася серед 10,0% учасників, наявність втоми (легкий або помірний рівень) – 66,7%, а виражена стомлюваність (високий рівень) була наявна серед 23,3% учасників.

Зокрема, відсутність втоми відзначили 11,1% чоловіків, наявність втоми – 77,8%, виражену стомлюваність – 11,1%. Серед жінок 9,5% відзначили відсутність втоми, 61,9% – наявність втоми, а 28,6% – виражену стомлюваність.

Обговорення.  Отримані нами результати щодо помірного рівня астенії у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» збігаються з даними інших дослідників щодо підвищеного ризику синдрому емоційного вигорання саме у молодих лікарів. Як згадувалося в низці досліджень, навчання молодих лікарів практикам подолання впливу втоми може допомогти запобігти ранньому формуванню синдрому вигорання. Для пом’якшення ознак втоми та вигорання у медичних працівників, зокрема психіатричних служб, необхідна розробка стратегій та програм профілактики  та запобігання наслідків психосоціальної кризи в системі охорони здоров’я.

Висновок. У всіх учасників дослідження виявлена втома, що відповідало помірному рівню астенії, як серед чоловіків, так і жінок. За компонентами астенії встановлено, що рівень фізичної астенії переважав над рівнем психічної, у всіх учасників обох статей. За рівнем астенії та ступенем вираженості не було виявлено статистично значущої відмінності між жінками та чоловіками у вибірці. Отримані дані мають бути враховані при проведенні ранньої діагностики, профілактики та корекції астенічних проявів у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія», для попередження синдрому професійного вигорання, зокрема в умовах психосоціальної кризи.

Актуальність

Астенія (грец. Asthenia – безсилля, слабкість) – психопатологічний стан, що характеризується слабкістю, підвищеною стомлюваністю, емоційною лабільністю, гіперестезією, порушеннями сну. Астенія спостерігається у всіх категорій населення, на частку пов'язаних з астенією скарг припадає понад 60%. У популяції частота хронічної форми астенії або синдрому хронічної втоми досягає 2,8%, на первинному прийомі у лікаря загальної практики – 3% [1].

Стресові навантаження – це повсякденна реальність сучасної людини, зокрема в умовах воєнного конфлікту, психологічних наслідків пандемії COVID-19, економічної нестабільності, соціальних негараздів, сімейних криз, втрат близьких, інформаційних забруднень, несприятливих екологічних впливів тощо [2].

Групою ризику щодо наслідків психосоціальної кризи є медичні працівники, зокрема фахівці психіатричних служб. Лікарі-інтерни знаходяться на першій стадії третього етапу професійної діяльності — стадії професійного становлення, що починається з моменту початку навчання в інтернатурі й триває до 5 років. Психологічному стану молодого фахівця в цей період властиві невпевненість, залежність, тривога, психічна і фізична втома. Якщо в цей період у молодого лікаря виявляються ознаки астенії, то ризик формування синдрому професійного вигорання збільшується. Стан психічного здоров'я медичних працівників також впливає на якість надання послуг [3].

Таким чином, проблема астенії у лікарів-інтернів є актуальною, яка потребує подальшого вивчення та вирішення, особливо в умовах психосоціальної кризи.

Метою дослідження є виявлення та оцінка рівня та компонентів астенії у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» в умовах психосоціальної кризи.

М етоди

Дослідження проведено на кафедрі психіатрії, наркології і медичної психології Дніпровського державного медичного університету серед лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» 1-го та 2-го років навчання. Вибірка складалася з 30 осіб, з них чоловіків – 9, жінок – 21. Вік учасників дорівнював 24,0 [27,0; 34,0] роки, з них у чоловіків – 24,0 [24,0; 26,0] роки, жінок – 24,0 [23,0; 24,0] роки.

Психодіагностичне дослідження рівня та компонентів астенії проводилось за допомогою психометричної шкали оцінки рівня втоми (Fatigue Assessment Scale, FAS). Загальна оцінка FAS – це сума балів від 10 до 50. Загальний показник FAS <22 свідчить про відсутність втоми, ≥ 22 – наявність втоми (легкий або помірний рівень астенії), ≥ 35 – виражена стомлюваність (високий рівень астенії).

Статистичний аналіз проводився з використанням статистичного пакету STATISTICA 6.1 (StatSoftInc., Серійній № AGAR909E415822FA) та MedCalc Statistical Software trial version 22.009 (MedCalc Software Ltd, Ostend, Belgium; https://www.medcalc.org; 2023). Для показників з типом розподілу, відмінним від нормального, використовували непараметричні статистичні методи (медіана та 1-3 квартилі (Ме [Q1;Q3]) для презентації показника та критерій Манна-Уітні для порівняння показників між групами). Однорідність груп за якісними характеристиками перевірялася за критерієм хі-квадрат. Значущими вважали відмінності при статистичної значущості результату р <0,05 [4,5].

Результати

Результати дослідження рівня астенії серед всіх учасників дослідження представлені в табл.1.

Таблиця 1

Рівень астенії серед учасників вибірки

Показник	Вся група (n=30)	Чоловіки (n=9)	Жінки (n=21)	p
Рівень астенії, бали	29,0 [27,0; 34,0]	28,0 [27,0; 31,0]	29,0 [27,0; 38,0]	0,34
Психічна астенія, бали	12,0 [10,0; 17,0]	11,0 [9,0; 14,0]	12,0 [11,0; 19,0]	0,35
Фізична астенія, бали	17,0 [15,0; 19,0]	16,0 [15,0; 18,0]	18,0 [15,0; 19,0]	0,25

Показник астенії серед всієї вибірки вказував на наявність втоми (помірний рівень астенії), і втома спостерігалась як серед чоловіків, так і жінок. Статистично значущих відмінностей між рівнем астенії у чоловіків та жінок в дослідженій вибірці не виявлено.

У проведеному дослідженні виявлено, що рівень фізичної астенії переважав над рівнем психічної у всієї вибірки, і ця тенденція була помітна як серед чоловіків, так і жінок. Статистично значущих відмінностей між рівнем психічної та фізичної астенії у чоловіків і жінок не виявлено.

Проводилося дослідження розподілу вираженості астенії серед учасників за якісним показником, результати якого представлені в табл. 2.

Таблиця 2

Розподіл рівня астенії за ступенем вираженості

Рівень астенії	Вся група (n=30)	Чоловіки(n=9)	Жінки(n=21)	p
Відсутність втоми	3 (10,0%)	1 (11,1%)	2 (9,5%)	0,89
Наявність втоми	20 (66,7%)	7 (77,8%)	13 (61,9%)	0,41
Виражена стомлюваність	7 (23,3%)	1 (11,1%)	6 (28,6%)	0,31

При оцінці ступеня вираженості/рівня астенії виявлено наступне: відсутність астенії спостерігалася серед 10,0% учасників, наявність втоми (легкий або помірний рівень) – 66,7%, а виражена стомлюваність (високий рівень) була наявна серед 23,3% учасників.

Зокрема, відсутність втоми відзначили 11,1% чоловіків, наявність втоми – 77,8%, виражену стомлюваність – 11,1%. Серед жінок 9,5% відзначили відсутність втоми, 61,9% – наявність втоми, а 28,6% – виражену стомлюваність. За ступенем вираженості астенії не було виявлено статистично значущої відмінності між жінками та чоловіками.

Обговорення

Отримані нами результати щодо помірного рівня астенії у лікарів-інтернів за спеціальністю «Психіатрія» збігаються з даними інших дослідників щодо підвищеного ризику синдрому емоційного вигорання саме у молодих лікарів [3]. Так, у дослідженні сінгапурських психіатрів виявлено, що фахівці з досвідом роботи менше 5 років відзначають у себе найвищий рівень стресу та професійного вигоряння, що збігається з даними інших досліджень та мета-аналізів [6,7].

Як згадувалося в низці досліджень, навчання молодих лікарів практикам подолання впливу втоми може допомогти запобігти ранньому формуванню синдрому вигорання. Для пом’якшення ознак втоми та вигорання у медичних працівників, зокрема психіатричних служб, необхідна розробка стратегій та програм профілактики та запобігання наслідків психосоціальної кризи в системі охорони здоров’я [8].