Анотація
Актуальність. Проблема соціального функціонування є однією з найбільш актуальних на сучасному етапі. За останні десятиріччя зі сфери інтересів соціальної психіатрії воно стало одним з головних фокусів досліджень у клінічній психіатрії. Кількість робіт з даної тематики збільшується та мотивує дослідників на пошук предикторів порушень соціального функціонування. Останнім часом багато уваги в цих дослідженнях приділяється вивченню соціальних когнітивних функцій, але вони проводяться у рамках окремих нозологій. В той час на нашу думку цікавим буде розширення дослідження з застосуванням синдромологічного підходу у «широкому полі» психотичних розладів.
Мета. Вивчення соціальних когнітивних функцій у пацієнтів з депресивно-параноїдною симптоматикою при психотичних розладах при наступних нозологіях: шизофренія, параноїдна форма (F 20.0), шизоафективний розлад, депресивний тип (F25.1) та рекурентний депресивний розлад з психотичними симптомами (F33.3) в умовах стаціонарного лікування на етапі становлення ремісії.
Матеріали та методи. Було обстежено 61 пацієнт, які були розділені на три групи за нозологіями: 1 група – 21 пацієнт з діагнозом шизофренія, параноїдна форма (F 20.0 – ПШ), 2 група – 23 пацієнти, у яких діагностовано депресивний тип шизоафективного розладу (F 25.1 – ШАР) та 3 група – 17 пацієнтів, що страждають на рекурентний депресивний розлад з психотичними симптомами (F 33.3 – РДР). Оцінювання соціальних когнітивних функцій, а саме рівень управління емоціями проводилось з використанням російськомовної версії тесту Дж. Мейера, П. Селовея та Д. Карузо «Емоційний інтелект» (MSCEIT V. 2.0) у адаптованому варіанті О.О. Сергієнко, І.І. Ветрової [1]*. Використовувались одна з чотирьох гілок тесту, а саме «Управління емоціями»,а також шкали PANSS та PSP.
Результати. Показники шкал гілки здатності до управління емоціями тесту MSCEIT знаходяться у межах норми, але співвідношення є різним у трьох групах: у групі хворих з ПШ превалюють (та є найвищими серед трьох груп) показники шкали регуляції власних емоційних станів по відношенню до показників регуляції емоційних станів інших людей. У групі хворих з ШАР спостерігається протилежна картина. В той же час група хворих з РДР має низькі показники по обох шкалах, однак вони наближені до нижньої границі норми. Отже при кожній з нозологій спостерігається специфічність когнітивних порушень, що викликані основним захворюванням. Показовим також є той факт, що схожі у клінічній картині шизофренія та шизоафективний розлад мають протилежну картину. Виявлений зв’язок показників функції управління емоціями та рівня соціального функціонування дозволяє визначити «мішені» для реабілітаційних програм при ПШ (регуляція емоційних станів інших людей) та РДР (регуляція власних емоційних станів). Але у даному дослідженні не виявлені такі «мішені» при ШАР. Не виявлено чіткого зв’язку рівня соціального функціонування та вираженості негативної (дефіцитарної) симптоматики, що довгий час вважалась основним фактором соціальної дезадаптації, але наші дані потребують додаткового дослідження та більшої кількості спостережень.
Висновок. Зв’язок певних психопатологічних симптомів з показниками функції управління емоціями дозволяє визначати «групи ризику» серед пацієнтів при кожній з нозологій, котрим можна буде завчасно спрямувати психотерапевтичні чи психореабілітаційні заходи, сфокусовані саме на корекції виявлених когнітивних порушень.
Вступ
Проблема соціального функціонування є однією з найбільш актуальних на сучасному етапі. Останніми десятиріччями вона вийшла за межі сфери інтересів соціальної психіатрії і стала одним з головних фокусів досліджень у клінічній психіатрії. Останньою тенденцією є визначення рівня соціального функціонування, а саме його відновлення, як критерію ефективності лікування. Актуальність даної теми стрімко зростає. Кількість робіт з даної тематики збільшується та мотивує дослідників на пошук предикторів порушень соціального функціонування у пацієнтів з різноманітною патологією, в тому числі і хворих на ендогенні психози [2, 3, 4]. Останнім часом багато уваги в цих дослідженнях приділяється вивченню соціальних когнітивних функцій [6, 9, 12]. Соціальні когнітивні функції визначають те, як люди думають про себе та інших у соціальному світі та обробляють інформацію у соціальному контексті [11]. Однак дослідження проводяться у рамках окремих нозологій [8, 10]. На нашу думку цікавим буде розширення дослідження з застосуванням синдромологічного підходу у «широкому полі» психотичних розладів. Такий диференційований підхід дозволить визначити особистісні та соціальні ресурсні зони для кожної з груп пацієнтів окремо, що дасть можливість визначити специфічні фокуси удосконалення реабілітаційних програм для них.
Мета
Вивчення соціальних когнітивних функцій у пацієнтів з депресивно-параноїдною симптоматикою в межах психотичних розладів при наступних нозологіях: шизофренія, параноїдна форма (F 20.0), шизоафективний розлад, депресивний тип (F25.1) та рекурентний депресивний розлад з психотичними симптомами (F33.3) в умовах стаціонарного лікування на етапі становлення ремісії.
Предмет
Порушення соціальних когнітивних функцій у пацієнтів з депресивно-параноїдною симптоматикою при психотичних розладах в рамках психозів та взаємозв’язок цих порушень з певними психопатологічними симптомами та рівнем соціального функціонування.
Обсяг та методи дослідження
Дослідження проведено на кафедрі психіатрії, психотерапії та медичної психології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (м. Київ, Україна), клінічна база - ТМО «ПСИХІАТРІЯ» у місті Києві. Нами було обстежено 61 пацієнт, які були розділені на три групи за нозологіями: 1 група – 21 пацієнт з діагнозом шизофренія, параноїдна форма (F 20.0 – ПШ), 2 група – 23 пацієнти, у яких діагностовано депресивний тип шизоафективного розладу (F 25.1 – ШАР) та 3 група – 17 пацієнтів, що страждали на рекурентний депресивний розлад з психотичними симптомами (F 33.3 – РДР). У групі хворих з ПШ середній вік склав 38,3±7,1 років, середня тривалість хвороби – 9,2±4,7 роки, за гендерним складом - 36% чоловіків та 64% жінок. Серед хворих з ШАР середній вік становив 34,4±8,3 років та середній стаж хвороби – 4,7±2,4 роки, до неї ввійшли 29% чоловіків та 71% жінок. У групі хворих з РДР середній вік склав 46,7±6,2 роки, середня тривалість хвороби – 15,1±10,1 років, за гендерним складом - 23 % чоловіків та 77% жінок.
Оцінювання соціальних когнітивних функцій, а саме рівень управління емоціями проводилось з використанням російськомовної версії тесту Дж. Мейера, П. Селовея та Д. Карузо «Емоційний інтелект» (MSCEIT V. 2.0) у адаптованому варіанті О.О. Сергієнко, І.І. Ветрової [1]*. Використовувались одна з чотирьох гілок тесту, а саме «Управління емоціями». Ця гілка входить до MATRICS Consensus Cognitive Battery[7]. Також використовувалась шкали PANSS [5] та PSP.
Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою методів варіаційної статистики на основі статистичного пакету Microsoft Еxcel.
Результати
Вимірювання здатності до управління емоціями у тесті Мейера-Селовея-Карузо проводилось шляхом оцінки здатності до регуляції власних емоційних станів (шкала D) та здатності до регуляції емоційних станів інших людей (шкала Н). Для порівняння шкал D та H між собою у подальшій статистичній обробці результатів сирі бали переводились у стандартизовані, які аналогічні значенням тесту Векслера, що визначає показники рівня IQ – їх норма 100 ± 15 балів. Результати обробки даних у сирих та стандартизованих балах представлено у табл. 1.
| Групи | Шкала D (бали) | Шкала H (бали) | ||
|---|---|---|---|---|
| сирі | стандартизовані | сирі | стандартизовані | |
| ПШ | 0,27±0,04 | 100 | 0,260±0,03 | 90 |
| ШАР | 0,25±0,04 | 96 | 0,30±0,06 | 101 |
| РДР | 0,24±0,02 | 92 | 0,264±0,03 | 91 |
Отримані результати знаходилися у межах норми. Але спостерігались певні тенденції: за шкалою D найвищими серед трьох груп були результати у групі хворих з ПШ, тоді як за шкалою Н найвищими вони були у групі ШАР. А у групі хворих з РДР показники за обома шкалами були досить низькими та ближчими до нижньої межі норми.
Для порівняння співвідношення шкал між собою у різних групах використовувались показники у стандартизованих балах (див. рис. 1).
Рисунок 1. Результати по окремим шкалам гілки управління емоціями MSCEIT у трьох групах (стандартизовані бали) У першій групі превалював показник шкали D над показником шкали Н. В той час, як у другій групі, спостерігалась протилежна тенденція. У групі ж з РДР відмічалась інша тенденція – показники шкал Н та D майже не відрізнялись один від одного.
Зв’язок здатності до управління емоціями з психопатологічною симптоматикою.
Психопатологічна симптоматика оцінювалась за допомогою шкали PANSS. Був проведений кореляційний аналіз результатів тесту MSCEIT та шкали PANSS. Результати цього аналізу з врахуванням загальних показників шкали (позитивна, негативна, загальна симптоматика за шкалою PANSS) представлені у табл. 2.
Чіткий кореляційний зв’язок між загальними показниками шкали PANSS та показниками гілки управління емоціями тесту MSCEIT був виявлений лише у групі хворих з ПШ. Визначалась негативна кореляція між показниками як шкали D, так і всієї гілки управління емоціями тесту MSCEIT з негативною симптоматикою за шкалою PANSS.
| РДР | Шкала D | Шкала Н | Управління | Позитивна симпт-ка | Негативна симпт-ка | Загальна симпт-ка |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Шкала D | 1 | |||||
| Шкала Н | -0,35844 | 1 | ||||
| Управління емоціями | 0,379206 | 0,727906 | 1 | |||
| Позитивна симпт-ка | 0,042545 | 0,083464 | 0,113976 | 1 | ||
| Негативна симпт-ка | -0,04049 | 0,055483 | 0,025255 | 0,432344 | 1 | |
| Загальна симпт-ка | -0,00378 | -0,12019 | -0,1219 | 0,758526 | 0,321292 | 1 |
| ШАР | ||||||
| Шкала D | 1 | |||||
| Шкала Н | 0,6372 | 1 | ||||
|
Управління емоціями |
0,87226 | 0,932708 | 1 | |||
| Позитивна симпт-ка | -0,10604 | 0,221645 | 0,091022 | 1 | ||
| Негативна симпт-ка | -0,39778 | -0,31369 | -0,38518 | 0,066255 | 1 | |
| Загальна симпт-ка | 0,119519 | 0,168019 | 0,162542 | 0,732329 | -0,11555 | 1 |
| ПШ | ||||||
| Шкала D | 1 | |||||
| Шкала Н | -0,25476 | 1 | ||||
| Управління емоціями | 0,673288 | 0,543455 | 1 | |||
| Позитивна симпт-ка | -0,33019 | 0,200315 | -0,13347 | 1 | ||
| Негативна симпт-ка | -0,47168 | -0,14316 | -0,51892 | 0,23484 | 1 | |
| Загальна симпт-ка | -0,29363 | 0,21899 | -0,08745 | 0,778633 | 0,365636 | 1 |
В результаті проведеного кореляційного аналізу визначився також зв’язок показників здатності до управління емоціями (MSCEIT) з окремими психопатологічними симптомами за шкалою PANSS. Результати представлені у табл. 3.
| Групи | Шкала D | Шкала Н | ||
|---|---|---|---|---|
| Позитивна кореляція | Негативна кореляція | Позитивна кореляція | Негативна кореляція | |
| РДР | P3 (галюцинації) N3 (складнощі у спілкуванні) G6 (депресія) | - | - | - |
| ШАР | - | N4 (пасивно-апатична соціальна відгороженість) | G13 (розлад волі) | N1 (притуплений афект) N4 (пасивно-апатична соціальна відгородженість) |
| ПШ | G3 (почуття вини) | N5 (порушення абстрактного мислення) G1 (соматична стурбованість) G5 (манерність) G8 (малоконтактність) G14 (агресивність) | G1 (соматична стурбованість) | G13 (розлад волі) |
- У групі РДР спостерігалася позитивна кореляція шкали D з трьома симптомами (галюцинації, складнощі у спілкуванні та депресія).
- Група хворих з ШАР характеризувалася корелятивними зв’язками симптоматики переважно з шкалою Н (управління емоційними станами інших людей).
- Шкала D була найбільш чутливою до симптоматики у групі хворих з ПШ. Визначалася негативна кореляція з п’ятьма симптомами: одним негативним – порушення абстрактного мислення та чотирма загальними: соматична стурбованість, манерність, малоконтактність, агресивність. В той же час з симптомом соматичної стурбованості відмічалася позитивна кореляція шкали Н у даній групі.
Зв’язок здатності до управління емоціями з рівнем соціального функціонування.
Рівень соціального функціонування в кожній з груп визначався за шкалою PSP. Був виявлений позитивний кореляційний зв’язок між рівнем соціального функціонування та показниками шкали Н в групі хворих з ПШ (r = 0,3240, p>0,005) і показниками шкали D у групі хворих з РДР (r = 0,3160, p>0,005). У групі хворих з ШАР не було виявлено зв’язку рівня соціального функціонування з показниками гілки управління емоціями шкали MSCEIT.
Висновки
- Показники шкал гілки здатності до управління емоціями тесту MSCEIT знаходилися у межах норми, але співвідношення було різним у трьох групах: у групі хворих з ПШ превалювали (та були найвищими серед трьох груп) показники шкали регуляції власних емоційних станів по відношенню до показників регуляції емоційних станів інших людей. У групі хворих з ШАР спостерігалася протилежна картина. В групі хворих з РДР були низькі показники по обох шкалах, однак вони були наближені до нижньої межі норми. Отже, при кожній з нозологій спостерігалася певна специфічність когнітивних порушень, спричинена основним захворюванням. Показовим також був той факт, що схожі у клінічній картині шизофренія та шизоафективний розлад мали протилежну картину щодо когнітивних порушень.
- Виявлений зв’язок показників функції управління емоціями та рівня соціального функціонування дозволив визначити «мішені» для реабілітаційних програм при ПШ (регуляція емоційних станів інших людей) та РДР (регуляція власних емоційних станів). Але у даному дослідженні не були виявлені такі «мішені» при ШАР.
- Не було виявлено чіткого зв’язку рівня соціального функціонування та вираженості негативної (дефіцитарної) симптоматики, що довгий час вважалась основним фактором соціальної дезадаптації, але наші дані потребують додаткового дослідження та більшої кількості спостережень.
- Зв’язок певних психопатологічних симптомів з показниками функції управління емоціями дозволив визначати «групи ризику» серед пацієнтів при кожній з нозологій, котрим надалі можна буде завчасно спрямувати психотерапевтичні чи психореабілітаційні заходи, сфокусовані саме на корекції виявлених когнітивних порушень.
Додаткова інформація
Конфлікт інтересів
Автори заявляють про відсутність будь-якого конфлікту інтересів.