вільний доступ

Анотація

Опис нового систематичного огляду від Робочої групи по превентивним заходам (США).

Актуальність

Здоровий спосіб життя, включаючи здорову дієту, підвищення фізичної активності та зменшення сидячої поведінки, є ефективними засобами профілактики кардіоваскулярних захворювань. Недостатня фізична активність є суттєвим фактором ризику для розвитку неінфекційних захворювань, таких як інсульт, діабет та рак. Однак, згідно із даними ВООЗ останнім часом спостерігається тенденція до зниження фізичної активності населення у багатьох країнах. В глобальному контексті, 23% дорослих осіб та 81% дітей та підлітків на даний час недостатньо фізично активні 1.

В зв’язку із цим в багатьох клінічніх настановах можна зустріти рекомендації щодо інформування пацієнтів впливу здорового способу життя на здоров’я та стимулювання пацієнтів до підвищення фізичної активності як при наявності кардіоваскулярних та метаболічних факторів ризику, так і при їх відсутності.

Поведінкове консультування

Інтервенції, направлені на зміну способу життя пацієнтів, в англомовній літературі носять назву «behavioral counselling» або поведінкове консультування. Зазвичай вони проводяться при очному контакті у вигляді індивідуальних або групових сесій. Однак, вони також можуть проводитися й по телефону, онлайн через інтернет або у вигляді електронного листування.

Поведінкове консультування, зазвичай, може проводити широке коле спеціалістів, як сам лікуючий лікар, так і дієтолог, фізіотерапевт, медсестра, спеціально навчений консультант по здоровому способу життя тощо.

Ці інтервенції направлені на надання відповідної інформації, мотивування та вироблення навичок щодо здорового харчування та/або підвищення фізичної активності. Поняття здорової дієти включає:

  • Обмеження загальної калорійності їжі або розміру порцій.
  • Обмеження вживання вуглеводів із високим глікемічним індексом.
  • Підвищення вживання комплексних вуглеводів (із низьким глікемічним індексом) та клітковини.
  • Підвищення вживання фруктів та овочів.
  • Помірне вживання алкоголю
  • Зменшення вживання продуктів, що містять насичені жирні кислоти

Окремо або в комплексі із дієтичними інтервенціями пацієнтам в рамках поведінкового консультування надаються рекомендації щодо фізичної активності. Вони можуть надаватись як у вигляді окремих порад, так і у вигляді проведення спеціальних фізичних вправ під наглядом спеціаліста, використання пристроїв, для реєстрації активності (наприклад, педометрів) та ведення щоденника фізичної активності.

Як варіант, пацієнтам можуть пропонуватись індивідуалізовані плани, проводитись заняття із підвищення навичок вирішення проблем, надаватись періодичний аудит та зворотній зв’язок.

Наведемо приклад програми «Green Prescription», яка широко використовується в Новій Зеландії серед пацієнтів з метою модифікації способу життя. Вона використовується переважно для пацієнтів із серцевими захворюваннями, гіпертензією, діабетом, депресивним розладом, ожирінням, артритом та деякими респіраторними захворюваннями, які підвищують кардіоваскулярний ризик. Важливою умовою є те, що пацієнт має бути у стабільному стані.

Цю програму проводять лікарі або медсестри, які пройшли спеціальний 4-годинний тренінг по використанню мотиваційного інтерв’ю. Після скринінгу пацієнтам відповідно до стадії поведінкового консультування видається карта із підказками щодо здорового способу життя. З пацієнтом обговорюються способи підвищення фізичної активності та на зеленому бланку (звідси й назва програми) записуються поточні цілі та загальні дані пацієнта (вік, вага, фізичний стан). Цілями можуть бути, наприклад, проведення 30-хвилинних прогулянок 3-4 рази на тиждень, збільшення активності удома (зарядка) тощо. Задача лікаря/медсестри підвищити мотивацію пацієнта до змін. В подальшому 1-2 рази на тиждень з пацієнтом зв’язується спеціаліст із фізичних навантажень (по телефону), який допомагає підібрати конкретні фізичні вправи для пацієнта. Вправи підбираються в залежності від того, як пацієнт справлявся із попередніми у відповідності до його фізичного стану 2.

Головним завданням є підвищення саме аеробної фізичної активності. Пацієнт рахується недостатньо активним, якщо він присвячує <30 хвилин аеробним фізичним навантаженням помірного рівня інтенсивності 4-5 днів на тиждень. До аеробної фізичної активності відноситься та активність, при якій пацієнт дихає трохи швидше і глибше, ніж завжди. Наприклад, швидка ходьба, поїздка на велосипеді, плавання, аеробіка. Звичайно, слід робити поправку на фізичний стан пацієнта 3.

Ефективність поведінкового консультування

В рамках недавнього дослідження, опублікованого в журналі «JAMA», американська Робоча група по превентивним заходам (US Preventive Services Task Force) проаналізувала ефективність поведінкового консультування щодо профілактики кардіоваскулярних та метаболічних захворювань 4.

Всього включили 88 рандомізованих досліджень із періодом спостереження за станом здоров’я пацієнтів протягом 3-15 років.

Загальні показники. Загалом мета-аналіз продемонстрував невеликі але статистично достовірні переваги цього методу у підтриманні артеріального тиску, рівня холестерину та індексу маси тіла. Так, серед осіб, які проходили ці інтервенції, у порівнянні із тими, хто не проходив, через 6-12 місяців після старту програми відмічались більш низькі показники систолічного та діастолічного артераільного тиску (на 1.26 та 0.75 мм рт ст відповідно), ліпопротеїнів низької щільності (на 2.58 мг/дл), загального рівня холестерину (на 2.58 мг/дл) та індексу маси тіла (на 0.41 кг/м2).

Кардіоваскулярне здоров’я та передчасна смертність. Дослідження із невеликим періодом спостереження не продемонстрували яких-небудь переваг поведінкового консультування. Але в тих, де період спостереження складав 10-15 років, цей метод дозволяв на 30% знизити кількість інфарктів міокарда, інсультів, процедур реваскуляризації міокарда та смертей із кардіоваскулярних причин.

Дієта та фізична активність. Відповідно до аналізу протягом перших 6-12 місяців після початку програми поведінкове консультування достовірно підвищувало фізичну активність пацієнта. У конкретних показниках збільшення фізичної активності в середньому дорівнювало 0.20 метаболічного еквіваленту на тиждень. Нагадаємо, що 1 метаболічний еквівалент дорівнює споживанню 3.5 мл кисню на кожен кілограм маси тіла за хвилину. Тобто різниця між експериментальною та контрольною групою була доволі невеликою.

З іншого боку, коли фізичну активність оцінювалась не у показниках метаболічного еквіваленту, а в слідуванні рекомендаціям, зміни були більш суттєвими. Поведінкове консультування підвищувало ймовірність слідування рекомендаціям по фізичній активності на 32% у порівнянні зі контролем.

Окрім того, поведінкове консультування дозволяло зменшити добову кількість вживаних калорій, в середньому на 5% у порівнянні із контролем, збільшити споживання овочів та фруктів на 1 порцію на день та обмежити споживання солі на майже 1 грам.

Безпечність методу. Майже всі проаналізовані дослідження продемонстрували відсутність будь-яких серйозних побічних ефектів, асоційованих із поведінковим консультуванням. Лише в одній науковій роботі серед жінок було помічено підвищення ризику травм у порівнянні із контролем (19% та 14% відповідно; p=0.03) та падінь (37% та 29% відповідно; p<0.001).

References

  1. World Health Organization. 10 facts on physical activity. Official site. 2017. Publisher Full Text
  2. Lin JS, O’Connor EA, Evans CV, Senger CA, Rowland MG, Groom HC. Behavioral Counseling to Promote a Healthy Lifestyle for Cardiovascular Disease Prevention in Persons With Cardiovascular Risk Factors: An Updated Systematic Evidence Review for the US Preventive Services Task Force. Portland: Kaiser Permanente Research Affiliates Evidence-based Practice Center; 2014. Publisher Full Text
  3. Ministry of Health of New Zealand. How the Green Prescription works. Official site. 2002. Publisher Full Text
  4. Patnode CD, Evans CV, Senger CA, Redmond N, Lin JS. Behavioral Counseling to Promote a Healthful Diet and Physical Activity for Cardiovascular Disease Prevention in Adults Without Known Cardiovascular Disease Risk Factors: Updated Evidence Report and Systematic Review for the US Preventive Services Task Force. JAMA. 2017; 318(2):175-193. DOI | PubMed