Перейти до головного Перейти в головне навігаційне меню Перейти на нижній колонтитул сайту
Тези конференції
Опубліковано: 2023-11-02

Відчуття тривоги як фактор ризику ендотеліальної дисфункції у жінок молодого віку у період Російсько-Української війни

Bogomolets National Medical University
Bogomolets National Medical University
Bogomolets National Medical University
тривога ендотеліальна дисфункція Шкала тривоги Гамільтона Концентрація діоксиду вуглецю

Анотація

Даний рукопис є тезами VI Науково-практичної конференції з міжнародною участю "Психосоматична медицина: наука і практика", що проходила 2-3 листопада, 2023 року в м. Київ на платформі Mediamed.

Актуальність

Відчуття тривоги є одним з найпоширеніших психологічних порушень серед молоді та може спровокувати виникнення низки соматичних станів, в тому числі кардіологічних. Тривога тісно пов’язана з гіпервентиляцією та змінами концентрації СО2 в організмі. Недостатньо уваги приділяється значенню СО2 в регуляції функціонування ендотелію, стан якого відіграє важливу роль у розвитку серцево-судинних захворювань.

Мета: на основі аналізу літературних джерел та низки клінічних випадків дослідити взаємозв’язок між ступенем тривоги та концентрацією СО2 в організмі молодих практично здорових жінок з кардіалгією.

Матеріали і методи

До матеріалу тез включені 3 клінічні випадки – 3 жінки віком 15-, 18-, 22-роки, що звернулися до кардіолога.

Пацієнтки були обстежені із застосуванням наступних методів:

1. Загальні:

- опитування згідно класичного алгоритму;

- фізикальне обстеження згідно загальноприйнятої методики;

- 12-канальна електрокардіографія з реєстрацією ритмограми;

- 2D трансторакальна ехокардіогарфія у спокої;

2. Спеціальні:

- капнометрія;

- опитування пацієнтів згідно опитувальника для оцінки тривоги за шкалою Гамільтона.

Капнометричним методом за допомогою прилада Capnoxi Plus THOMAS реєструвалася концентрація вуглекислого газі в кінці кожного спокійного видиху (EtCO2).

Опитувальник Гамільтона враховує 14 показників, зокрема тривожний настрій, відчуття напруги, страхи, безсоння, рівень інтелектуального стані, депресивний настрій, мязову активність, сенсорні відчуття, скарги зі сторони серцево-судинної, дихальної, травної, сечостатевої систем, ознаки функціонування вегетативної нервової системи, характер поведінки під час співбесіди. Кожен з показників оцінюється за 4-бальною шкалою від 0- (відсутнє) до 4 (дуже виражене) (максимально 42 бали). Ступінь тривоги ранжується:

- незначно виражена (≤17 балів);

- від незначної до помірно вираженої (18-24 бали);

- від помірної до значно вираженої (25-30 балів);

- виражене відчуття тривоги (≥30 балів).

Пацієнтки надали письмову згоду на обстеження та подальшу публікацію деперсоніфікованих результатів обстеження.

Результати та обговорення.

Обстежені пацієнтки звернулися до кардіолога з однаковими скаргами на стискаючий, ниючий біль в ділянці серця, що виникав без зв’язку з фізичним навантаженням, посилювався при емоційному навантаженні, зокрема при сигналах тривоги.

Базові показники обстеження пацієнток продемонстровані у таблиці 1.

Таблиця 1. Результати базових методів обстеження пацієнток.

Показник Пацієнтка 1 Пацієнтка 2 Пацієнтка 3
Вік, роки 15 18 22
ІМТ, кг/м2 17,1 16,7 21,2
ЧСС, уд./хв. 68 96 69
АТ, мм рт.ст. 110/70 110/70 110/60

Примітка: ІМТ – індекс маси тіла, ЧСС – частота серцевих скорочень, АТ – артеріальний тиска.

На ЕКГ ритм синусовий, вертикальне положення електричної осі серця, дифузні зміни маокарда, синусова аритмія (дихальна).

За даними трансторакальної ехокардіографії розміри порожнин серця, товщина стінок в межах норми, клапанний апарат без особливостей, порушення скоротливості стінок міокарда лівого шлуночка не зафіксовано, фракція викиду в межах норми.

За даними базового обстеження пацієнток встановлено діагнози: Вегето-судинна дистонія, кардіальний тип. СН 0.

Результати спеціальних методів обстеження наведені у таблиці 2.

Таблиця 2. Результати спеціальних методів обстеження пацієнток.

Показник Пацієнтка 1 Пацієнтка 2 Пацієнтка 3
ЧД, рухів/хв. 16-18 12-14 16-18
EtCO2, % 2,5-2,6 3,0-3,2 2,2-2,3
Шкала тривоги Гамільтона, бали 24 23 28

Примітка: ЧД – частота дихання, EtCO2 – концентрація вуглекислого газу в кінці кожного спокійного видиху.

Пацієнтки співставні за результатами базового обстеження. При аналіз результатів спеціальних методів обстеження на перший погляд закономірно виявлена обернено пропорційна залежність між частотою дихання (ЧД) та EtCO2: у пацієнтки 1 при вищій ЧД нижча EtCO2 в порівнянні з пацієнткою 2 за умови однакового рівня тривоги за шкалою Гамільтона. Однак при аналізі даних спеціальних методів обстеження пацієнтки 3 при співставній з пацієнткою 1 ЧД EtCO2 пацієнтки 3 значно нижча, що може бути пов’язаним з вищим рівнем тривоги за шкалою Гамільтона. Враховуючи вплив СО2 на розвиток ендотеліальної дисфункції можна припустити, що у пацієнтки 3 з рівнем тривоги від помірного до вираженого ступінь ендотеліальної дисфункції більш виражений у порівнянні з пацієнткою 1 з рівнем тривоги від незначного до помірно вираженого.

Висновки

- Рівень тривоги у молодих жінок, що перебувають в Україні в період Російсько-Української Війни, варіює від незначного до вираженого.

- Рівень тривоги є незалежним фактором, що посилює гіпокапнію, і, як наслідок, ендотеліальну дисфункцію.

- Можна припустити підвищення захворюваності, в тому числі серцево-судинної групи, особливо необструктивної коронарної хвороби серця, за рахунок підвищеного рівня тривоги у жінок.

- Перспективним є продовження дослідження з метою отримання достатньої вибірки пацієнтів для аналізу результатів за допомогою статистичних методів

Як цитувати

1.
Tyravska Y, Savchenko O, Lyzogub V, Talabko Y. Відчуття тривоги як фактор ризику ендотеліальної дисфункції у жінок молодого віку у період Російсько-Української війни. PMGP [інтернет]. 02, Листопад 2023 [цит. за 16, Липень 2026];8(3). доступний у: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/450