Перейти до головного Перейти в головне навігаційне меню Перейти на нижній колонтитул сайту
Тези конференції
Опубліковано: 2022-10-27

Психосоматичний стан цивільних осіб, що зазнали психосоціального стресу в умовах воєнного конфлікту

Дніпровський державний медичний університет
Дніпровський державний медичний університет
Дніпровський державний медичний університет
психосоматика війна війна в Україні психосоціальний стрес стрес

Анотація

Даний текст є тезами ІІІ конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи».  Описане нижче присвячено проблемам психосоматичного стан цивільних осіб, що зазнали психосоціального стресу в умовах воєнного конфлікту.

За даними Міністерства соціальної політики України, станом на 01.12.2020 року в Україні з 2014 року зареєстровано 1 459 268 внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим. Найбільша кількість вимушених переселенців була зареєстрована у вересні 2016 року (1 709 083 особи або 1 384 889 сімей), надалі відмічалася тенденція до поступового зменшення кількості ВПО. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року кількість ВПО вже склала 7,7 млн (за даними Міжнародної організації з міграції). До п’ятірки регіонів, з яких виїжджали найбільше, увійшли Харківська, Київська, Донецька, Луганська області та м. Київ.

Зважаючи на високу актуальність проблеми, нами протягом 2018-2020 років були обстежені 109 цивільних осіб з непсихотичними психічними розладами, що зазнали психосоціального стресу в умовах воєнного конфлікту: родичі загиблих учасників бойових дій (УБД), референтні родичі учасників бойових дій, які повернулися до мирного життя, та ВПО. До першої групи увійшло 6 дружин загиблих військовослужбовців; до другої групи було включено матерів, батьків і дружин УБД, що не постраждали (71 особа); до третьої групи увійшли ВПО, загальною кількістю 32 особи.

Методи дослідження: соціально-демографічний, клініко-психопатологічний, психометричний, психодіагностичний, статистичний.

За результатами дослідження психосоматичного стану цивільних осіб, що зазнали психосоціального стресу в умовах воєнного конфлікту, неприємні психосоматичні відчуття були присутні в більшості родичів УБД, які не постраждали, у ВПО і в половини родичів загиблих УБД. Розбіжності між групами статистично не значущі (р>0,05). Скаржились на головний біль 68,7% вимушених переселенців, 53,5% родичів УБД, які не постраждали, і 33,3% родичів загиблих УБД. Різні види диссомній були притаманними більшості обстежених у всіх групах. Найчастіше порушення сну зустрічалися у вимушених переселенців, майже такою ж була поширеність диссомній у родичів загиблих УБД, а в родичів УБД, які не постраждали, порушення сну виявлялися найрідше, при цьому розбіжності між групами статистично виявилися незначущими (р>0,05).

Прояви зниженого настрою виявлялися найчастіше серед родичів загиблих УБД, меншою мірою – у ВПО і найменше – серед родичів УБД, які не постраждали. Натомість, прояви страху і тривоги були більш поширеними у ВПО, менше – у родичів загиблих УБД, і найменше – у родичів УБД, що не постраждали. Розбіжності були статистично значущими між двома останніми групами (р<0,05).

Прояви дратівливості були найбільш характерними для родичів УБД, які не постраждали, найменш – для ВПО, розбіжності між цими двома групами були статистично значущими (р<0,05). У родичів загиблих УБД поширеність дратівливості була близькою до виявленої у ВПО. Дещо інші закономірності були притаманними проявам емоційної лабільності. Так, найбільш часто цей симптом виявлявся в родичів УБД, які не постраждали, дещо рідше – у вимушених переселенців, і суттєво рідше – у родичів загиблих УБД.

Апатичні прояви були більш характерними для родичів загиблих УБД, менш поширеними в родичів УБД, що не постраждали, і найменш поширеними – у ВПО; розбіжності між групами статистично були не значущі (р>0,05). Астенічна симптоматика найчастіше виявлялася у ВПО, дещо рідше – у родичів УБД, які не постраждали, і найрідше – у родичів загиблих УБД. Розбіжності були статистично значущими при порівнянні груп родичів загиблих УБД та ВПО (р<0,05).

Скарги на когнітивні порушення у вигляді погіршення пам’яті, послаблення уваги, труднощів запам’ятовування та відтворення нової інформації найчастіше виявлялися в родичів загиблих УБД, дещо рідше – у родичів УБД, які не постраждали, і найрідше – у ВПО. Розбіжності між групами були статистично не значущими (р>0,05).

Найбільш вираженими симптомами, що траплялися в родичів загиблих УБД, були прояви зниженого настрою, апатичні прояви, когнітивні порушення. Дратівливість та прояви емоційної лабільності були більш притаманними родичам УБД, що не постраждали. Прояви страху й тривоги і астенічна симптоматика були характерними для ВПО. Головний біль і окремі різновиди диссомній домінували серед усіх трьох груп, але дещо менше діагностувалися в родичів УБД, що не постраждали.

Отже, родичі загиблих УБД на сьогодні є найбільш соціально захищеною групою. Дуже важливим є також позитивне ставлення до них суспільства, увага з боку громадських, волонтерських і молодіжних організацій, що формує найбільш сприятливу психологічну атмосферу, певним чином пом’якшуючи психологічний стрес від втрати родича внаслідок бойових дій. Важливо також, що постійна увага з боку суспільства, формування певних соціальних стереотипів, пов’язаних із загибеллю воїна на фронті, змушує принаймні частину родичів загиблих УБД слідувати цим стереотипам.

На відміну від родичів загиблих УБД, вимушені переселенці є найменш соціально захищеною категорією. Значна частина з них була змушена починати життя на підконтрольній території з початку, за браком підтримки з боку держави. Тому, закономірним є накопичення в них психоемоційного стресу, поява проявів психосоматизації і невротизації.

Щодо родичів УБД, які повернулися після участі в бойових діях, то, порівняно високі показники психосоматичних порушень можуть бути пов’язаними з бажанням привернути увагу до себе і своїх проблем, відчуттям недостатньої підтримки й уваги з боку суспільства.

Таким чином, виявлені психосоматичні патерни у осіб, що зазнали психосоціального стресу в умовах воєнного конфлікту, слід враховувати при розробці лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів для даного контингенту.

Як цитувати

1.
Огоренко В, Шустерман Т, Ліхолетов Є. Психосоматичний стан цивільних осіб, що зазнали психосоціального стресу в умовах воєнного конфлікту. PMGP [інтернет]. 27, Жовтень 2022 [цит. за 02, Лютий 2023];7(2):e0702370. доступний у: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/370