Перейти до головного Перейти в головне навігаційне меню Перейти на нижній колонтитул сайту
Тези конференції
Опубліковано: 2021-12-11

The Психосоматичні корелянти та психічні розлади при цукровому діабеті

БДМУ
Національний медичний університе імені О.О. Богомольця
Національний медичний університе імені О.О. Богомольця
психічні розлади цукровий діабет

Анотація

Психічні розлади при цукровому діабеті в залежності від контингенту обстежених хворих зустрічаються в 1,3–100% випадків. Розповсюдженість даних розладів серед осіб похилого віку досягає практично 100%.

Метою даного дослідження було вивчення структури психічних розладів при цукровому діабеті. Обстежено 42 хворих на цукровий діабет II типу у віці від 40 до 78 років (середній вік - 59,5 років). У всіх хворих спостерігалися психічні розлади різного ступеню вираженості. Для терапії неврозоподібних розладів і деменції у хворих на цукровий діабет застосовували комбінацію препаратів інстенон, актовегін та гліцисед. Середня тривалість комбінованого курсу лікування складала 4 тижні. Основними методами дослідження були клініко-психопатологічні, клініко-анамнестичні, експериментально-психологічні.

В останні роки відзначається патоморфоз психічних розладів при різних соматичних і ендокринних захворюваннях. Поряд з відомими фахівцям явищами астенії, депресії, дисфорії, нервової анорексії в структурі психічних порушень при цукровому діабеті останнім часом усе частіше стали відзначатися тривожні розлади різного ступеня виразності. В основі розвитку психічних розладів при цукровому діабеті лежить цілий ряд факторів соматогенного та психогенного характеру. Психічні розлади при цукровому діабеті в залежності від контингенту обстежених хворих зустрічаються в 1,3–100% випадків. Розповсюдженість даних розладів серед осіб похилого віку досягає практично 100%.

Метою даного дослідження було вивчення структури психічних розладів при цукровому діабеті. Обстежено 42 хворих на цукровий діабет II типу у віці від 40 до 78 років (середній вік - 59,5 років). У всіх хворих спостерігалися психічні розлади різного ступеню вираженості. Для терапії неврозоподібних розладів і деменції у хворих на цукровий діабет застосовували комбінацію препаратів інстенон, актовегін та гліцисед. Середня тривалість комбінованого курсу лікування складала 4тижні. Основними методами дослідження були клініко-психопатологічні, клініко-анамнестичні, експериментально-психологічні. Використовувалися: шкала депресії Гамільтона, шкали особистісної та реактивної тривожності Спілбергера-Ханіна, шкала GBS, шкала кількісної оцінки ступеню вираженості порушень психічних функцій І.Ф. Рощиної і Г. А. Жарікова та шкала загального клінічного враження.

У всіх обстежених хворих були виявлені ознаки астенічного синдрому, який проявлявся підвищеною фізичною та психічною втомлюваністю, виснажуваністю, зниженням працездатності, загальною слабістю, в’ялістю, розладами сну. Астенія супроводжувалася також вегетативними порушеннями: тахікардією, гіпергідрозом, коливаннями артеріального тиску, відчуттям спраги, голоду. При коливаннях рівня глюкози в крові та декомпенсації діабету у хворих зростали емоційна лабільність, плаксивість, дисфорії, підвищена подразливість і збудливість. При цьому відмічалися афективні розлади, що виникали пароксизмально, у вигляді відчуття страху, тривоги, побоювання за своє майбутнє, на фоні зниженого настрою, з явищами слабкодухості. Астенія у 7 хворих супроводжувалася різким зниженням настрою. У цих хворих діагностувалися астено-депресивні розлади легкого і помірного ступеню вираженості. Характерною особливістю даних розладів була відсутність добових коливань настрою, рухової та асоціативної загальмованості, ідей самозвинувачення і самоприниження, а також суїцидальних тенденцій.

Поєднання депресії і цукрового діабету часто призводило до зростання ступеню важкості обох захворювань: збільшенню частоти загострень депресії і кількості ускладнень цукрового діабету. При депресивних розладах у хворих на діабет похилого віку поглиблювалися інтелектуально-мнестичні порушення. У 9 пацієнтів була виявлена наявна надмірна фіксація на своєму хворобливому стані, перебільшена стурбованість своїм здоров’ям. Серед даної групи у 8 хворих відмічалися сенестопатії у вигляді відчуття поколювання, викручування, жару, свербіння, оніміння у різних ділянках тіла. Ці хворобливі відчуття носили лабільний характер і не залежали від рівня цукру в крові. Виявлення на фоні астенії у 3 хворих настирливих думок та страхів дозволило діагностувати у них обсесивно-фобічні розлади. Пацієнти страждали настирливими страхами гіпоглікемічних реакцій, страхом виникнення ускладнень діабету - ампутації ніг, сліпоти, кардіофобією.

У процесі розвитку захворювання на діабет також відбувалося формування або загострення преморбідних психопатичних чи невротичних рис характеру. Типовим було збільшення рівня тривожності, наростання експлозивності з елементами дисфорії. В осіб старших вікових груп виявлялися риси психоорганічного синдрому з інертністю мислення, в'язкістю, докладністю, виснаженістю. Взагалі, за даними сучасних досліджень, майже у 89,0% хворих виявляються пограничні психічні розлади у вигляді неврозоподібних порушень і патологічного розвитку особистості.

Позитивна динаміка клінічної симптоматики в процесі лікування препаратами інстенон, актовегін та гліцисед відзначена у всіх хворих. Значне покращення психічного стану спостерігалося у 24 хворих. При цьому відбувалася повна редукція астенічного та астенодепресивного синдрому, нормалізація лабораторних та гемодинамічних показників, редукція вегетативних розладів. У хворих покращувалися пам’ять, увага, знижувалася виснажуваність, емоційна лабільність, покращувався настрій, значно зменшувалась кількість дисфорій, тривога. У 18 хворих відмічалося помірне покращення психічного стану. У пацієнтів цієї групи зберігалися психічні розлади невеликої інтенсивності — емоційна лабільність, субдепресивні розлади, вегетативна дисфункція. Експериментально-психологічні дослідження засвідчили покращення когнітивних функцій: поліпшення психомоторного темпу, здатності до концентрації уваги, зменшення втомлюваності при виконанні розумової роботи. У пацієнтів зменшилися виснажуваність, важкість переключення, покращилися показники шкали по безпосередньому запам’ятовуванні п’яти слів.

Отже, запропонована методика спрямована на різні ланки патогенезу гіпоксії і ішемії, на компенсацію метаболічних порушень та на редукцію астенічних, астенодепресивних і когнітивних розладів при цукровому діабеті.

Як цитувати

1.
Юрценюк О, Напрєєнко О, Напрєєнко Н. The Психосоматичні корелянти та психічні розлади при цукровому діабеті. PMGP [інтернет]. 11, Грудень 2021 [цит. за 25, Січень 2022];6(4):e0604314. доступний у: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/314