Перейти до головного Перейти в головне навігаційне меню Перейти на нижній колонтитул сайту
Тези конференції
Опубліковано: 2021-05-29

Особливості організації медико-психологічної допомоги у онкологічній практиці на різних етапах лікування

Київський міський клінічний онкологічний центр
Київський міський клінічний онкологічний центр
Київський міський клінічний онкологічний центр
Національний медичний університе імені О.О. Богомольця
організація медичної допомоги медико-психологічна допомога онкологічні захворювання

Анотація

Даний текст є тезами IIІ науково-практичної конференції з міжнародною участю «Психосоматична медицина: наука та практика». Описане нижче присвячено особливостям організації медико-психологічної допомоги у онкологічній практиці на різних етапах лікування.

Актуальність

Онкологічні захворювання становлять значну медичну, психологічну та психосоціальну проблему. В Україні реєструється вищий рівень захворюваності щодо онкології у порівнянні зі світовими показниками – 388,2 проти 224,2 на 100 тис. населення. Онкопатологія спричиняє втрату працездатності в наслідок хронічного прогресуючого перебігу у кожного 6 пацієнта (79,0 на 100 тис. населення), летальність становить 51,3%, не проживає і 1 року після встановлення діагнозу 31,4%, смертність складає 171,8 на 100 тис. населення (Національний канцер-реєстр, 2019).

Мета

Мета дослідження – визначити формоутворюючі фактори організації медико-психологічної допомоги у онкологічній практиці у взаємозв’язку з етапами лікування.

Матеріали та методи дослідження

Вивчення формоутворюючих факторів організації медико-психологічної допомоги здійснено на основі результатів дослідження проведеного на базі КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр», у якому прийняли участь 422 онкологічні пацієнти, з яких 80 хворих перебували на етапі діагностики, 187 опитуваних проходили первинну та 155 осіб – повторну терапію у зв’язку з прогресуванням онкопатології. Було обстежено 218 членів родини хворих з онкопатологією: 79 осіб – на етапі первинного лікування їх близького, 68 – повторного, та 71 – паліативної допомоги. Також у опитуванні взяли участь 50 лікарів-онкологів.

Результати та їх обговорення

Визначено, що психоемоційний стан онкологічних хворих відрізнявся в залежності від етапу допомоги – діагностики, первинної та повторної терапії, та виду призначеного лікування – хірургічного, хіміотерапії, променевої, комбінованої чи комплексної терапії, що обумовлено особливостями психологічної проблематики та змістовно іншими потребами пацієнтів. Тому диференційний підхід у медико-психологічній допомозі має бути проблемно-орієнтованим та відповідним за формами і методами допомоги клінічним задачам та специфіці психологічного статусу онкологічних пацієнтів. Психоосвіта була найбільш затребуваною для пацієнтів, які зіштовхнулися з онкологічною хворобою вперше, в подальшому зростали значимість психокорекції. Посилення заходів медико-психологічної допомоги має здійснюватися у кризові періоди – рецидиву, прогресування захворювання, переходу на паліативну допомогу, появу хронічного больового синдрому.

Важливим аспектом в організації медико-психологічної допомоги було формування позитивного сприйняття психологічних заходів, їх доступності, модифікація чинників-мотиваторів звернення за допомогою та налагодження координації між спеціалістами з психічного здоров’я та лікарями.

Поряд з онкологічними пацієнтами надання психологічної допомоги потребують члени родини хворих: під час діагностики та первинної терапії інтервенції включають нормалізацію психоемоційного стану, корекцію ірраціональних уявлень щодо хвороби, створення підтримуючих стосунків з пацієнтом, формування адаптивної сімейної стратегії у боротьбі з захворюванням, при повторному зверненні та паліативній допомозі – корекцію неадаптивних форм поведінки, роботу з екзистенційним стресом та пристосування до нових вимог ситуації, досягнення балансу між допомогою хворому та підтриманням його активності і відповідальності.

Високий рівень стресу та необхідність взаємодіяти з пацієнтами у «складних» комунікативних ситуаціях обумовлює впровадження медико-психологічних заходів для лікарів, які мають бути зосереджені на підвищенні знань у сфері медичної психології та психоонкології, а також покращенні психологічних навиків професійної взаємодії з пацієнтами та членами їх родини, протидії професійному стресу.

Альтернативним каналом надання психологічної допомоги є застосування сучасних ІТ-технологій та проведення заходів у вигляді вебінарів, розміщення інформації на сайтах, соціальних сторінках, формування розсилки на електронні скриньки, що особливо актуально враховуючи особливості тяжкого соматичного статусу онкологічних пацієнтів, а також наразі у зв’язку з пандемією covid-19.

Висновки

Формоутворюючими факторами організації медико-психологічної допомоги у онкологічній практиці були поєднання психогенного, соматогенного та психосоціального факторів розвитку порушень психологічного адаптації та психічних розладів; необхідністю надання психологічної допомоги не лише онкологічним пацієнтам, але і членам їх родини та медичним працівникам; диференціювання медико-психологічних заходів в залежності від етапу перебігу онкопатології, призначеного лікування, специфіки порушення психічного здоров’я у даного контингенту.

Як цитувати

1.
Клюсов О, Контдратенко А, Калачов О, Мухаровська І. Особливості організації медико-психологічної допомоги у онкологічній практиці на різних етапах лікування. PMGP [інтернет]. 29, Травень 2021 [цит. за 14, Червень 2021];6(2):e0602278. доступний у: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/278