Перейти до головного Перейти в головне навігаційне меню Перейти на нижній колонтитул сайту
Дослідницькі статті
Опубліковано: 2020-10-27

Зв'язок життєвих проблем з підвищеною соціальною конфліктністю у ветеранів із ПТСР та ЧМТ за даними модального аналізу

Тернопільський національний медичний університет імені І.Я.Горбачевського
посттравматичний стресовий розлад легка черепно-мозкова травма ветерани життєві проблеми соціальна конфліктність модальний аналіз

Анотація

Актуальність. Фактори зовнішнього середовища, соціуму, а також внутрішньо особистісні психологічні чинники та персональний особистісний досвід впливають на формування розладів психіки. Соціум і стресові фактори визначають, які поведінкові сценарії особистості будуть актуалізуватись. Характеристики особистості через поведінкові реакції визначають, які з багатьох потенційних стресорів є значущими та який вплив на особистість вони здійснюватимуть.

Сучасне розуміння генезу ПТСР свідчить, що подолання індивідом психотравмуючих стресорів бойової обстановки залежить від трьох груп факторів: характеру психотравмуючих подій, індивідуально-психологічних характеристик ветеранів та умов, в які демобілізований потрапляє після повернення з війни. Взаємодія цих факторів з процесом когнітивної переробки психотравмуючого досвіду призводить до зростання психічного напруження або до поступової асиміляції психотравмуючого досвіду. У результаті можливо очікувати психічну «рестабілізацію» або виникнення ПТСР. Наявність додаткових біопсихосоціальних стресорних факторів (наприклад, зловживання психоактивними речовинами, нестабільність у сім’ї, супутня медична коморбідність) достовірно збільшує ймовірність розвитку ПТСР у ветеранів та ступінь соціальної дезадаптації при ПТСР. Коморбідність ПТСР з ЧТМ додатково посилює ймовірність соціальної дезадаптації у демобілізованих військовослужбовців.

Актуальність вивчення впливу життєвих проблем на соціальну адаптацію у ветеранів із ПТСР та ЧМТ визначається необхідністю розробки адекватного комплексу медико-психологічного втручання та соціально-психологічній реабілітації.

Мета: дослідити медико-анамнестичні особливості та провести модальний аналіз життєвих проблем ветеранів з ПТСР та ЛЧМТ.

Методи і матеріали. Обстежено 329 учасників бойових дій (службовців Збройних сил, Національної гвардії та «добровольчих батальйонів») на Сході України, які страждали на ПТСР та ЛЧМТ.

Соціально-демографічне та медико-анамнестичне обстеження проводилось за допомогою розробленої нами Уніфікованої карти дослідження пацієнта.  Модальний аналіз існуючих проблем здійснено на основі МКХ-10, було оцінено їх наявність за діагностичними рубриками: Z55 - Z73.

Результати. Асоціальні риси та підвищена соціальна конфліктність у ветеранів з ПТСР та ЛЧМТ корелювали з проблемами у стосунках з подружжям/статевими партнерами та з власними батьками/батьками подружжя, а також з недостатньою сімейною підтримкою, проблемним  вживанням алкоголю/наркотиків, неадекватністю соціальних навичок, стресовим станом та конфліктним сприйняттям власного соціального статусу.

Висновки. Визначені нами негативні чинники впливу на перебіг ПТСР та ЛЧМТ постали матеріалом для формування мішеней психосоціальної терапії та оптимізації фармакологічного лікування.

Актуальність

Взаємозв’язок соціальних факторів та психічного здоров’я населення є актуальною точкою наукових досліджень в умовах сьогодення. В поняття соціальних факторів включаються реально існуючі відношення людей до природи і один до одного, тобто економічна, трудові, виробничі, класові, національні, сімейні, побутові та інші [1, 2, 3, 4, 5, 7].

Найсучасніші наукові дослідження щодо причини психічних розладів населення, вказується, що більшість психічних розладів мають поліетіологічну природу, тобто на їх формування мають вплив поєднаність факторів зовнішнього середовища, соціуму, а також внутрішньопсихологічні чинники та персональний особистісний досвід. Фактори, які пов’язані з ризиком, виникненням, клінічним представлення та прогнозом ПТСР не достатньо вивчені та систематизовані [4, 5, 7, 11, 15, 17].

Дослідження чинників середовища, які впливають на стан здоров’я населення регіону вказує на їх просторову неоднорідність і нерівномірність розвитку [4, 5]. Багатьма науковцями досліджувалися процеси двобічної взаємодії між психологічним станом особистості та станом суспільно-економічної напруженості у країні, і взаємозв’язок полягає в тому, що соціум і стресові фактори визначають, які поведінкові сценарії особистості будуть актуалізуватись, а характеристики особистості через поведінкові реакції визначають, які з багатьох потенційних стресорів матимуть значиму дію та які форми впливу на особистість вони здійснюватимуть.

Узагальнене сучасне розуміння генезу ПТСР полягає в тому, що подолання індивідом психотравмуючих стресорів бойової обстановки залежить від трьох груп факторів: характеру психотравмуючих подій, індивідуально-психологічних характеристик ветеранів та умов, в які демобілізований потрапляє після повернення з війни. Взаємодія цих трьох факторів з процесом когнітивної переробки психотравмуючого досвіду призводить або до зростання психічного напруження, або до поступової асиміляції психотравмуючого досвіду. У результаті можливо очікувати психічну «рестабілізацію» або виникнення ПТСР [4, 5, 13].

Результати дослідження за участю ветеранів війни продемонстрували, що наявність додаткових психологічних та соціальних стресорних факторів (наприклад, зловживання психоактивними речовинами, нестабільність у сім’ї, супутня медична коморбідність) достовірно збільшує ймовірність розвитку ПТСР [15, 16, 25, 26, 27]. Встановлено, що ступінь соціальної дезадаптації при ПТСР визначається вираженістю клінічних проявів симптоматики.

Також наукові дані вказують на високу поєднаність ПТСР у демобілізованих військовослужбовців з медичними соматичними проблемами (неврологічними, респіраторними, метаболічними, аутоімунними), які, по даним різних авторів, спостерігаються у 1,5 – 3 рази частіше, ніж у контингенту без ПТСР [19, 20, 21, 22].

Таким чином, актуальність вивчення даної теми визначається сучасною соціальною ситуацією, а також гострою потребою ветеранів бойових дій у комплексному медичному та соціальному захисті і соціально-психологічній реабілітації.

Мета

Дослідити медико-анамнестичні особливості та провести модальний аналіз життєвих проблем ветеранів з ПТСР та ЛЧМТ.

Методи і матеріали

Обстежено 329 учасників бойових дій (службовців Збройних сил, Національної гвардії та «добровольчих батальйонів») на Сході України, які страждали на ПТСР та ЛЧМТ. Дослідження проводилось на базі Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради, де зазначений контингент проходив курс лікування та/або реабілітації.

Обстеження проводилось за допомогою розробленої нами Уніфікованої карти дослідження пацієнта, включало збір інформації про певні соціально-демографічні та медико-соціальні показники, а саме: вік, стать, сімейний стан, освіта, трудовий статус, інвалідизація, умови проживання, перебування з зоні АТО, тривалість безпосереднього перебування в зоні бойових дій , тривалість демобілізації, військове звання.

Модальний аналіз існуючих проблем здійснено на основі МКХ-10; було оцінено їх наявність за діагностичними рубриками Z55 - Z73, а саме: Z55 - Проблеми, пов'язані з навчанням та грамотністю, Z56 - Проблеми, пов'язані з роботою та безробіттям, Z59 - Проблеми, пов'язані з житловими та економічними обставинами, Z56 - Проблеми, пов'язані з роботою та безробіттям, Z60 - Проблеми, пов'язані з адаптацією до зміни способу життя, Z61 - Проблеми, пов'язані з негативними життєвими подіями в дитинстві, Z62 - Інші проблеми, пов'язані з вихованням дитини, Z63 - Проблеми, пов'язані із взаємовідносинами подружжя або партнерів, Z64 - Проблеми, пов'язані з певними психосоціальними обставинами, Z72 - Проблеми, пов'язані із способом життя, Z73 - Проблеми, пов'язані із складними умовами життя.

Результати

З метою всебічного аналізу факторів, які могли вплинути на стан здоров’я досліджуваного контингенту, була розглянута низка факторів, включених до розділу Z МКХ-10 (Tабл. 1-2).

За результатами розрахунку коефіцієнту φ* - кутового перетворення Фішера було встановлено, що у статистично значущій (φ*≥1,975; р≤0,024) більшості респондентів, які склали усі дослідницькі групи мали місце неписьменність або низький рівень грамотності (Z55.0) – від 45,54% до 46,3%, а також мали в минулому проблеми, пов’язані з загрозою втратити роботу чи її вимушеною зміною (Z56.2 та Z56.1 відповідно) – від 26,61% до 50,89%.

Крім того, переважна кількість респондентів (φ*≥1,71; р≤0,044) до участі в бойових діях мали незадовільні житлові умови (Z59.1) – від 37,61% до 38,39%, а також конфліктували з сусідами та господарями житла, в якому мешкали (Z59.2) – від 35,71% до 37,04%.

Значна більшість (φ*≥1,936; р≤0,026) представників дослідницьких груп, а саме 41,37±0,3%, проживала на самоті (Z60.2). Серед потенційно психотравмуючих факторів минулого життя слід назвати також втрату в дитинстві улюблених родичів (Z61.0) – 56,22±0,26%, вимушене залишення рідного дому у дитинстві (Z61.1) – 33,18±0,15%, а також зайву опіку, турботу та контроль з боку рідних (Z62.0, Z62.1) – 43,3±2,24%. Саме ці фактори також були характерними для більшості (φ*≥1,677; р≤0,047) респондентів усіх дослідницьких груп.

група ПТСР ЧМТ КЧМТ
показник абс. % φ* абс. % φ* абс. % φ*
Z55 Проблеми, пов’язані з навчанням та грамотністю
0 50 45,87 1,997 51 45,54 1,975 50 46,3 2,012
1 25 22,94 0,663 26 23,21 0,657 25 23,15 0,667
2 16 14,68 0,217 17 15,18 0,285 16 14,81 0,218
3 13 11,93 0,559 13 11,61 0,551 13 12,04 0,583
4 4 3,67 0,173 4 3,57 0,171 3 2,77 0,123
5 1 0,91 1,283 1 0,89 1,279 1 0,92 1,291
Z56 Проблеми, пов’язані з роботою та безробіттям
0 10 9,174 2,805 10 8,92 2,863 10 9,259 2,767
1 55 50,46 2,161 57 50,89 2,219 54 50 2,091
2 29 26,61 1,134 30 26,79 1,182 29 26,85 1,141
3 13 11,93 0,570 13 11,61 0,562 13 12,04 0,574
4 2 1,835 0,443 2 1,78 0,437 2 1,852 0,446
Z59 Проблеми, пов’язані з житлом та економічними обставинами
0 18 16,51 0,085 18 16,07 0,252 18 16,67 0,086
1 41 37,61 1,710 43 38,39 1,822 41 37,96 1,721
2 40 36,7 1,926 40 35,71 1,911 40 37,04 1,937
3 7 6,42 0,259 8 7,143 0,313 7 6,481 0,302
4 3 2,75 0,807 3 2,67 0,795 2 1,852 0,762
Z60 Проблеми, пов’язані із соціальним оточенням
0 2 1,83 1,339 2 1,78 1,317 2 1,852 1,347
1 37 33,94 0,683 37 33,04 0,754 37 34,26 0,689
2 45 41,28 2,003 46 41,07 1,936 45 41,67 2,016
3 18 16,51 0,771 20 17,86 0,871 18 16,67 0,806
4 6 5,51 0,261 6 5,35 0,257 5 4,63 0,22
5 1 0,91 0,065 1 0,89 0,064 1 0,926 0,066
Z61 Проблеми, пов’язані з негативними життєвими подіями в дитинстві
0 61 55,96 2,216 63 56,25 2,276 61 56,48 2,235
1 36 33,03 1,677 37 33,04 1,709 36 33,33 1,714
2 11 10,09 0,435 11 9,82 0,429 10 9,259 0,406
3 1 0,917 1,486 1 0,89 1,495 1 0,926 1,496
Z62 Інші проблеми, пов’язані з вихованням дитини
0 49 44,95 0,359 51 45,54 0,443 49 45,37 0,362
1 45 41,28 2,231 46 41,07 2,248 45 41,67 2,245
2 10 9,174 0,388 10 8,92 0,383 10 9,259 0,431
3 4 3,67 0,173 4 3,57 0,171 3 2,778 0,123
4 1 0,917 1,265 1 0,89 1,279 1 0,926 1,272
Таблиця 1. Дані щодо факторів Z55-62, що впливали на стан здоров’я з результатами φ*-кутового перетворення Фішера

В якості додаткових анамнестичних даних, які характеризують представників обстеженого контингенту, як вкрай проблемних та конфліктних у побуті співмешканців, виступає той факт, що значна більшість (φ*≥2,027; р≤0,022) представників усіх дослідницьких груп вказували на проблеми, пов’язані із взаємовідносинами з подружжям або зі статевими партнерами (Z63.0) – 17,28±0,32%, проблеми у взаєминах з власними батьками чи з батьками подружжя (Z63.1) – 42,53±0,33%, а також на недостатню сімейну підтримку них (Z63.2) – 27,65±0,13% .

Серед проблем, пов’язаних з певними психосоціальними обставинами, статистично значуща більшість (φ*≥1,643; р≤0,05) респондентів відмічали проблеми, пов’язані з багатодітністю (Z64.1) – 55,3±0,26%, та пошук і використання шкідливих і небезпечних хімічних речовин (Z64.2) – 32,3±0,15%.

Серед проблем, пов’язаних з іншими психосоціальними обставинами, статистично значуща більшість (φ*≥2,272; р≤0,012) респондентів відмічали проблеми, пов’язані зі звільненням з в’язниці (Z65.2) – 43,32±0,2%, та з іншими юридичними обставинами (Z65.3) – 45,92±0,38%, що черговий раз вказує на вкрай неоднозначне положення респондентів в структурі соціальних прошарків українського суспільства.

Асоціальний характер особистого анамнезу представників усіх досліджуваних груп підтверджується, на завершення, тим, що найбільша кількість респондентів називала серед проблем, пов’язаних з із соціальним оточенням (φ*≥1,734; р≤0,042) та проблем, пов’язаних із складними умовами життя (φ*≥1,66; р≤0,048), проблеми, пов’язані з вживанням алкоголю (Z72.1) – 23,64±0,43%, з вживанням наркотиків (Z72.2) – 36,2±0,42%, з неадекватністю соціальних навичок (Z73.4) – 24,89±0,12%, зі стресовим станом (Z73.3) – 27,29±0,5%, та конфліктом, пов’язаним зі своїм соціальним статусом (Z73.5) – 19,91±0,64%.

група ПТСР ЧМТ КЧМТ
показник абс. % φ* абс. % φ* абс. % φ*
Z63 Інші проблеми, пов’язані з з близькими людьми, включаючи і сімейні обставини
0 19 17,43 2,027 19 16,96 2,134 19 17,59 2,04
1 46 42,2 2,319 48 42,86 2,386 46 42,59 2,329
2 30 27,52 2,372 31 27,68 2,408 30 27,78 2,405
3 9 8,25 0,271 9 8,03 0,267 8 7,407 0,206
4 5 4,58 0,854 5 4,46 0,842 5 4,63 0,859
Z64 Проблеми, пов’язані з певними психосоціальними обставинами
1 60 55,05 2,195 62 55,36 2,255 60 55,56 2,214
2 35 32,11 1,643 36 32,14 1,674 35 32,41 1,653
3 10 9,17 0,388 10 8,92 0,383 10 9,259 0,431
4 4 3,67 2,491 4 3,57 2,515 3 2,778 2,277
Z65 Проблеми, пов’язані з іншими психосоціальними обставинами
2 47 43,12 2,272 49 43,75 2,179 47 43,52 2,275
3 50 45,87 2,519 51 45,54 2,528 50 46,3 2,516
4 10 9,17 0,443 10 8,92 0,437 9 8,333 0,4
5 2 1,83 1,608 2 1,78 1,632 2 1,852 1,617
Z72 Проблеми, пов’язані із способом життя
0 2 1,83 1,020 2 1,78 1,004 2 1,852 1,026
1 26 23,85 1,734 26 23,21 1,973 26 24,07 1,941
2 39 35,78 2,314 41 36,61 2,378 39 36,11 2,323
3 22 20,18 0,966 23 20,54 0,708 22 20,37 0,972
4 7 6,42 0,069 7 6,25 0,068 7 6,481 0,07
5 6 5,51 - 6 5,35 - 6 5,556 0,07
6 6 5,51 0,261 6 5,35 0,257 5 4,63 0,22
7 1 0,91 0,065 1 0,89 0,064 1 0,926 0,066
Z73 Проблеми, пов’язані із складними умовами життя
1 2 1,835 0,648 2 1,78 0,639 2 1,852 0,652
2 15 13,76 1,089 15 13,39 1,071 15 13,89 1,096
3 30 27,52 2,236 30 26,79 2,155 30 27,78 2,238
4 27 24,77 1,757 28 25 1,878 27 25 1,66
5 21 19,27 1,642 23 20,54 0,768 21 19,44 1,708
6 12 11,01 0,529 12 10,71 0,522 11 10,19 0,49
7 2 1,835 - 2 1,78 1,122 2 1,852 -
Таблиця 2. Дані щодо факторів Z63-73, що впливали на стан здоров’я з результатами φ*-кутового перетворення Фішера

З метою перевірки твердження про відсутність відмінностей між кількістю респондентів в дослідницьких групах, які вказували на присутність того чи іншого фактору, що впливає на стан здоров’я (Z), вказаних у таблицях 1 та 2, було проведене їх порівняння між дослідницькими групами з розрахунком коефіцієнту φ*-кутового перетворення Фішера (Tабл. 3), яке повністю підтвердило дане твердження (φ*≤0,111058; р>0,1).

група ПТСР-ЧМТ ПТСР-КЧМТ ЧМТ-КЧМТ
Z55 Проблеми, пов’язані з навчанням та грамотністю
0 0,033286 0,043133 0,076632
1 0,022879 0,017631 0,005076
2 0,04028 0,010371 0,029754
3 0,025317 0,008635 0,033952
4 0,007571 0,066913 0,059903
5 0,001497 0,000743 0,00224
6 - 0,043133 -
Z56 Проблеми, пов’язані з роботою та безробіттям
0 0,0198 0,006571 0,026371
1 0,045504 0,048024 0,093738
2 0,015624 0,020651 0,005201
3 0,025317 0,008635 0,033952
4 0,004129 0,001264 0,005392
Z59 Проблеми, пов’язані з житлом та економічними обставинами
0 0,035747 0,012904 0,04865
1 0,073621 0,032684 0,040549
2 0,092126 0,031517 0,123643
3 0,05558 0,004646 0,050782
4 0,006034 0,065922 0,060525
Z60 Проблеми, пов’язані з із соціальним оточенням
0 0,003756 0,001637 0,005392
1 0,082023 0,029035 0,111058
2 0,020351 0,037549 0,058105
3 0,110164 0,012904 0,096925
4 0,01223 0,066304 0,054643
5 0,001497 0,001186 0,002684
Z61 Проблеми, пов’язані з негативними життєвими подіями в дитинстві
0 0,032532 0,057886 0,025818
1 0,000908 0,027031 0,026308
2 0,02115 0,064352 0,043712
3 0,002018 0,000666 0,002684
Z62 Інші проблеми, пов’язані з вихованням дитини
0 0,059257 0,041774 0,017067
1 0,020351 0,037549 0,058105
2 0,0198 0,006571 0,026371
3 0,007571 0,066275 0,059265
4 0,002018 0,000666 0,002684
Z63 Інші проблеми, пов’язані з з близькими людьми, включаючи і сімейні обставини
0 0,038392 0,012976 0,051368
1 0,064702 0,037848 0,026453
2 0,013976 0,022514 0,008722
3 0,017067 0,064607 0,04805
4 0,009133 0,003772 0,012905
Z64 Проблеми, пов’язані з певними психосоціальними обставинами
0 0,034423 0,056185 0,022221
1 0,002706 0,026846 0,024328
2 0,01949 0,006881 0,026371
3 0,007571 0,066275 0,059265
Z65 Проблеми, пов’язані з іншими психосоціальними обставинами
2 0,062253 0,039132 0,022715
3 0,033286 0,043133 0,076632
4 0,01949 0,064481 0,045511
5 0,003756 0,001637 0,005392
Z72 Проблеми, пов’язані із способом життя
0 0,003756 0,001637 0,005392
1 0,054401 0,018584 0,072984
2 0,077217 0,030369 0,04647
3 0,029979 0,015674 0,014132
4 0,013057 0,004646 0,017702
5 0,01223 0,003485 0,015715
6 0,01223 0,066304 0,054643
7 0,001497 0,001186 0,002684
Z73 Проблеми, пов’язані із складними умовами життя
1 0,004129 0,001264 0,005392
2 0,029584 0,010315 0,039898
3 0,06357 0,022514 0,086084
4 0,019723 0,019546 -
5 0,105394 0,013943 0,091138
6 0,023619 0,063825 0,040726
7 0,004129 0,001264 0,005392
Таблиця 3. Показники φ*-кутового перетворення Фішера, отриманого при порівнянні окремих факторів, які впливали на стан здоров’я представників досліджуваних груп

Дискусія

В якості додаткових анамнестичних даних, які характеризують представників обстеженого контингенту, як вкрай проблемних та конфліктних у побуті співмешканців, виступає той факт, що значна більшість (φ*≥2,027; р≤0,022) представників усіх дослідницьких груп вказували на проблеми, пов’язані із взаємовідносинами з подружжям або зі статевими партнерами (Z63.0) – 17,28±0,32%, проблеми у взаєминах з власними батьками чи з батьками подружжя (Z63.1) – 42,53±0,33%, а також на недостатню сімейну підтримку них (Z63.2) – 27,65±0,13% . Дійсно, проблемні родинні стосунки ветеранів з ПТСР, особливо за поєднання з ЧМТ, не тільки ускладнюють процес відновлення самого пацієнта, але й почасти постають бар’єром при наданні медичної допомоги та реабілітації. Більш того, вони можуть спричинити погіршення психічного здоров’я членів родини [1, 8, 11].

За даними модального аналізу найбільша кількість респондентів зауважили на наявності життєвих проблем, пов’язаних з із соціальним оточенням (φ*≥1,734; р≤0,042) та проблем, пов’язаних із складними умовами життя (φ*≥1,66; р≤0,048), що вказувало на складність побудови міжособистісних стосунків [9, 20] та суб’єктивно неочікувану неготовність до повернення до мирного життя [8]. Так, конфлікти, пов’язані зі своїм соціальним статусом (Z73.5) – 19,91±0,64%; зі стресовим станом (Z73.3) – 27,29±0,5%; з неадекватністю соціальних навичок (Z73.4) – 24,89±0,12% підтверджували асоціальний характер особистого анамнезу представників усіх досліджуваних груп, що було значущим для подальшої тактики терапії й реабілітації [4, 8, 9]. Додатковими факторами були проблеми, пов’язані з вживанням алкоголю (Z72.1) – 23,64±0,43% та з вживанням наркотиків (Z72.2) – 36,2±0,42%, що потребувало включення їх як мішеней психотерапевтичного втручання [20].

Висновки

  1. Представники обстеженого контингенту характеризувалися наявністю підвищеної соціальної конфліктності, що корелювало з вказуванням на проблеми, пов’язані із взаємовідносинами з подружжям або зі статевими партнерами, проблеми у взаєминах з власними батьками чи з батьками подружжя, а також на недостатню сімейну підтримку них.
  2. Асоціальні риси особистого анамнезу представників усіх досліджуваних груп підтверджується наявністю проблем, пов’язаних із вживанням алкоголю, з вживанням наркотиків, з неадекватністю соціальних навичок, зі стресовим станом та конфліктом, пов’язаним зі своїм соціальним статусом.

Посилання

  1. Bohomolets OV. Optymizatsiia pidkhodiv do nadannia psykhiatrychnoi dopomohy vidpovidno do suchasnykh potreb uchasnykiv boiovykh dii. Kyiv: Metodychni rekomendatsii; 2014:46.
  2. Chaban OS, Bezsheyko VH, Khaustova OO, Burlaka OV, Ryvak TB, Kyrylyuk SS. Gender-related differences of stress reactions in Ukrainian combatants. Farmatsiia. 2018;65(2):3-10.
  3. Voloshyn PV. Diahnostyka, terapiia ta profilaktyka medyko-psykholohichnykh naslidkiv boiovykh dii v suchasnykh umovakh. Kharkiv: Metod Rekomendatsii; 2014.
  4. Khaustova OO, Smashna OY. Clinical features of PTSD in patients with TBI. European Psychiatry. 2017;41(1):474-5.
  5. Kiselov AF, Ziuzin VO, Tsebrzhynskyi OI, Rudenko AO, Yermilov VS, Zinchenko TM. Sotsialno-ekonomichni ta ekolohichni aspekty hromadskoho zdorov’ia naselennia Mykolaivshchyny. Ekolohiia. 2012;167:103-6.
  6. Matiash MM, Khudenko LI. Social stress disorders in the structure of ukrainian syndrome. UMJ. URL: https://www.umj.com.ua/wp/wp-content/uploads/2016/06/4489.pdf?upload=
  7. Mezentseva NI, Batychenko SP, Mezentsev KV. Zakhvoriuvanist i zdorov’ia naselennia v Ukraini: suspilno-heohrafichnyi vymir. Kyiv: «Print Servis»; 2018:136.
  8. Smashna OY, Khaustova OO. Features posttraumatic stress disorder diagnosis in patients with mild traumatic brain injury. Arkhiv psykhiatrii. 2017;4(91):225-32. URL: http://ndips.org/assets/%D0%B0%D0%BF_4_2017_%D1%84%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB.pdf
  9. Smashna OY. Cognitive-behavioral therapy of insomnia in posttraumatic stress disorders. Arkhiv psykhiatrii. 2014;4(79):91-95. URL: http://ndips.org/assets/a%D0%BF_4_2014.pdf
  10. Soshenko T, Habinska A. Efektyvnist psykhoterapii ta farmakoterapii v likuvanni PTSR u viiskovosluzhbovtsiv i veteraniv. Psykhosomatychna medytsyna ta zahalna praktyka. 2018;3(96):32-6.
  11. Duncan LE, Cooper BN, Shen H. Robust Findings From 25 Years of PTSD Genetics Research. Curr Psychiatry Rep. 2018;20(12):115. DOI: https://doi.org/10.1007/s11920-018-0980-1 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30350223
  12. Bufka LF, Wright CV, Halfond RW. Casebook to the APA Clinical Practice Guideline for the Treatment of PTSD. Washington: American Psychological Association; 2020:91-122. DOI: https://doi.org/10.1037/0000196-005 URL: https://www.apa.org/pubs/books/casebook-apa-clinical-practice-guideline-treatment-ptsd-sample-chapter.pdf
  13. Garton AL, Sisti JA, Gupta VP, Christophe BR, Connolly ES. Poststroke post-traumatic stress disorder: A review. Stroke. 2017;48(2):507-12. DOI: https://doi.org/10.1161/strokeaha.116.015234 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27932604
  14. Goldstein RB, Smith SM, Chou SP, et al. The epidemiology of DSM-5 posttraumatic stress disorder in the United States: results from the National Epidemiologic Survey on Alcohol and Related Conditions-III. Soc Psychiatry Psychiatr Epidemiol. 2016;51(8):1137-48. DOI: https://doi.org/10.1007/s00127-016-1208-5 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27106853
  15. Judkins JL, Moore BA, Collette TL, Hale WJ, Peterson AL, Morissette SB. Incidence Rates of Posttraumatic Stress Disorder Over a 17-Year Period in Active Duty Military Service Members. J Trauma Stress. 2020;33(6):994-1006. DOI: https://doi.org/10.1002/jts.22558 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32598575/
  16. Koenen KC, Ratanatharathorn A, Ng L, et al. Posttraumatic stress disorder in the World Mental Health Surveys. Psychol Med. 2017;47(13):2260-74. DOI: https://doi.org/10.1017/s0033291717000708 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28385165/
  17. Nagamine M, Giltay EJ, Shigemura J, et al. Assessment of Factors Associated With Long-term Posttraumatic Stress Symptoms Among 56 388 First Responders After the 2011 Great East Japan Earthquake. JAMA Netw Open. 2020;3(9):e2018339. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.18339 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32990742/
  18. Nichter B, Norman S, Haller M, Pietrzak RH. Psychological burden of PTSD, depression, and their comorbidity in the US veteran population: suicidality, functioning, and service utilization. J Affect Disord. 2019;256:633-40. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2019.06.072 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31299445/
  19. Richardson LK, Frueh BC, Acierno R. Prevalence Estimates of Combat-Related PTSD: A Critical Review. Aust N Z J Psychiatry. 2010;44 (1):4-19. DOI: https://doi.org/10.3109/00048670903393597 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20073563/
  20. Smashna OY, Khaustova OO. Diagnostic Approach to the Mild Traumatic Brain Injury Verification in Patients with Posttraumatic Stress Disorder. Psychiatry, psychotherapy and clinical psychology. 2019;3:408-16.
  21. Sommer JL, Mota N, Edmondson D, El-Gabalawy R. Comorbidity in illness-induced posttraumatic stress disorder versus posttraumatic stress disorder due to external events in a nationally representative study. Gen Hosp Psychiatry. 2018;53:88-94. DOI: https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2018.02.004 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29776731/
  22. Zhang Y, Weed JG, Ren R, et al. Prevalence of obstructive sleep apnea in patients with posttraumatic stress disorder and its impact on adherence to continuous positive airway pressure therapy: a meta-analysis. Sleep Med. 2017;36:125-32. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sleep.2017.04.020 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28735910/
  23. Gelernter J, Sun N, Polimanti R, et al. Genome-wide association study of post-traumatic stress disorder reexperiencing symptoms in >165,000 US veterans. Nat Neurosci. 2019;22(9):1394-401. DOI: https://doi.org/10.1038/s41593-019-0447-7 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31358989/
  24. Eidhof MB, Ter Heide FJJ, van Der Aa N, et al. The Dissociative Subtype of PTSD Interview (DSP-I): Development and Psychometric Properties. J Trauma Dissociation. 2019;20(5):564-81. DOI: https://doi.org/10.1080/15299732.2019.1597806 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31132959
  25. Howard JT, Sosnov JA, Janak JC, et al. Associations of Initial Injury Severity and Posttraumatic Stress Disorder Diagnoses With Long-Term Hypertension Risk After Combat Injury. Hypertension. 2018;71(5):824-832. DOI: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.117.10496 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29555664
  26. Song H, Fang F, Tomasson G, et al. Association of Stress-Related Disorders With Subsequent Autoimmune Disease. JAMA. 2018;319(23):2388-400. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2018.7028 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29922828
  27. Jak AJ, Jurick S, Crocker LD, et al. SMART-CPT for veterans with comorbid post-traumatic stress disorder and history of traumatic brain injury: a randomised controlled trial. // J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2019;90(3):333-341. DOI: https://doi.org/10.1136/jnnp-2018-319315 PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30554135