Перейти до головного Перейти в головне навігаційне меню Перейти на нижній колонтитул сайту
Дослідницькі статті
Опубліковано: 2017-03-25

Аналіз доцільності використання особистісного тесту FPI для виявлення працівників поліції зі зниженим рівнем нервово-психічної стійкості

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика; Національний медичний університет імені О. О. Богомольця;
експериментально-психологічне дослідження особистісні тести нервово-психічна стійкість психологічний відбір FPI особистість Фрайбург поліція

Анотація

Актуальність. Психолого-психіатричний супровід трудової діяльності працівників правоохоронних органів є невід'ємного складового ефективного й професійного функціонування транспортної системи. Вдосконалення цієї роботи є неможливим без підвищення ефективності психологічного відбору кандидатів на службу в поліції.

Методи та матеріали. Методами дослідження виступали особистісні опитувальники «Freiburg Personality Inventory» (FPI) – варіант «В» (J. Fahrenberg, R. Hampel, H. Selg) та «Minnesota Multiphasic Personality Inventory» – ММРІ, (S. R. Hathaway & J. C. McKinley). Досліджувана група - 158 респондентів: 79,1% (125 чіл.) чоловіків і 20,9% (33 чіл.) жінок. Для аналізу отриманих результатів використовувалися методи описової статистики, частотного аналізу й рангової кореляції Kendell.

Результати. Особливої уваги заслуговує той факт, що хоча при порівнянні показників діагностичних шкал методик FPI і MMPI цілком логічно було б очікувати присутність кореляційних зв'язків між показниками шкал, аналогічних за своєю діагностичною спрямованістю, таких кореляційних зв'язків ні в межах чоловічого, ні жіночого гендерів знайдено не було (τ-b≤0,17; р≥0,06). Цей досить неочікуваний, факт, а також відсутність системності й гендерної універсальності виявлених кореляційних зв'язків між показниками методик FPI і ММРІ, указують на досить серйозну змістовну різнорідність цих психологічних тестів.

Висновки. Результати проведеного аналізу не дають можливості обґрунтовано рекомендувати тест FPI для широкого використання в практичній діяльності по професійному відборі працівників органів внутрішніх справ.

Актуальність

Психолого-психіатричне забезпечення службової діяльності в органах внутрішніх справ є невід’ємною складовою ефективного та професійного функціонування правоохоронної системи України. В часи тривалої соціальної кризи, постійної ротації персоналу поліції та безпрецендентного впливу на нього різноманітних психотравмуючих факторів, своєчасне виявлення осіб з підвищеним рівнем нервово-психічної нестійкості, схильності до агресивної, брутальної поведінки стає не тільки завданням психопрофілактики, а і важливим соціальним завданням – недопущення до владних повноважень та володіння зброєю осіб, які за своїми психологічними особливостями можуть завдати суспільству значно більше шкоди, ніж користі.

Постійного вдосконалення психодіагностичної роботи по виявленню не тільки осіб, які страждають на розлади психіки та поведінки, але й працівників поліції з нервово-психічною нестійкістю, схильністю до агресії та інших девіантних форм поведінки, вимагає ціла низка відомчих документів, таких як «Програма психопрофілактичної роботи з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ України», «Концепція розвитку і вдосконалення медико-психологічної реабілітації в системі МВС України та програма заходів з її реалізації» та ін.. Безперечно, проведення цієї роботи неможливо без розширення асортименту експериментально-психологічних методик, які могли б бути використані під час проведення психолого-психіатричних оглядів працівників органів внутрішніх справ у відомчих психолого-психіатричних закладах.

Таким чином, метою даного дослідження було проведення аналізу доцільності використання Фрайбургського особистісного опитувальника (FPI) при проведенні медико-психологічного обстеження працівників поліції, які проходять огляд військово-лікарської комісії чи обов’язковий періодичний психіатричний огляд у відомчих лікувально-профілактичних закладах системи МВС. З метою досягнення вказаної мети, в якості дослідницьких завдань виступало: проведення гендерно-специфічного експериментально-психологічного обстеження працівників органів внутрішніх справ з використанням тесту (FPI); проведення гендерно-специфічного експериментально-психологічного обстеження працівників органів внутрішніх справ з використанням Мінесотського мультифакторного особистісного опитувальника (ММРІ), який на протязі тривалого періоду використовується в системі МВС та зарекомендував себе як високоефективний метод дослідження особистості; математично-статистичний аналіз отриманих результатів та формулювання висновків щодо доцільності використання тесту FPI в системі МВС України.

Методи та матеріали

Методикою, доцільність використання якої вивчалося при проведенні даного дослідження є Фрайбургський особистісний опитувальник (FPI) – варіант «В», який був розроблений у 1963 р. вченими Гамбургського університету І. Фаренбергом, Х. Зарг, Р. Г. Гампелом та адаптований в Ст.-Петербурському університеті Криловим О.О. і Ронгинською Т.І. [1]. Опитувальник призначений для діагностики станів та особливостей особистості, які мають особливе значення для процесу соціальної адаптації та регуляції поведінки. Опитувальник дозволяє діагностувати невротичні порушення в емоційній сфері (ІІІ шкала - рівень депресивності, як показник зниженого настрою; VІІІ шкала - рівень сором'язливості як показник наявності/відсутності тривожності, скутості, непевності; ХІ шкала - рівень емоційної лабільності як показник частих коливань настрою), у когнітивній сфері (V шкала - рівень товариськості як показник соціальної активності); у поведінковій сфері (ІІ шкала - рівень спонтанної агресивності як поведінки, що характеризується імпульсивністю, захисною реакцією на дії й судження оточуючих; VІІ шкала - рівень реактивної агресивності як поведінки, що характеризується агресивним відношенням до соціального оточення й вираженим прагненням до домінування; ІV шкала - рівень дратівливості як показник афективного реагування на оточуючих і/або ситуацію); в соматовегетативній сфері (І шкала - рівень невротичності як показник порушення невротичного кола більшою мірою по астенічному типу з вегетативними й можливими психосоматичними порушеннями); а також дослідити вираженість екстраверсії-інтроверсії (Х шкала), чоловічих-жіночих характерологічних особливостей (XII шкала) та рівень самокритичності (IX шкала).

До низьких показників шкал віднесені ті, що оцінюються в диапазоні від 1 до 3 балів, до середніх – від 4 до 6 балів, а до високих – від 7 до 9 балів. Важливою особливістю опитувальника є те, що результати IХ шкали, хоча і мають значення для оцінювання загальної достовірності відповідей, все ж таки не можуть класифікуватися як показники класичної шкали «достовірності-недостовірності» опитувальника.

Приймаючи до уваги те, що вивчення валідності тесту FPI проводилось його авторами шляхом порівняння з іншими «особистісними» методиками, у тому числі і з тестом ММРІ, другим психологічним тестом, який використовувався в даному дослідженні став Мінесотський багатофакторний особистісний опитувальник (ММРІ), який був розроблений у 1941 р. Hathaway S. R. & McKinley J. C., після чого неодноразово вдосконалювався та був адаптований Ф. Б. Березіним, М. П. Мірошниковим, Р. Б. Рожанецем у 1976 р. [2]. Особливо важливим уявляється те, що методика ММРІ протягом останніх трьох десятиліть успішно використовується в якості обов'язкової психодіагностичної методики в рамках роботи військово-лікарських комісій МВС України.

Опитувальник містить в собі шкалу іпохондрії (1), депресії (2), конверсії (3), асоціальної психопатії (4), маскулінності-фемінності (5), паранойяльності (6), психастенії (7), шизоїдності (8), гіпоманії (9) та соціальної інтраверсії (0). Крім того, опитувальник містить також три «оціночні» шкали (L, F, К), які були введені з метою оцінки достовірності обстеження, хоча вони також використовуються і в загальній інтерпретації «профілю» ММРІ. На відміну від FPI, інтерпретація результатів проводиться не за окремими шкалами, а усього графічного «профілю» інтегрально.

Для статистичного опрацювання отриманих результатів використовувались методи описової статистики, частотного аналізу та рангової кореляції Кенделла [3].

Досліджувана група складалась шляхом випадкового вибору з 158 працівників органів та підрозділів поліції МВС України у віці від 18 до 51 року, з яких 79,1% (125 осіб) були представниками чоловічого гендеру, а 20,9% (33 осіб) – жіночого гендеру. Усі респонденти по службі характеризувалися позитивно, за психіатричною допомогою ніколи не зверталися, інформації про епізоди відхилень від загальноприйнятих форм поведінки зафіксовано не було.

Результати

В результаті проведеного дослідження було встановлено, що чоловічий гендер досліджуваної групи складався із осіб, які представляли найбільш чисельні професійні групи (табл. 1): поліціянти патрульної служби, дільничні інспектори, бійці спецпідрозділів та ін. Жіночій гендер був складений із слідчих, працівників інших неоперативних служб, оперуповноважених, поліціянтів патрульної служби та працівників керівної ланки. Таким чином, досліджувану групу уявляється можливим вважати репрезентативною як в гендерному, так і в професійному аспектах.

гендер чоловіки жінки
категорія N* % N* %
патрульна служба 24 19,2 12 36,4
дільничні інспектори 17 13,6 - -
бійці спецпідрозділів 10 8 - -
працівники неоперативних служб 22 17,6 7 21,2
керівники органів внутрішніх справ 12 9,6 1 3,03
експерти-криміналісти 4 3,2 - -
оперуповноважені та їх помічники 18 14,4 4 12,1
працівники ПЦО МВДСО 10 8 - -
слідчі 8 6,4 9 27,3
Таблиця 1. Розподіл представників чоловічого гендеру працівників поліції за професійними категоріями * N – тут і далі абсолютна кількість респондентів.

Відносно контингенту, який пройшов обстеження, нажаль не було можливості отримати об’єктивні анамнестичні дані про якісь прояви нервово-психічної нестійкості під час несення служби чи у побуті, що унеможливило виділення, специфічної для співробітників поліції, «групи підвищеного ризику» та обґрунтувати конкретні діапазони показників шкал методики, які могли б бути використані у подальшому в якості діагностичних маркерів.

В результаті обстеження респондентів з використанням методики FPI були отримані наступні дані. Середні показники діагностичних шкал (табл. 2) свідчать про те, що як представники чоловічого, так і жіночого гендеру, мали низькі показники I, II, III, IV, VIII та XI шкал методики FPI; середні показники VII та Х шкал; високі показники V, VI, IX та XII шкал.

шкали I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
чоловіки Середнє 1,4 3,6 1,7 2,9 7,1 6,9 5,1 2,3 6,6 5,8 2,4 6,9
Мода 1 3 1 1 8 9 5 1 8 4 2 8
Мінімум 1 1 1 1 3 2 1 1 1 3 1 3
Максимум 7 9 8 8 9 9 9 6 9 9 8 9
жінки Середнє 1,2 3,5 1,4 2,5 6,8 6,8 4,7 1,7 5,7 5,3 2,1 6,7
Мода 1 3 1 1 8 9 4 1 5 4 2 8
Мінімум 1 1 1 1 4 2 1 1 2 2 1 3
Максимум 5 7 3 5 9 9 8 7 8 9 4 9
Таблиця 2. Показники описової статистики результатів методики FPI

При проведенні частотного аналізу результатів обстеження з використанням методики FPI (табл. 3) зазначені особливості були повністю підтверджені.

гендер бали шкали I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
Чоловіки 1 N 111 24 90 49 - - 6 68 1 - 23 -
% 89 19 72 39 - - 4,8 54 0,8 - 18 -
2 N - 1 - - - 2 - 1 2 - 46 -
% - 0,8 - - - 1,6 - 0,8 1,6 - 37 -
3 N - 35 24 33 4 2 20 35 7 6 40 -
% - 28 19 26 3,2 1,6 16 28 5,6 4,8 32 -
4 N 10 33 9 24 1 6 21 - 4 37 13 1
% 8 26 7,2 19 0,8 4,8 17 - 3,2 30 10 0,8
5 N 1 22 - 4 16 14 23 14 33 16 2 11
% 0,8 18 - 3,2 13 11 18 11 26 13 1,6 8,8
6 N 2 1 1 12 19 26 22 7 1 25 - 18
% 1,6 0,8 0,8 9,6 15 21 18 5,6 0,8 20 - 14
7 N 1 4 - 2 27 22 19 - 22 2 - 23
% 0,8 3,2 - 1,6 22 18 15 - 18 1,6 - 18
8 N - 4 1 1 29 25 13 - 43 37 1 60
% - 3,2 0,8 0,8 23 20 10 - 34 30 0,8 48
9 N - 1 - - 29 28 1 - 12 2 - 11
% - 0,8 - - 23 22 0,8 - 9,6 1,6 - 8,8
Жінки 1 N 31 6 25 16 - - 3 26 - - 5 1
% 94 18 76 48 - - 9,1 79 - - 15 3
2 N - - - - - 1 - - 3 1 20 1
% - - - - - 3 - - 9,1 3 61 3
3 N - 10 8 5 - 1 6 3 1 1 7 7
% - 30 24 15 - 3 18 9,1 3 3 21 21
4 N 1 7 - 7 2 - 8 - 2 12 1 7
% 3 21 - 21 6,1 - 24 - 6,1 36 3 21
5 N 1 8 - 5 6 4 4 3 11 3 - -
% 3 24 - 15 18 12 12 9,1 33 9,1 - -
6 N - - - - 7 8 4 - - 11 - -
% - - - - 21 24 12 - - 33 - -
7 N - 2 - - 3 7 4 1 9 - - -
% - 6,1 - - 9,1 21 12 3 27 - - -
8 N - - - - 9 3 4 - 7 4 - 13
% - - - - 27 9,1 12 - 21 12 - 39
9 N - - - - 6 9 - - - 1 - 4
% - - - - 18 27 - - - 3 - 12
Таблиця 3. Результати частотного аналізу показників методики FPI

Подальший аналіз результатів використання методики FPI проводився шляхом обчислення коефіцієнту τ-b Кендалла (табл. 4) показників зазначеної методики та тесту ММРІ (тестування з використанням зазначених методик проводилось одночасно).

шкала I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
L τ-b 0,06 -0,14 0,065 0,024 0,06 -0,01 -0,07 0,081 -0,35 -0,09 0,02 -0,15
р 0,46 0,03 0,386 0,734 0,33 0,77 0,271 0,264 3E-07 0,18 0,73 0,03
F τ-b 0,02 0,03 0,142 0,077 0,01 -0,03 -0,08 0,093 -0,09 0,06 0,03 -0,12
р 0,75 0,63 0,056 0,27 0,86 0,63 0,241 0,199 0,198 0,39 0,67 0,1
K τ-b -0,01 -0,05 0,051 -0,02 -0,05 0,01 -0,09 0,028 -0,1 0,03 0,03 -0,04
р 0,84 0,43 0,489 0,818 0,5 0,8 0,193 0,701 0,158 0,64 0,68 0,53
1 τ-b 0,06 -0,03 0,016 0,043 0,04 -0,01 0,046 -0,04 -0,14 0,03 0,09 -0,09
р 0,43 0,62 0,831 0,548 0,5 0,81 0,5 0,562 0,042 0,69 0,24 0,19
2 τ-b 0,06 -0,07 0,088 -0,07 -0,03 -0,07 -0,15 0,11 -0,22 -0,07 -0,02 -0,1
р 0,45 0,3 0,234 0,31 0,67 0,29 0,024 0,125 0,002 0,33 0,78 0,17
3 τ-b -0,13 -0,1 -0,171 -0,12 0,03 -0,04 -0,2 -0,09 -0,03 -0,08 0,01 -0,17
р 0,07 0,11 0,02 0,073 0,66 0,48 0,004 0,222 0,652 0,26 0,88 0,02
4 τ-b -0,04 -0,01 -0,082 0,001 -0,01 -0,04 0,042 0,073 -0,03 -0,02 -0,02 0,09
р 0,59 0,98 0,275 0,989 0,9 0,55 0,534 0,318 0,648 0,82 0,73 0,22
5 τ-b -0,07 0,03 0,021 0,002 0,04 -0,04 -0,1 0,089 -0,01 -0,01 0,04 -0,14
р 0,36 0,6 0,773 0,982 0,52 0,49 0,122 0,212 0,884 0,93 0,58 0,06
6 τ-b -0,06 -0,19 -0,119 -0,1 0,05 0,05 -0,07 -0,14 -0,14 -0,01 -0,15 -0,02
р 0,44 0,005 0,108 0,149 0,45 0,44 0,285 0,049 0,038 0,87 0,03 0,81
7 τ-b 0,02 -0,01 -0,017 -0,03 0,04 -0,02 -0,11 0,021 -0,08 -0,02 -0,02 -0,03
р 0,81 0,93 0,816 0,645 0,48 0,74 0,09 0,771 0,225 0,75 0,83 0,63
8 τ-b -0,01 -0,08 -0,083 -0,07 0,05 0,01 -0,03 0,017 -0,1 -0,03 -0,02 -0,09
р 0,89 0,21 0,26 0,342 0,44 0,87 0,607 0,818 0,132 0,65 0,81 0,21
9 τ-b -0,04 -0,03 -0,087 0,098 0,12 -0,01 0,139 0,013 0,09 -0,04 0,07 0,12
р 0,61 0,62 0,237 0,158 0,06 0,99 0,037 0,86 0,187 0,55 0,34 0,08
0 τ-b 0,06 0,05 -6E-04 0,047 -0,2 -0,14 -0,14 0,23 -0,1 -0,07 0,07 -0,17
р 0,44 0,42 0,993 0,5 0,003 0,03 0,034 0,001 0,132 0,32 0,29 0,01
Таблиця 4. Результати ви числення коефіцієнту τ-b Кендалла показників методик FPI та MMPI представників чоловічого гендеру працівників ОВС

За результатами проведеного аналізу були виявлені, хоча і не виражені, але статистично значущі негативні кореляційні зв’язки (τ-b≥-0,14; р≤0,038) між показниками шкали іпохондрії ММРІ та відкритості FPI, шкалою депресії та шкалами відкритості та реактивної агресивності; шкалою конверсійної істерії та шкалами депресивності і реактивної агресивності; шкалою паранойяльності та шкалами спонтанної агресивності, відкритості та емоційної лабільності; шкали соціальної інтроверсії та показниками шкал товариськості та відкритості. Позитивний кореляційний зв’язок (τ-b≥0,139; р≤0,037) було знайдено між показниками шкали гіпоманії ММРІ та шкалою відкритості, а також між шкалою соціальної інтроверсії та шкалою сором’язливості.

шкала I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
L τ-b 0,11 -0,3 -0,29 0,23 -0,04 0,04 0,15 -0,04 0,027 0,01 0,03 -0,01
р 0,47 0,03 0,06 0,1 0,79 0,79 0,25 0,79 0,846 0,99 0,83 0,93
F τ-b -0,16 -0,01 -0,07 -0,15 0,12 0,12 -0,06 0,09 -0,32 -0,13 -0,02 -0,09
р 0,3 0,92 0,67 0,29 0,37 0,4 0,65 0,55 0,022 0,37 0,87 0,54
K τ-b 0,18 -0,06 0,06 0,08 -0,08 -0,15 -0,04 0,3 -0,19 -0,06 0,14 -0,37
р 0,24 0,64 0,69 0,58 0,54 0,26 0,75 0,04 0,163 0,66 0,32 0,01
1 τ-b 0,13 -0,17 0,1 -0,09 0,03 -0,04 -0,14 0,31 -0,2 -0,06 0,03 -0,31
р 0,36 0,2 0,49 0,54 0,85 0,79 0,29 0,03 0,133 0,66 0,84 0,03
2 τ-b -0,04 -0,29 -0,18 -0,2 0,1 0,25 -0,11 -0,09 -0,22 -0,11 -0,2 -0,17
р 0,76 0,03 0,22 0,15 0,44 0,07 0,41 0,54 0,113 0,43 0,17 0,22
3 τ-b -0,03 -0,08 0,07 -0,2 0,08 -0,09 -0,18 0,17 -0,25 -0,09 0,23 -0,3
р 0,82 0,57 0,66 0,16 0,53 0,48 0,17 0,25 0,066 0,51 0,11 0,03
4 τ-b 0,09 0,07 0,18 -0,12 -0,01 -0,05 -0,17 0,26 -0,05 0,01 0,2 -0,26
р 0,54 0,58 0,24 0,37 0,99 0,74 0,2 0,08 0,734 0,96 0,17 0,06
5 τ-b -0,25 0,06 0,04 -0,14 0,07 -0,19 -0,2 -0,07 0,046 0,06 0,05 -0,1
р 0,1 0,66 0,8 0,32 0,59 0,15 0,14 0,63 0,735 0,66 0,71 0,44
6 τ-b -0,12 0,23 0,07 -0,05 0,07 -0,2 0,02 0,08 0,169 0,11 0,21 -0,11
р 0,42 0,09 0,66 0,7 0,62 0,15 0,89 0,57 0,223 0,42 0,14 0,44
7 τ-b 0,05 -0,34 0,05 -0,2 -0,01 0,07 -0,16 0,06 -0,11 -0,16 0,01 -0,26
р 0,73 0,01 0,72 0,14 0,94 0,59 0,22 0,69 0,409 0,26 0,9 0,06
8 τ-b -0,06 -0,15 0,11 -0,26 0,06 -0,05 -0,26 0,24 -0,24 -0,09 0,16 -0,32
р 0,68 0,27 0,45 0,06 0,64 0,7 0,05 0,1 0,075 0,5 0,27 0,02
9 τ-b 0,03 0,14 -0,09 0,08 -0,04 0,11 0,13 -0,21 0,461 0,1 -0,07 0,23
р 0,85 0,3 0,54 0,59 0,77 0,42 0,33 0,14 8E-04 0,48 0,6 0,09
0 τ-b -0,2 -0,12 -0,22 -0,35 0,26 0,14 -0,07 -0,17 -0,22 -0,15 -0,05 0,05
р 0,19 0,38 0,13 0,01 0,05 0,31 0,57 0,23 0,106 0,27 0,75 0,72
Таблиця 5. Результати ви числення коефіцієнту τ-b Кендалла показників методик FPI та MMPI представників жіночого гендеру працівників ОВС

При проведені обчислення коефіцієнту τ-b Кендалла (табл. 5) показників методик FPI та ММРІ представників жіночого гендеру працівників ОВС також були отримані дані, які свідчать про окремі кореляційні зв’язки між, хоча структура цих зв’язків помітно відрізняється від такої у представників чоловічого гендеру. Статистично значущі негативні кореляційні зв’язки (τ-b≥-0,29; р≤0,03) мали місце між показниками шкали іпохондрії ММРІ та шкали маскулінності-фемінності FPI, шкали депресії та шкали спонтанної агресивності, шкали конверсійної істерії та маскулінності-фемінності, психастенії та спонтанної агресивності, шизоїдності та маскулінності-фемінності, соціальної інтроверсії та дратівливості. Як і у представників чоловічого гендеру, у жінок відмічався значущий позитивний кореляційний зв’язок між показниками шкали гіпоманії ММРІ та шкали відкритості FPI (τ-b=0,461; р<0,001), але, на відміну від чоловіків, у них також мали місце позитивні кореляції між показниками шкал іпохондрії та сором’язливості та між показниками шкал соціальної інтроверсії та товариськості (τ-b≥0,26; р≤0,05).

Безперечно, основна цінність результатів, як методики ММРІ, так і тесту FPI, полягає в комплексній оцінці показників цих методик, їх здатності дати загальну характеристику особистості індивіда. Разом з тим слід підкреслити, що з викладеного вище аналізу на себе особливу увагу те, що хоча при порівнянні показників діагностичних шкал методик FPI та MMPI цілком логічно було б очікувати присутність зв’язків між показниками шкали невротичності FPI та шкал «невротичної тріади» MMPI; шкал агресивності та дратівливості FPI і шкали психопатії MMPI; шкали депресивності FPI та шкали депресії MMPI; шкали маскулінності-фемінності FPI та аналогічної шкали MMPI; шкали відкритості FPI та шкали соціальної інтроверсії MMPI, таких кореляційних зв’язків а ні в межах чоловічого, а ні жіночого гендерів знайдено не було (τ-b≤0,17; р≥0,06).

Цей досить неочікуваний, факт, а також відсутність системності та гендерної універсальності виявлених кореляційних зв’язків між показниками методик FPI та ММРІ, вказують на досить серйозну змістовну різнорідність цих психологічних тестів (можливо внаслідок того, що їх автори стояли на декілька різних теоретичних позиціях) та на сумнівну ефективність їх спільного використання, тим більш введення використання FPI на заміну методики ММРІ.

Висновки

Підводячи загальні висновки за результатами викладених результатів дослідження, слід зазначити, що хоча методика FPI вже давно і досить широко використовується у практичній та науковій діяльності, як в Україні, так і за кордоном, пройшовши таким чином «випробування часом», вона не дає такого великого матеріалу для формування психологічного портрету особистості, як ММРІ і, що найважливіше, на відміну від ММРІ, не має надійного захисту від дисимулятивних, симулятивних чи аграваційних тенденцій, які часто мають місце у пацієнтів, зацікавлених у соціальних наслідках психологічного обстеження, а саме до цієї категорії пацієнтів, безперечно, відносяться працівники поліції, які проходять огляди відомчих психолого-психіатричних підрозділах з будь-якої причини.

Таким чином, хоча проведена апробація тесту FPI внаслідок об’єктивних причин не включала в себе розрахунок психометричних характеристик тесту, проведений аналіз не дає можливості обґрунтовано рекомендувати зазначену методику до широкого впровадження в практичну діяльність відомчих психіатричних установ МВС України.

Посилання

1. Rrogov E.I. Sistema raboty psixologa s detmi raznogo vozrasta [Psychologist The system works with children of all ages]. Nastolnaya kniga prakticheskogo psixologa [Handbook of Practical Psychology]. Moscow: Gumanit. izd. centr Vlados, pp. 259 – 272.
http://pedlib.ru/Books/1/0468/1_0468-259.shtml#book_page_top

2. Berezin F. B. (1976) Metodika mnogostoronnego issledovaniya lichnosti [Meth-ods multilateral study of personality]. Moscow: Meditsina.
http://psychologylib.ru/books/item/f00/s00/z0000028/
3. Harchenko M. A. (2008) Korrelyatsionnyiy analiz: uchebnoe posobie [Correlation analysis: a tutorial]. Voronezh: VGU.
http://window.edu.ru/resource/562/65562/files/m08-196.pdf

Як цитувати

1.
Omelyanovich V. Аналіз доцільності використання особистісного тесту FPI для виявлення працівників поліції зі зниженим рівнем нервово-психічної стійкості. PMGP [інтернет]. 25, Березень 2017 [цит. за 29, Березень 2024];2(1):e020120. доступний у: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/20