Перейти до головного Перейти в головне навігаційне меню Перейти на нижній колонтитул сайту
Тези конференції
Опубліковано: 2019-10-30

До питання діагностики та лікування прозопалгій

Медичний Центр Здоров'я
Медичний Центр Здоров'я
Прозопалгія діагностика лікування ультразвукова діагностика скронево-нижньощелепних суглобів еластографія жувальних м’язів

Анотація

Даний текст є тезами ІІ Науково-практичної конференції «Психосоматична медицина: наука і практика». Описане нижче присвячено питанню діагностики та лікування прозопалгій. Було обстежено 56 пацієнтів, що звернулися за консультацією невролога зі скаргами на болі у обличчі. У 26 з них біль був тригемінальним, у 12 був обумовлен артрозом та артритом скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС), хронічним спазмом жувальних м'язів, у 18 пацієнтів були виявлені ознаки перенавантаження СНЩС та спастичної реакції жувальних м'язів на навантаження. Всі пацієнти мали тривожно-депресивні порушення різного ступеню. Лікування пацієнтів з порушенням функції  СНЩС та жувальних м'язів включало призначення прегабаліну, габапентіну або антидепресантів,  лікування у ортодонта, виконання вправ артикуляційної гімнастики. Проведена робота показала високу діагностичну цінність ультразвукової діагностики СНЩС та еластографії жувальних м’язів у первинній діагностиці прозопалгій.

Анотація

Було обстежено 56 пацієнтів, що звернулися за консультацією невролога зі скаргами на болі у обличчі. У 26 з них біль був тригемінальним, у 12 був обумовлен артрозом та артритом скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС), хронічним спазмом жувальних м'язів, у 18 пацієнтів були виявлені ознаки перенавантаження СНЩС та спастичної реакції жувальних м'язів на навантаження. Всі пацієнти мали тривожно-депресивні порушення різного ступеню. Лікування пацієнтів з порушенням функції  СНЩС та жувальних м'язів включало призначення прегабаліну, габапентіну або антидепресантів, лікування у ортодонта, виконання вправ артикуляційної гімнастики. Проведена робота показала високу діагностичну цінність ультразвукової діагностики СНЩС та еластографії жувальних м’язів у первинній діагностиці прозопалгій.

Актуальність

Болі в обличчі бувають ниючі, тягнучі, печучі, постійно присутні або виникають приступами, що стріляють, можуть бути дуже інтенсивні. У кожному разі ці болі завдають значного дискомфорту, часто повністю вибивають зі звичайного ритму життя. За статистичними даними, на періодичний або постійний лицьовий біль страждають майже 56% дорослого населення земної кулі.

Матеріали і методи

Нами було обстежено 56 пацієнтів зі скаргами на біль у обличчі (18 чоловіків і 38 жінок у віці від 32 до 59 років). Всі пацієнти були поділені на 3 групи, формування груп проводилося за характером больового синдрому. В роботі використовувалися наступні методи дослідження: клініко-неврологічний, ультразвукової діагностики скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) та еластографії жувальних м’язів, магнітно-резонансної томографії.

Результати

У пацієнтів 1-ї групи (26 пацієнтів) при первинному огляді були виявлені ознаки невралгії трійчастого нерва: біль локалізувалася з одного боку, була нападоподібною, віддавала в верхню/нижню щелепу, були болючі при пальпації точки виходу трійчастого нерва, в ряді випадків дотик до цих точок провокував напад. Всі пацієнти пройшли обстеження - МРТ головного мозку, у 9 з них були виявлені ознаки судинно-нервового конфлікту.

У пацієнтів 2-ї групи (12 пацієнтів) при первинному огляді були болючі тригерні точки СНЩС, у 10 з них цей біль мав односторонній характер, біль посилювався при максимальному відкриванні рота, в ряді випадків (у 7 пацієнтів) супроводжувався характерним «хрускітом», у 2-х пацієнтів відзначалася також хворобливість при пальпації точок виходу трійчастого нерва (на стороні ураження). Всім пацієнтам проводилася ультразвукова діагностика СНЩС. У 9 пацієнтів цієї групи відзначалися зниження висоти суглобового хряща, наявність остеофітів, хондрофітів, у 7 пацієнтів - підвищення ехогенності гіалинового хряща, розмитість меж (ознаки артрозу СНЩС). При проведенні еластографії жувальних м'язів, у 5 пацієнтів були виявлені явища хронічного спазму (частіше 2-х стороннього) - підвищено характеристики в фоновому режимі і при напрузі м'язів. У 4 пацієнтів у фоновому режимі швидкості не були підвищені, але при навантаженні відзначалася посилена спастична реакція.

У пацієнтів 3-ї групи (18 пацієнтів) при первинному огляді була відсутня болючість при пальпації точок виходу трійчастого нерву і тригерних точок СНЩС, однак відзначався дискомфорт при максимальному відкриванні рота, в ряді випадків (у 7-х пацієнтів) - «хрускіт» при рухах нижньої щелепи. Характер болю у цих пацієнтів не був пріступообразним, пацієнти не могли виділити будь-які провокуючі фактори. Біль був ниючий, що тягне, часто посилювався до вечора. При виконанні ультразвукової діагностики СНЩС у 7-х з них мало місце підвищення ехогенності гіалинового хряща. При проведенні еластографії, у 5 пацієнтів при навантаженні мала місце посилена спастична реакція, у 13 пацієнтів - явища хронічного спазму (ці зміни носили 2-х сторонній характер).

У пацієнтів всіх груп мали місце тривожно-депресивні розлади: від слабкого (у 23) або середнього (у 24), до вираженого ступеню (у 9 пацієнтів). Багато з них (38 пацієнтів) протягом тривалого часу зазнавали хронічний стрес, мали високі психоемоційні навантаження практично кожен день (стреси на роботі, домашні негаразди). У той же час, поява лицьового болю значно погіршувала емоційний стан, а у ряді випадків (18 пацієнтів) була першопричиною.

Лікування проводилося згідно стандартів, з обов'язковим призначенням прегабаліну, габапентину або антидепресантів. У тих випадках, коли були виявлені зміни з боку СНЩС, жувальних м'язів, пацієнти були консультовані ортодонтом, в ряді випадків (у 9 пацієнтів) проводилася корекція порушень прикусу. Пацієнтам, що мали ознаки хронічного спазму жувальних м’язів, було рекомендовано виконання вправ артикуляційної гімнастики.

Висновки

  • У первинній діагностиці прозопалгій високу діагностичну цінність показало проведення ультразвукової діагностики СНЩС, еластографії жувальних м'язів.
  • У 53,5% обстежених нами хворих лицьова біль була обумовлена патологією СНЩС, у 46,5% - носила тригемінальної характер.
  • Пацієнти з патологією СНЩС, хронічним спазмом жувальних м'язів, крім лікування у невропатолога, потребують обстеження та лікування у ортодонта.

Як цитувати

1.
Балкова Н, Янішевська Л. До питання діагностики та лікування прозопалгій. PMGP [інтернет]. 30, Жовтень 2019 [цит. за 29, Березень 2024];4(2):e0402199. доступний у: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/199