The research aims to analyze the dynamics of the intensity of an affective-hostile response in the structure of mental health disorders in blue-water sailors, as a destructive response of the personality to overtime occupational stress factors, depending on the level of psychosocial stress (PS) they have experienced.
The hypothesis of the study was the statement about the connection between the level of PS and the severity of manifestations of aggression and hostility in this contingent.
In 2016- 19 during the inter-cruise period, 300 blue-water sailors were surveyed, among whom were 200 representatives of the merchant marine fleet (110 members of the command and 90 sailors) and 100 employees of the Ukrainian sea passenger fleet (70 command and 30 privates). All examined were men, citizens of Ukraine. The study included the use of clinical-psychopathological and psychodiagnostic methods.
It has been established that there is a close linear connection between the intensity of the aggressiveness phenomenon and the level of stress response inherent in the examined: an increase in the pathological stress load increases the severity of the manifestations of an aggressive response. The severity of the hostile response did not show any association with the level of PS experienced by the respondents.
Besides, an incongruence was revealed between the average intensity indicators of aggressive and hostile tendencies for long-distance sailors: increased hostility against the background of a less pronounced general aggressiveness was characteristic of people with low and moderate levels of PS, created conditions that provoked an inability to constructively respond to existing destructive aggressive impulses (verbal and indirect aggression, resentment and suspicion), which contributed to its further pathological transformation with growing irritation and worsening of stress load and pathological response to it, and made it impossible to reverse the development of affective and behavioural manifestations of mental maladjustment, identified in most patients.
The data obtained should be taken into account when developing specific measures of psychotherapy and psychoprophylaxis for this contingent, which is the prospect of this study.
Мета роботи – здійснити аналіз динаміки інтенсивності афективно-ворожого реагування в структурі порушень психічного здоров`я у моряків далекого плавання, як деструктивної відповіді особистості на наднормові професійні стрес-фактори, залежно від випробовуваного ними рівню психосоціального стресу (ПС).
Гіпотезою роботи стало твердження про асоційованість між рівнем ПС та вираженістю проявів агресії й ворожості у даного контингенту.
Протягом 2016 – 2019 рр. у міжрейсовий період обстежено 300 моряків далекого плавання, серед яких було 200 представників морського торговельного флоту (110 членів командного складу та 90 матросів) та 100 працівників морського пасажирського флоту України (70 осіб командного складу та 30 – рядового). Усі обстежені були чоловіками, громадянами України. Дослідження включало використання клініко-психопатологічного і психодіагностичного методів.
Встановлено, що між інтенсивністю феномену агресивності, та рівнем стресового реагування, притаманним обстеженим, має місце тісний лінійний зв’язок: зі збільшенням патологічного стресового навантаження зростає вираженість проявів агресивного реагування. Вираженість ворожого реагування не продемонструвала асоційованості з рівнем ПС, випробуваного респондентами.
Крім того, виявлено дисконгруентність між середніми показниками інтенсивності агресивних і ворожих тенденцій у моряків далекого плавання: підвищена ворожість на тлі меншій виразності загальної агресивності, характерні для осіб з низьким і помірним рівнями ПС, створювала умови, які провокували нездатність до конструктивного відреагування наявних деструктивних агресивних імпульсів (вербальної й непрямої агресії, образи і підозрілості), що сприяло їх подальшій патологічній трансформації зі зростанням роздратування й потяжченням стресового навантаження й патологічного реагування на нього, та унеможливлювало зворотній розвиток афективно-поведінкових проявів психічної дезадаптації, виявлених у більшості обстежених.
Отримані дані повинні враховуватись при розробці специфічних заходів психотерапії і психопрофілактики для даного контингенту, що становить перспективу даного дослідження.
Прояви агресивності і ворожості є одними з найпоширеніших способів реагування на стресову ситуацію, зокрема, і професійного походження. В такому випадку агресивні дії стають способом психічної розрядки, заміщення задоволення блокованої потреби і переключення діяльності [
Моряки далекого плавання належать до професійних груп з одним з найбільших ризиків бути підданими дії професійного стресу, який, як відомо, негативно впливає на психічне здоров'я [
В таких умовах одним із шляхів патологічної псевдокомпенсації афективного й психосоціального дискомфорту стає аддиктивна поведінка моряків [
Іншим шляхом патологічної амортизації чинників професійного стресу є розвиток станів тривожно-депресивного спектру та, навіть, проявів суїцидальної поведінки. Наприклад, опитування трестів моряків Міжнародної федерації транспортних працівників (ITF) [
Аналізуючи показники суїцидальної активності серед моряків далекого плавання за період кінця 1970-х – початку 2000-х років, S. E. Roberts, P. B. Marlow наводять дані, що «майже 90% самогубств трапляються серед матросів, інших робітників та обслуговуючого персоналу судна (...)», що підштовхує їх до висновку щодо асоційованості ризиків суїцидальної поведінки з професійним статусом і рангом моряка [
Дослідження, здійснені M. Oldenburg з колегами, довели, що офіцери піддаються більш значним стресовим ризикам, тому що це відбувається через їхню «…високу особисту відповідальність за екіпаж та корабель, та постійну зміну вимог до роботи» [
Аналізуючи результати дослідження стану психічного здоров`я моряків далекого плавання, A.Mellbye, T. Carter зазначають, що те, що в психічному здоров`ї різних морських професійних контингентів, існують значні відмінності, пов`язані з їх особливістю їх професійної діяльності, не викликає сумніву. Для більш детального з`ясування виявлених закономірностей, науковці пропонують розширити сферу наукових пошуків, досліджуючи таке явище, як психосоціальний (психоемоційний) стрес, патогномонічний різним професійним групам [
Підсумовуючи зазначене, можна впевнено стверджувати, що психогенні тривожні, депресивні стани, або психічні і поведінкові розлади, пов`язані із вживанням психоактивних речовин, є визнаними проблемами охорони здоров’я в морському секторі [
Мета роботи – здійснити аналіз динаміки інтенсивності афективно-ворожого реагування в структурі порушень психічного здоров`я у моряків далекого плавання, як деструктивної відповіді особистості на наднормові професійні стрес-фактори, залежно від випробовуваного ними рівню психосоціального стресу (ПС).
Гіпотезою роботи стало твердження про асоційованість між рівнем ПС та вираженістю проявів агресії й ворожості у даного контингенту.
Для досягнення поставленої мети на засадах інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики і деонтології протягом 2016 – 2019 років було обстежено 300 осіб – моряків далекого плавання, серед яких було 200 представників морського торговельного флоту та 100 працівників морського пасажирського флоту України. Усі обстежені були чоловіками, громадянами України.
Враховуючи специфічність та неспівставність професійного навантаження командного складу морського флоту та обов’язків рядових матросів, обстежені були додатково розділені на групи залежно від рангу та звання. Так, серед представників морського торгового флоту у дослідженні приймали участь 110 членів командного складу (капітани далекого плавання, перші та другі помічники капітанів та ін., КТФ), та 90 робітників (матроси, мотористи, обслуговуючий персонал, РТФ); серед обстежених працівників морського пасажирського флоту були 70 осіб командного складу (КПФ) та 30 – рядового (РПФ).
Усі респонденти були обстежені в період після повернення з рейсу, на базі декількох медичних установ (медичний центр «Академмарін» НУ ОМА, КУ «Одеський обласний центр психічного здоров`я», кафедра психіатрії, наркології та психології Одеського національного медичного університету, медичні центри «Крок до життя», «Віта» та ін.), під час добровільного звернення за консультацією лікаря-психіатра.
Дослідження включало використання клініко-психопатологічного і психодіагностичного методів. Після первинного структурованого інтерв`ю та класичного клініко-психопатологічного обстеження пацієнтів з використанням діагностичних критеріїв МКХ-10, з використанням однойменної шкали Л.Рідера оцінці піддавали рівень ПС, випробовуваного респондентами [
Статистико-математичний аналіз включав формування описової статистики та аналіз розбіжностей з використанням непараметричних методів: тесту Манна-Уїтні та точного критерію Фішера.
Основні соціально-демографічні показники обстежених наведені в
Показник | Представники торговельного флоту, n=200 осіб | Представники пасажирського флоту, n=100 осіб | |||
---|---|---|---|---|---|
КТФ, n=110 | РТФ, n=90 | КПФ, n=70 | РПФ, n=30 | ||
вік | 25–35 | 20,9 | 48,9 | 12,8 | 46,7 |
36–50 | 53,6 | 43,3 | 68,5 | 50,0 | |
більше 50 | 25,4 | 7,8 | 18,6 | 3,3 | |
освіта | середня | - | 14,4 | - | 16,7 |
середня-спеціальна | - | 85,6 | - | 83,3 | |
вища | 100,0 | - | 100,0 | - | |
сімейний стан | одружені | 62,7 | 55,5 | 58,5 | 53,3 |
розлучені | 37,3 | 45,5 | 41,4 | 46,7 |
Результати комплексного клініко-психопатологічного дослідження моряків далекого плавання, що у міжрейсовий період звернулись до консультації лікаря-психіатра, виявили, що серед обстежених в кожній групі не менше третини осіб не мали ознак порушення психічного здоров`я (
В цілому, кількість осіб з клінічно окресленими психічними розладами склала 18,0% від загальної вибірки, серед яких було 16,6% від загальної кількості КТФ, 12,7% від КПФ, 21,1% від РТФ і 26,7% від РПФ (
З огляду на рекомендації A. Mellbye, T. Carter (2017) щодо необхідності розширення кола наукових пошуків у напрямку вивчення стресу та впливу стресового навантаження на психічний стан моряків далекого плавання [
Серед загальної кількості обстежених низький рівень ПС виявився притаманним серед командного складу 30,9% КТФ і 42,2% КПФ, а серед матросів – 41,1% РТФ й 33,3% РПФ (розбіжності статистично значущі як між представниками кожного з видів флоту між собою, так і між командирами та матросами різних флотів, р<0,01). Помірний рівень психосоціального стресового навантаження був характерний для 52,7% КТФ й 44,3% КПФ, а також 37,7% РТФ й 40,0% РПФ (значущість статистичних розбіжностей між КТФ і РТФ складає р<0,05). Найбільша кількість осіб з тяжким рівнем ПС виявилась притаманною РПФ (26,7%), що значуще відрізнялося від таких випадків серед командирів як торговельного (16,4%, р<0,01), так і пасажирського (12,8%, р<0,05) флотів.
Подальший аналіз дозволив встановити, що у обстежених, які продемонстрували показники психічного здоров`я в рамках психічної норми, мав місце низький рівень ПС; респонденти з ознаками психічної дезадаптації різної варіативності і вираженості випробовували помірний рівень стресового навантаження; у хворих з адаптаційними розладами виявлено тяжкий рівень тягаря ПС.
Оцінка загальної інтенсивності стресового навантаження (
Аналіз динаміки показників інтенсивності агресивно-ворожих феноменів у моряків далекого плавання, дозволив обґрунтувати гіпотезу, яка була покладена в основу дослідження, та виявити закономірності, що характеризували особливості взаємовпливу рівню ПС та вираженості проявів агресії й ворожості у обстежених (
Примітка. Позначення груп з урахуванням рівню ПС: 1 – КТФ з низьким ПС; 2 – КТФ з помірним ПС; 3 – КТФ з тяжким ПС; 4 – РТФ з низьким ПС; 5 – РТФ з помірним ПС; 6 – РТФ з тяжким ПРС; 7 – КПФ з низьким ПС; 8 – КПФ з помірним ПС; 9 – КПФ з тяжким ПС; 10 – РПФ з низьким ПС; 11 – РПФ з помірним ПС; 12 – РПФ з тяжким ПС.
Показник | Групи за рівнем стресу | Рівень статистичної значущості розбіжностей | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
низький | помірний | тяжкий | рн/рп | рн/рт | рп/рт | |
КТФ, n=110 | ||||||
Фізична агресія | 28,53±11,84 | 31,55±8,94 | 44,44±7,84 | >0,05 | <0,01 | <0,01 |
Роздратування | 34,94±17,85 | 70,74±15,43 | 89,72±12,87 | <0,01 | <0,01 | <0,01 |
Вербальна агресія | 66,91±15,39 | 73,45±13,53 | 91,78±4,86 | >0,05 | <0,01 | <0,01 |
Непряма агресія | 39,06±12,57 | 37,66±14,37 | 52,00±15,82 | >0,05 | <0,01 | <0,01 |
Негативізм | 46,47±18,89 | 60,69±20,51 | 77,78±11,66 | <0,01 | <0,01 | <0,01 |
Образа | 39,44±12,14 | 43,14±12,25 | 48,00±12,35 | >0,05 | <0,05 | >0,05 |
Підозрілість | 58,82±16,84 | 56,72±12,89 | 55,00±10,98 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Почуття провини | 52,74±14,27 | 63,72±18,29 | 51,94±12,96 | <0,01 | >0,05 | <0,01 |
Індекс агресивності | 43,47±4,23 | 58,58±4,56 | 75,31±3,99 | <0,01 | <0,01 | <0,01 |
Індекс ворожості | 49,13±10,67 | 49,93±10,25 | 51,50±10,39 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
РТФ, n=90 | ||||||
Фізична агресія | 22,97±9,09 | 32,65±11,36 | 34,21±10,17 | <0,01 | <0,01 | >0,05 |
Роздратування | 52,92±12,66 | 70,85±12,17 | 88,00±7,33 | <0,01 | <0,01 | <0,01 |
Вербальна агресія | 54,46±13,30 | 69,21±14,92 | 82,11±13,04 | <0,01 | <0,01 | <0,01 |
Непряма агресія | 36,97±9,68 | 37,88±13,55 | 49,68±13,49 | >0,05 | <0,01 | <0,01 |
Негативізм | 57,30±23,17 | 64,71±25,13 | 69,47±18,10 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Образа | 37,22±18,51 | 46,85±11,89 | 41,21±10,95 | <0,05 | >0,05 | >0,05 |
Підозрілість | 56,76±15,47 | 58,82±17,01 | 59,47±12,68 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Почуття провини | 62,73±14,17 | 60,18±16,96 | 66,00±14,67 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Індекс агресивності | 43,46±2,30 | 57,57±2,93 | 68,11±1,45 | <0,01 | <0,01 | <0,01 |
Індекс ворожості | 46,99±13,37 | 52,84±10,94 | 50,34±8,75 | <0,05 | >0,05 | >0,05 |
КПФ, n=70 | ||||||
Фізична агресія | 26,00±4,98 | 33,55±7,55 | 32,22±6,67 | <0,01 | <0,05 | >0,05 |
Роздратування | 30,80±10,57 | 76,65±16,68 | 75,78±8,60 | <0,01 | <0,01 | >0,05 |
Вербальна агресія | 43,77±8,69 | 60,81±10,82 | 105,00±4,69 | <0,01 | <0,01 | <0,01 |
Непряма агресія | 27,47±14,35 | 52,65±14,13 | 34,67±12,65 | <0,01 | >0,05 | <0,01 |
Негативізм | 45,33±31,48 | 62,58±19,83 | 73,33±14,14 | <0,01 | <0,01 | >0,05 |
Образа | 36,30±13,26 | 47,61±16,79 | 36,00±13,50 | <0,01 | >0,05 | >0,05 |
Підозрілість | 44,67±10,08 | 58,71±15,44 | 60,00±15,00 | <0,01 | <0,01 | >0,05 |
Почуття провини | 55,00±9,58 | 56,42±16,00 | 64,78±17,77 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Індекс агресивності | 33,51±3,59 | 57,00±5,27 | 71,00±2,82 | <0,01 | <0,01 | <0,01 |
Індекс ворожості | 40,48±9,67 | 53,16±12,95 | 48,00±11,88 | <0,01 | <0,05 | >0,05 |
РПФ, n=30 | ||||||
Фізична агресія | 18,00±4,22 | 32,31±4,39 | 45,71±9,76 | <0,01 | <0,01 | <0,01 |
Роздратування | 49,50±9,35 | 75,31±13,36 | 88,00±8,98 | <0,01 | <0,01 | >0,05 |
Вербальна агресія | 74,10±6,28 | 73,69±17,38 | 81,14±11,20 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Непряма агресія | 35,20±11,44 | 44,92±8,35 | 46,86±19,28 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Негативізм | 52,00±31,55 | 58,46±20,75 | 91,43±15,74 | >0,05 | <0,05 | <0,01 |
Образа | 36,90±12,33 | 54,00±13,75 | 57,86±8,78 | <0,05 | <0,01 | >0,05 |
Підозрілість | 62,00±9,19 | 56,92±23,23 | 58,57±15,74 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Почуття провини | 61,60±11,82 | 66,85±13,81 | 62,86±22,65 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Індекс агресивності | 47,18±0,21 | 60,46±3,72 | 71,61±0,91 | <0,01 | <0,01 | <0,01 |
Індекс ворожості | 49,45±9,39 | 55,46±10,88 | 58,21±11,04 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Рівень статистичної значущості розбіжностей при порівнянні груп з низьким рівнем ПС | ||||||
Показник | 1-4 | 1-7 | 1-10 | 4-7 | 4-10 | 7-10 |
Фізична агресія | <0,05 | >0,05 | <0,05 | >0,05 | >0,05 | <0,01 |
Роздратування | <0,01 | >0,05 | <0,05 | <0,01 | >0,05 | <0,01 |
Вербальна агресія | <0,01 | <0,01 | >0,05 | <0,01 | <0,01 | <0,01 |
Непряма агресія | >0,05 | <0,01 | >0,05 | <0,01 | >0,05 | >0,05 |
Негативізм | <0,05 | >0,05 | >0,05 | <0,05 | >0,05 | >0,05 |
Образа | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Підозрілість | >0,05 | <0,01 | >0,05 | <0,01 | >0,05 | <0,01 |
Почуття провини | <0,01 | >0,05 | >0,05 | <0,05 | >0,05 | >0,05 |
Індекс агресивності | >0,05 | <0,01 | <0,01 | <0,01 | <0,01 | <0,01 |
Індекс ворожості | >0,05 | <0,01 | >0,05 | <0,05 | >0,05 | <0,05 |
Рівень статистичної значущості розбіжностей при порівнянні груп з помірним рівнем ПС | ||||||
Показник | 2-5 | 2-8 | 2-11 | 5-8 | 5-11 | 8-11 |
Фізична агресія | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Роздратування | >0,05 | >0,05 | >0,05 | <0,05 | >0,05 | >0,05 |
Вербальна агресія | >0,05 | <0,01 | >0,05 | <0,05 | >0,05 | <0,01 |
Непряма агресія | >0,05 | <0,01 | >0,05 | <0,01 | >0,05 | >0,05 |
Негативізм | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Образа | >0,05 | >0,05 | <0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Підозрілість | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Почуття провини | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | <0,01 |
Індекс агресивності | >0,05 | <0,05 | >0,05 | <0,05 | <0,01 | <0,01 |
Індекс ворожості | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Рівень статистичної значущості розбіжностей при порівнянні груп з тяжким рівнем ПС | ||||||
Показник | 3-6 | 3-9 | 3-12 | 6-9 | 6-12 | 9-12 |
Фізична агресія | <0,01 | <0,01 | >0,05 | >0,05 | <0,05 | <0,05 |
Роздратування | >0,05 | <0,01 | >0,05 | <0,01 | >0,05 | <0,01 |
Вербальна агресія | <0,01 | <0,01 | <0,05 | <0,01 | >0,05 | <0,01 |
Непряма агресія | >0,05 | <0,01 | >0,05 | <0,01 | >0,05 | >0,05 |
Негативізм | >0,05 | >0,05 | <0,05 | >0,05 | <0,05 | <0,05 |
Образа | >0,05 | <0,05 | >0,05 | >0,05 | <0,01 | <0,01 |
Підозрілість | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Почуття провини | <0,01 | <0,01 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Індекс агресивності | <0,01 | <0,05 | <0,05 | <0,01 | <0,01 | >0,05 |
Індекс ворожості | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 | >0,05 |
Схильність до фізичної агресії, в цілому, в усіх обстежених була в рамках нормативних значень, та не перевищувала середніх показників. Однак, між особами в кожній групі зустрічались значущі розбіжності залежно від вираженості ПС. Так, якщо для респондентів з низьким рівнем стресу був притаманний низький рівень схильності до фізичної агресії, то серед осіб з помірним ПС мав місце середній її рівень, який залишався незмінним у РТФ і КПФ з тяжким стресовим навантаженням, та зростав до середньо-високих значень у КТФ і РПФ.
Тенденцію потяжчення інтенсивності агресивно-ворожих проявів зі збільшенням рівню ПС наочно демонструвала динаміка вираженості роздратування. Середньо-висока у капітанів (КТФ і КПФ) та значно підвищена у матросів (РТФ і РПФ) з низьким рівнем ПС, вона виявилась надмірно високою в усіх осіб з помірним стресом, та ще більше зростала у КТФ, РТФ і РПФ, залишаючись практично без змін у КПФ з тяжким стресом.
Динаміка вираженості схильності до вербальної агресії виявила асоційованість з рівнем ПС у обстежених, причому з досить цікавими закономірностями розподілу. Так, класичне пряме співвіднощення між зазначеними феноменами було зафіксоване серед РТФ (підвищений рівень у осіб з низьким стресом – значно підвищений у обстежених з помірним – високий у осіб з тяжким ПС), та КПФ (середньо-високий – підвищений – надзвичайно дуже високий, відповідно), в той час як у КТФ і РПФ значуще зростання вираженості вербальної агресії відбувалось у осіб з тяжким рівнем стресового тягаря, будучи константним на значно підвищеному рівні серед респондентів з низьким і помірним стресом.
Динаміка інтенсивності проявів непрямої агресії була наступною: серед представників РТФ, КПФ і РПФ середньо-високий її рівень у осіб з низьким рівнем ПС змінювався на підвищений у обстежених з помірним ПС та продовжував зростати до значно підвищеного у респондентів з тяжким рівнем стресу. Трохи іншою виявились трансформація вираженості непрямої агресії у КТФ: підвищена у осіб з низьким стресом, вона знижувалась до середньо-високих значень у обстежених з помірним ПС, та зростала до значно підвищеного рівню у капітанів з тяжким стресовим навантаженням.
Схильність до негативізму, хоча і мала деякі розбіжності при порівнянні між групами капітанів і матросів, в цілому, також продемонструвала зростання по мірі збільшення стресового навантаження, яке випробовували обстежені. Так, середньо-висока у капітанів КТФ і КПФ й підвищена у матросів РТФ і РПФ з низьким рівнем ПС, вона зростала до підвищеної у капітанів і дуже підвищеної у РТФ, залишаючись практично на тому ж рівні у РПФ з помірним стресом, та ставала ще більшою у осіб з тяжким стресовим навантаженням: високою – у КТФ, дуже підвищеною у КПФ й надзвичайно високою – у РПФ.
Схильність до образи не мала виразної динаміки: будучи підвищеною у осіб з низьким рівнем стресу (окрім КПФ, в яких вона виявилась середньо-високою), вона не змінювалась у представників торговельного флоту, та зростала до значно підвищеного рівню у моряків пасажирського флоту з помірним стресовим навантаженням, залишаючись на тому ж рівні у РТФ, знижуючись до середньо-високих значень у КПФ і зростаючи до значно підвищеного у КТФ з тяжким ПС.
Трансформація вираженості підозрілості виявила більш варіативну динаміку залежно від інтенсивності стресового навантаження, яке випробовували обстежені. Збільшення підозрілості з потяжченням стресу було виявлено у РТФ і КПФ, в яких визначально підвищені показники у осіб з низьким стресом, зростали до високих значень у осіб з помірним і тяжким ПС. Проте, визначально висока у КТФ з низьким рівнем ПС, вона трохи знижувалась до значно підвищених показників у осіб з помірним і тяжким стресом. Серед РПФ високий рівень підозрілості у осіб з низьким стресом знижувався до рівню значно підвищеного при помірному стресі та знов зростав до високого у осіб з тяжким стресовим тягарем.
Вираженість відчуття провини була схожою між КТФ і РПФ, та РТФ і КПФ, та дещо різнилась цими між групами. Так, для КТФ і РПФ характерними було зростання з підвищеного у осіб з низьким стресом до значно підвищеного у респондентів з помірним навантаженням, та зменшення відчуття провини до середньо-високого для КТФ і підвищеного для РПФ з подальшим потяжченням стресового тягаря. Серед РТФ і КПФ підвищену провину відчували особи з низьким та помірним стресом, а при збільшенні рівню ПС – зростало й відчуття провини (до значно підвищених показників).
Динаміка інтегрального показника агресивності (індексу агресивності) в цілому, відповідала визначеної тенденції зростання зі збільшенням рівню ПС. Середня у осіб з низьким ПС, вона ставала підвищеною у КТФ, РТФ і КПФ, і значно підвищеною у РПФ з помірним стресом, і високою (у КТФ і РПФ) і значно підвищеною (У КПФ і РТФ) при тяжкій вираженості стресового навантаження.
Індекс ворожості, навпаки, не продемонстрував чіткої асоційованості з рівнем стресу, випробовуваного обстеженими. У КТФ він виявився значно підвищеним в усіх осіб, незалежно від рівню ПС; у РТФ і КПФ – засвідчив зростання у осіб з помірним стресом, порівняно з низьким, та відсутність динаміки в осіб з тяжким стресом; у РПФ – виявив класичну пряму асоційованість зі стресом, а саме, підвищену ворожість у осіб з низьким, значно підвищену – з помірним і високу – з тяжким стресовим тягарем (хоча ці результати не мали статистичної значущості).
Осмислення результатів привело нас до висновку, що структура агресивності у моряків далекого плавання була неоднорідною за вираженістю її складових. Інтенсивність проявів фізичної агресії, в цілому, виявилась незначною, будучи низькою у осіб з низьким рівнем ПС, доходячи до значень в амплітуді середніх показників у осіб з тяжким стресом. На відміну від фізичної агресії, схильність до вербальних її проявів була підвищеною навіть серед осіб з низьким рівнем ПС, зростаючи до високих та дуже високих значень, властивих для обстежених з тяжким стресом. Схожа тенденція була характерна й для динаміки роздратування, яка з середньо-високих або підвищених значень у осіб з низьким ПС трансформувалась до дуже високих показників, виявлених у осіб з тяжким рівнем стресового навантаження. Такий неконгруентний розподіл, на нашу думку, пояснювався ситуаційним механізмом виникнення роздратування і вербальної агресії, як проявів не здатності до самоконтролю власних емоційних реакцій та типових ознак станів психічної дезадаптації, що формувались на тлі дезадаптивного реагування на надзначний вплив професійних стрес-деформуючих чинників, й не мали зворотного розвитку у міжрейсовий період, а тільки змінювали фабулу з професійних на побутові стрес-конфліктні, складаючи, таким чином, клінічну картину порушень психічного здоров`я. На відміну від зазначених феноменів, схильність до дезадаптивного реагування на стрес-чинники ознаками фізичної агресії демонструвала ступінь готовності до реалізації проявів так званої деструктивної (Е.Фромом) агресивності, що, в цілому, не було характерним для обстеженої вибірки.
Вираженість проявів ворожого реагування, в цілому, у обстежених була вищою, ніж інтенсивність загальної агресивності. Виходячи з того, що ворожість концептуалізується як «стійке перманентне не контейноване відчуття індивідом негативу інтра- і інтер- індивідного спрямування, що базується на відчуттях образи на навколішній світ і підозрілості щодо його недоброзичливості до себе, з яким він існує тривалий час» [
Таким чином, в результаті дослідження встановлено, що між інтенсивністю феномену агресивності, та рівнем стресового реагування, притаманним обстеженим, має місце тісний лінійний зв’язок: зі збільшенням патологічного стресового навантаження зростає вираженість проявів агресивного реагування. Вираженість ворожого реагування не продемонструвала асоційованості з рівнем ПС, випробуваного респондентами.
Крім того, виявлено дисконгруентність між середніми показниками інтенсивності агресивних і ворожих тенденцій у моряків далекого плавання: підвищена ворожість на тлі меншій виразності загальної агресивності, характерні для осіб з низьким і помірним рівнями ПС, створювала умови, які провокували нездатність до конструктивного відреагування наявних деструктивних агресивних імпульсів (вербальної й непрямої агресії, образи і підозрілості), що сприяло їх подальшій патологічній трансформації зі зростанням роздратування й потяжченням стресового навантаження й патологічного реагування на нього, та унеможливлювало зворотній розвиток афективно-поведінкових проявів психічної дезадаптації, виявлених у більшості обстежених.
Отримані дані повинні враховуватись при розробці специфічних заходів психотерапії і психопрофілактики для даного контингенту, що становить перспективу даного дослідження.
Автори заявляють про відсутність будь-якого конфлікту інтересів.
The author declare that no competing interests exist.