Psychological and psychiatric support of work activity of law enforcement officers is an inalienable component of the effective and professional operation of the system of internal affairs bodies. Improvement of this work is impossible without increasing the effectiveness of the psychological selection of candidates for work.
Methods of research were "Freiburg personality inventory" (FPI) - Option «B», «Minnesota Multiphasic Personality Inventory» – MMPI. The study group included 158 respondents: 79,1 % (125 people) of men and 20,9% (33 people) of women. To analyze the results obtained, we used the methods of descriptive statistics, frequency analysis, and Kendell rank correlation.
Particular attention should be paid to the fact that while comparing the scales of the diagnostic scales of the FPI and MMPI technique, it would be logical to expect the presence of correlations between the scales similar in their diagnostic orientation to such correlation links neither within the male or female gender it was not found (τ-b ≤0,17;p ≥0,06). This unexpected fact, as well as the lack of systematic and gender-wide universality of the revealed correlation links between the indicators of the FPI and MMPI methods, point to a rather serious content heterogeneity of these psychological tests.
The results of the analysis do not provide an opportunity to justify the FPI test for wide use in practical activities for the professional selection of law enforcement officers.
Психолого-психіатричний супровід трудової діяльності працівників правоохоронних органів є невід'ємного складового ефективного й професійного функціонування транспортної системи. Вдосконалення цієї роботи є неможливим без підвищення ефективності психологічного відбору кандидатів на службу в поліції.
Методами дослідження виступали особистісні опитувальники «Freiburg Personality Inventory» (FPI) – варіант «В» (J. Fahrenberg, R. Hampel, H. Selg) та «Minnesota Multiphasic Personality Inventory» – ММРІ, (S. R. Hathaway & J. C. McKinley). Досліджувана група - 158 респондентів: 79,1% (125 чіл.) чоловіків і 20,9% (33 чіл.) жінок. Для аналізу отриманих результатів використовувалися методи описової статистики, частотного аналізу й рангової кореляції Kendell.
Особливої уваги заслуговує той факт, що хоча при порівнянні показників діагностичних шкал методик FPI і MMPI цілком логічно було б очікувати присутність кореляційних зв'язків між показниками шкал, аналогічних за своєю діагностичною спрямованістю, таких кореляційних зв'язків ні в межах чоловічого, ні жіночого гендерів знайдено не було (τ-b≤0,17; р≥0,06). Цей досить неочікуваний, факт, а також відсутність системності й гендерної універсальності виявлених кореляційних зв'язків між показниками методик FPI і ММРІ, указують на досить серйозну змістовну різнорідність цих психологічних тестів.
Результати проведеного аналізу не дають можливості обґрунтовано рекомендувати тест FPI для широкого використання в практичній діяльності по професійному відборі працівників залізничного транспорту.
Психолого-психіатричне забезпечення службової діяльності в органах внутрішніх справ є невід’ємною складовою ефективного та професійного функціонування правоохоронної системи України. В часи тривалої соціальної кризи, постійної ротації персоналу поліції та безпрецендентного впливу на нього різноманітних психотравмуючих факторів, своєчасне виявлення осіб з підвищеним рівнем нервово-психічної нестійкості, схильності до агресивної, брутальної поведінки стає не тільки завданням психопрофілактики, а і важливим соціальним завданням – недопущення до владних повноважень та володіння зброєю осіб, які за своїми психологічними особливостями можуть завдати суспільству значно більше шкоди, ніж користі.
Постійного вдосконалення психодіагностичної роботи по виявленню не тільки осіб, які страждають на розлади психіки та поведінки, але й працівників поліції з нервово-психічною нестійкістю, схильністю до агресії та інших девіантних форм поведінки, вимагає ціла низка відомчих документів, таких як «Програма психопрофілактичної роботи з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ України», «Концепція розвитку і вдосконалення медико-психологічної реабілітації в системі МВС України та програма заходів з її реалізації» та ін.. Безперечно, проведення цієї роботи неможливо без розширення асортименту експериментально-психологічних методик, які могли б бути використані під час проведення психолого-психіатричних оглядів працівників органів внутрішніх справ у відомчих психолого-психіатричних закладах.
Таким чином, метою даного дослідження було проведення аналізу доцільності використання Фрайбургського особистісного опитувальника (FPI) при проведенні медико-психологічного обстеження працівників поліції, які проходять огляд військово-лікарської комісії чи обов’язковий періодичний психіатричний огляд у відомчих лікувально-профілактичних закладах системи МВС. З метою досягнення вказаної мети, в якості дослідницьких завдань виступало: проведення гендерно-специфічного експериментально-психологічного обстеження працівників органів внутрішніх справ з використанням тесту (FPI); проведення гендерно-специфічного експериментально-психологічного обстеження працівників органів внутрішніх справ з використанням Мінесотського мультифакторного особистісного опитувальника (ММРІ), який на протязі тривалого періоду використовується в системі МВС та зарекомендував себе як високоефективний метод дослідження особистості; математично-статистичний аналіз отриманих результатів та формулювання висновків щодо доцільності використання тесту FPI в системі МВС України.
Методикою, доцільність використання якої вивчалося при проведенні даного дослідження є Фрайбургський особистісний опитувальник (FPI) – варіант «В», який був розроблений у 1963 р. вченими Гамбургського університету І. Фаренбергом, Х. Зарг, Р. Г. Гампелом та адаптований в Ст.-Петербурському університеті Криловим О.О. і Ронгинською Т.І. [
До низьких показників шкал віднесені ті, що оцінюються в диапазоні від 1 до 3 балів, до середніх – від 4 до 6 балів, а до високих – від 7 до 9 балів. Важливою особливістю опитувальника є те, що результати IХ шкали, хоча і мають значення для оцінювання загальної достовірності відповідей, все ж таки не можуть класифікуватися як показники класичної шкали «достовірності-недостовірності» опитувальника.
Приймаючи до уваги те, що вивчення валідності тесту FPI проводилось його авторами шляхом порівняння з іншими «особистісними» методиками, у тому числі і з тестом ММРІ, другим психологічним тестом, який використовувався в даному дослідженні став Мінесотський багатофакторний особистісний опитувальник (ММРІ), який був розроблений у 1941 р. Hathaway S. R. & McKinley J. C., після чого неодноразово вдосконалювався та був адаптований Ф. Б. Березіним, М. П. Мірошниковим, Р. Б. Рожанецем у 1976 р. [
Опитувальник містить в собі шкалу іпохондрії (1), депресії (2), конверсії (3), асоціальної психопатії (4), маскулінності-фемінності (5), паранойяльності (6), психастенії (7), шизоїдності (8), гіпоманії (9) та соціальної інтраверсії (0). Крім того, опитувальник містить також три «оціночні» шкали (L, F, К), які були введені з метою оцінки достовірності обстеження, хоча вони також використовуються і в загальній інтерпретації «профілю» ММРІ. На відміну від FPI, інтерпретація результатів проводиться не за окремими шкалами, а усього графічного «профілю» інтегрально.
Для статистичного опрацювання отриманих результатів використовувались методи описової статистики, частотного аналізу та рангової кореляції Кенделла [
Досліджувана група складалась шляхом випадкового вибору з 158 працівників органів та підрозділів поліції МВС України у віці від 18 до 51 року, з яких 79,1% (125 осіб) були представниками чоловічого гендеру, а 20,9% (33 осіб) – жіночого гендеру. Усі респонденти по службі характеризувалися позитивно, за психіатричною допомогою ніколи не зверталися, інформації про епізоди відхилень від загальноприйнятих форм поведінки зафіксовано не було.
В результаті проведеного дослідження було встановлено, що чоловічий гендер досліджуваної групи складався із осіб, які представляли найбільш чисельні професійні групи (
* N – тут і далі абсолютна кількість респондентів.
гендер | чоловіки | жінки | ||
---|---|---|---|---|
категорія | N* | % | N* | % |
патрульна служба | 24 | 19,2 | 12 | 36,4 |
дільничні інспектори | 17 | 13,6 | - | - |
бійці спецпідрозділів | 10 | 8 | - | - |
працівники неоперативних служб | 22 | 17,6 | 7 | 21,2 |
керівники органів внутрішніх справ | 12 | 9,6 | 1 | 3,03 |
експерти-криміналісти | 4 | 3,2 | - | - |
оперуповноважені та їх помічники | 18 | 14,4 | 4 | 12,1 |
працівники ПЦО МВДСО | 10 | 8 | - | - |
слідчі | 8 | 6,4 | 9 | 27,3 |
Відносно контингенту, який пройшов обстеження, нажаль не було можливості отримати об’єктивні анамнестичні дані про якісь прояви нервово-психічної нестійкості під час несення служби чи у побуті, що унеможливило виділення, специфічної для співробітників поліції, «групи підвищеного ризику» та обґрунтувати конкретні діапазони показників шкал методики, які могли б бути використані у подальшому в якості діагностичних маркерів.
В результаті обстеження респондентів з використанням методики FPI були отримані наступні дані. Середні показники діагностичних шкал (
шкали | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | |
чоловіки | Середнє | 1,4 | 3,6 | 1,7 | 2,9 | 7,1 | 6,9 | 5,1 | 2,3 | 6,6 | 5,8 | 2,4 | 6,9 |
Мода | 1 | 3 | 1 | 1 | 8 | 9 | 5 | 1 | 8 | 4 | 2 | 8 | |
Мінімум | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 2 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 3 | |
Максимум | 7 | 9 | 8 | 8 | 9 | 9 | 9 | 6 | 9 | 9 | 8 | 9 | |
жінки | Середнє | 1,2 | 3,5 | 1,4 | 2,5 | 6,8 | 6,8 | 4,7 | 1,7 | 5,7 | 5,3 | 2,1 | 6,7 |
Мода | 1 | 3 | 1 | 1 | 8 | 9 | 4 | 1 | 5 | 4 | 2 | 8 | |
Мінімум | 1 | 1 | 1 | 1 | 4 | 2 | 1 | 1 | 2 | 2 | 1 | 3 | |
Максимум | 5 | 7 | 3 | 5 | 9 | 9 | 8 | 7 | 8 | 9 | 4 | 9 |
При проведенні частотного аналізу результатів обстеження з використанням методики FPI (
гендер | бали | шкали | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 1 | N | 111 | 24 | 90 | 49 | - | - | 6 | 68 | 1 | - | 23 | - |
% | 89 | 19 | 72 | 39 | - | - | 4,8 | 54 | 0,8 | - | 18 | - | ||
2 | N | - | 1 | - | - | - | 2 | - | 1 | 2 | - | 46 | - | |
% | - | 0,8 | - | - | - | 1,6 | - | 0,8 | 1,6 | - | 37 | - | ||
3 | N | - | 35 | 24 | 33 | 4 | 2 | 20 | 35 | 7 | 6 | 40 | - | |
% | - | 28 | 19 | 26 | 3,2 | 1,6 | 16 | 28 | 5,6 | 4,8 | 32 | - | ||
4 | N | 10 | 33 | 9 | 24 | 1 | 6 | 21 | - | 4 | 37 | 13 | 1 | |
% | 8 | 26 | 7,2 | 19 | 0,8 | 4,8 | 17 | - | 3,2 | 30 | 10 | 0,8 | ||
5 | N | 1 | 22 | - | 4 | 16 | 14 | 23 | 14 | 33 | 16 | 2 | 11 | |
% | 0,8 | 18 | - | 3,2 | 13 | 11 | 18 | 11 | 26 | 13 | 1,6 | 8,8 | ||
6 | N | 2 | 1 | 1 | 12 | 19 | 26 | 22 | 7 | 1 | 25 | - | 18 | |
% | 1,6 | 0,8 | 0,8 | 9,6 | 15 | 21 | 18 | 5,6 | 0,8 | 20 | - | 14 | ||
7 | N | 1 | 4 | - | 2 | 27 | 22 | 19 | - | 22 | 2 | - | 23 | |
% | 0,8 | 3,2 | - | 1,6 | 22 | 18 | 15 | - | 18 | 1,6 | - | 18 | ||
8 | N | - | 4 | 1 | 1 | 29 | 25 | 13 | - | 43 | 37 | 1 | 60 | |
% | - | 3,2 | 0,8 | 0,8 | 23 | 20 | 10 | - | 34 | 30 | 0,8 | 48 | ||
9 | N | - | 1 | - | - | 29 | 28 | 1 | - | 12 | 2 | - | 11 | |
% | - | 0,8 | - | - | 23 | 22 | 0,8 | - | 9,6 | 1,6 | - | 8,8 | ||
Жінки | 1 | N | 31 | 6 | 25 | 16 | - | - | 3 | 26 | - | - | 5 | 1 |
% | 94 | 18 | 76 | 48 | - | - | 9,1 | 79 | - | - | 15 | 3 | ||
2 | N | - | - | - | - | - | 1 | - | - | 3 | 1 | 20 | 1 | |
% | - | - | - | - | - | 3 | - | - | 9,1 | 3 | 61 | 3 | ||
3 | N | - | 10 | 8 | 5 | - | 1 | 6 | 3 | 1 | 1 | 7 | 7 | |
% | - | 30 | 24 | 15 | - | 3 | 18 | 9,1 | 3 | 3 | 21 | 21 | ||
4 | N | 1 | 7 | - | 7 | 2 | - | 8 | - | 2 | 12 | 1 | 7 | |
% | 3 | 21 | - | 21 | 6,1 | - | 24 | - | 6,1 | 36 | 3 | 21 | ||
5 | N | 1 | 8 | - | 5 | 6 | 4 | 4 | 3 | 11 | 3 | - | - | |
% | 3 | 24 | - | 15 | 18 | 12 | 12 | 9,1 | 33 | 9,1 | - | - | ||
6 | N | - | - | - | - | 7 | 8 | 4 | - | - | 11 | - | - | |
% | - | - | - | - | 21 | 24 | 12 | - | - | 33 | - | - | ||
7 | N | - | 2 | - | - | 3 | 7 | 4 | 1 | 9 | - | - | - | |
% | - | 6,1 | - | - | 9,1 | 21 | 12 | 3 | 27 | - | - | - | ||
8 | N | - | - | - | - | 9 | 3 | 4 | - | 7 | 4 | - | 13 | |
% | - | - | - | - | 27 | 9,1 | 12 | - | 21 | 12 | - | 39 | ||
9 | N | - | - | - | - | 6 | 9 | - | - | - | 1 | - | 4 | |
% | - | - | - | - | 18 | 27 | - | - | - | 3 | - | 12 |
Подальший аналіз результатів використання методики FPI проводився шляхом обчислення коефіцієнту τ-
шкала | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
L | τ- |
0,06 | -0,14 | 0,065 | 0,024 | 0,06 | -0,01 | -0,07 | 0,081 | -0,35 | -0,09 | 0,02 | -0,15 |
р | 0,46 | 0,03 | 0,386 | 0,734 | 0,33 | 0,77 | 0,271 | 0,264 | 3E-07 | 0,18 | 0,73 | 0,03 | |
F | τ- |
0,02 | 0,03 | 0,142 | 0,077 | 0,01 | -0,03 | -0,08 | 0,093 | -0,09 | 0,06 | 0,03 | -0,12 |
р | 0,75 | 0,63 | 0,056 | 0,27 | 0,86 | 0,63 | 0,241 | 0,199 | 0,198 | 0,39 | 0,67 | 0,1 | |
K | τ- |
-0,01 | -0,05 | 0,051 | -0,02 | -0,05 | 0,01 | -0,09 | 0,028 | -0,1 | 0,03 | 0,03 | -0,04 |
р | 0,84 | 0,43 | 0,489 | 0,818 | 0,5 | 0,8 | 0,193 | 0,701 | 0,158 | 0,64 | 0,68 | 0,53 | |
1 | τ- |
0,06 | -0,03 | 0,016 | 0,043 | 0,04 | -0,01 | 0,046 | -0,04 | -0,14 | 0,03 | 0,09 | -0,09 |
р | 0,43 | 0,62 | 0,831 | 0,548 | 0,5 | 0,81 | 0,5 | 0,562 | 0,042 | 0,69 | 0,24 | 0,19 | |
2 | τ- |
0,06 | -0,07 | 0,088 | -0,07 | -0,03 | -0,07 | -0,15 | 0,11 | -0,22 | -0,07 | -0,02 | -0,1 |
р | 0,45 | 0,3 | 0,234 | 0,31 | 0,67 | 0,29 | 0,024 | 0,125 | 0,002 | 0,33 | 0,78 | 0,17 | |
3 | τ- |
-0,13 | -0,1 | -0,171 | -0,12 | 0,03 | -0,04 | -0,2 | -0,09 | -0,03 | -0,08 | 0,01 | -0,17 |
р | 0,07 | 0,11 | 0,02 | 0,073 | 0,66 | 0,48 | 0,004 | 0,222 | 0,652 | 0,26 | 0,88 | 0,02 | |
4 | τ- |
-0,04 | -0,01 | -0,082 | 0,001 | -0,01 | -0,04 | 0,042 | 0,073 | -0,03 | -0,02 | -0,02 | 0,09 |
р | 0,59 | 0,98 | 0,275 | 0,989 | 0,9 | 0,55 | 0,534 | 0,318 | 0,648 | 0,82 | 0,73 | 0,22 | |
5 | τ- |
-0,07 | 0,03 | 0,021 | 0,002 | 0,04 | -0,04 | -0,1 | 0,089 | -0,01 | -0,01 | 0,04 | -0,14 |
р | 0,36 | 0,6 | 0,773 | 0,982 | 0,52 | 0,49 | 0,122 | 0,212 | 0,884 | 0,93 | 0,58 | 0,06 | |
6 | τ- |
-0,06 | -0,19 | -0,119 | -0,1 | 0,05 | 0,05 | -0,07 | -0,14 | -0,14 | -0,01 | -0,15 | -0,02 |
р | 0,44 | 0,005 | 0,108 | 0,149 | 0,45 | 0,44 | 0,285 | 0,049 | 0,038 | 0,87 | 0,03 | 0,81 | |
7 | τ- |
0,02 | -0,01 | -0,017 | -0,03 | 0,04 | -0,02 | -0,11 | 0,021 | -0,08 | -0,02 | -0,02 | -0,03 |
р | 0,81 | 0,93 | 0,816 | 0,645 | 0,48 | 0,74 | 0,09 | 0,771 | 0,225 | 0,75 | 0,83 | 0,63 | |
8 | τ- |
-0,01 | -0,08 | -0,083 | -0,07 | 0,05 | 0,01 | -0,03 | 0,017 | -0,1 | -0,03 | -0,02 | -0,09 |
р | 0,89 | 0,21 | 0,26 | 0,342 | 0,44 | 0,87 | 0,607 | 0,818 | 0,132 | 0,65 | 0,81 | 0,21 | |
9 | τ- |
-0,04 | -0,03 | -0,087 | 0,098 | 0,12 | -0,01 | 0,139 | 0,013 | 0,09 | -0,04 | 0,07 | 0,12 |
р | 0,61 | 0,62 | 0,237 | 0,158 | 0,06 | 0,99 | 0,037 | 0,86 | 0,187 | 0,55 | 0,34 | 0,08 | |
0 | τ- |
0,06 | 0,05 | -6E-04 | 0,047 | -0,2 | -0,14 | -0,14 | 0,23 | -0,1 | -0,07 | 0,07 | -0,17 |
р | 0,44 | 0,42 | 0,993 | 0,5 | 0,003 | 0,03 | 0,034 | 0,001 | 0,132 | 0,32 | 0,29 | 0,01 |
За результатами проведеного аналізу були виявлені, хоча і не виражені, але статистично значущі негативні кореляційні зв’язки (τ-
шкала | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
L | τ-b | 0,11 | -0,3 | -0,29 | 0,23 | -0,04 | 0,04 | 0,15 | -0,04 | 0,027 | 0,01 | 0,03 | -0,01 |
р | 0,47 | 0,03 | 0,06 | 0,1 | 0,79 | 0,79 | 0,25 | 0,79 | 0,846 | 0,99 | 0,83 | 0,93 | |
F | τ-b | -0,16 | -0,01 | -0,07 | -0,15 | 0,12 | 0,12 | -0,06 | 0,09 | -0,32 | -0,13 | -0,02 | -0,09 |
р | 0,3 | 0,92 | 0,67 | 0,29 | 0,37 | 0,4 | 0,65 | 0,55 | 0,022 | 0,37 | 0,87 | 0,54 | |
K | τ-b | 0,18 | -0,06 | 0,06 | 0,08 | -0,08 | -0,15 | -0,04 | 0,3 | -0,19 | -0,06 | 0,14 | -0,37 |
р | 0,24 | 0,64 | 0,69 | 0,58 | 0,54 | 0,26 | 0,75 | 0,04 | 0,163 | 0,66 | 0,32 | 0,01 | |
1 | τ-b | 0,13 | -0,17 | 0,1 | -0,09 | 0,03 | -0,04 | -0,14 | 0,31 | -0,2 | -0,06 | 0,03 | -0,31 |
р | 0,36 | 0,2 | 0,49 | 0,54 | 0,85 | 0,79 | 0,29 | 0,03 | 0,133 | 0,66 | 0,84 | 0,03 | |
2 | τ-b | -0,04 | -0,29 | -0,18 | -0,2 | 0,1 | 0,25 | -0,11 | -0,09 | -0,22 | -0,11 | -0,2 | -0,17 |
р | 0,76 | 0,03 | 0,22 | 0,15 | 0,44 | 0,07 | 0,41 | 0,54 | 0,113 | 0,43 | 0,17 | 0,22 | |
3 | τ-b | -0,03 | -0,08 | 0,07 | -0,2 | 0,08 | -0,09 | -0,18 | 0,17 | -0,25 | -0,09 | 0,23 | -0,3 |
р | 0,82 | 0,57 | 0,66 | 0,16 | 0,53 | 0,48 | 0,17 | 0,25 | 0,066 | 0,51 | 0,11 | 0,03 | |
4 | τ-b | 0,09 | 0,07 | 0,18 | -0,12 | -0,01 | -0,05 | -0,17 | 0,26 | -0,05 | 0,01 | 0,2 | -0,26 |
р | 0,54 | 0,58 | 0,24 | 0,37 | 0,99 | 0,74 | 0,2 | 0,08 | 0,734 | 0,96 | 0,17 | 0,06 | |
5 | τ-b | -0,25 | 0,06 | 0,04 | -0,14 | 0,07 | -0,19 | -0,2 | -0,07 | 0,046 | 0,06 | 0,05 | -0,1 |
р | 0,1 | 0,66 | 0,8 | 0,32 | 0,59 | 0,15 | 0,14 | 0,63 | 0,735 | 0,66 | 0,71 | 0,44 | |
6 | τ-b | -0,12 | 0,23 | 0,07 | -0,05 | 0,07 | -0,2 | 0,02 | 0,08 | 0,169 | 0,11 | 0,21 | -0,11 |
р | 0,42 | 0,09 | 0,66 | 0,7 | 0,62 | 0,15 | 0,89 | 0,57 | 0,223 | 0,42 | 0,14 | 0,44 | |
7 | τ-b | 0,05 | -0,34 | 0,05 | -0,2 | -0,01 | 0,07 | -0,16 | 0,06 | -0,11 | -0,16 | 0,01 | -0,26 |
р | 0,73 | 0,01 | 0,72 | 0,14 | 0,94 | 0,59 | 0,22 | 0,69 | 0,409 | 0,26 | 0,9 | 0,06 | |
8 | τ-b | -0,06 | -0,15 | 0,11 | -0,26 | 0,06 | -0,05 | -0,26 | 0,24 | -0,24 | -0,09 | 0,16 | -0,32 |
р | 0,68 | 0,27 | 0,45 | 0,06 | 0,64 | 0,7 | 0,05 | 0,1 | 0,075 | 0,5 | 0,27 | 0,02 | |
9 | τ-b | 0,03 | 0,14 | -0,09 | 0,08 | -0,04 | 0,11 | 0,13 | -0,21 | 0,461 | 0,1 | -0,07 | 0,23 |
р | 0,85 | 0,3 | 0,54 | 0,59 | 0,77 | 0,42 | 0,33 | 0,14 | 8E-04 | 0,48 | 0,6 | 0,09 | |
0 | τ-b | -0,2 | -0,12 | -0,22 | -0,35 | 0,26 | 0,14 | -0,07 | -0,17 | -0,22 | -0,15 | -0,05 | 0,05 |
р | 0,19 | 0,38 | 0,13 | 0,01 | 0,05 | 0,31 | 0,57 | 0,23 | 0,106 | 0,27 | 0,75 | 0,72 |
При проведені обчислення коефіцієнту τ-
Безперечно, основна цінність результатів, як методики ММРІ, так і тесту FPI, полягає в комплексній оцінці показників цих методик, їх здатності дати загальну характеристику особистості індивіда. Разом з тим слід підкреслити, що з викладеного вище аналізу на себе особливу увагу те, що хоча при порівнянні показників діагностичних шкал методик FPI та MMPI цілком логічно було б очікувати присутність зв’язків між показниками шкали невротичності FPI та шкал «невротичної тріади» MMPI; шкал агресивності та дратівливості FPI і шкали психопатії MMPI; шкали депресивності FPI та шкали депресії MMPI; шкали маскулінності-фемінності FPI та аналогічної шкали MMPI; шкали відкритості FPI та шкали соціальної інтроверсії MMPI, таких кореляційних зв’язків а ні в межах чоловічого, а ні жіночого гендерів знайдено не було (τ-
Цей досить неочікуваний, факт, а також відсутність системності та гендерної універсальності виявлених кореляційних зв’язків між показниками методик FPI та ММРІ, вказують на досить серйозну змістовну різнорідність цих психологічних тестів (можливо внаслідок того, що їх автори стояли на декілька різних теоретичних позиціях) та на сумнівну ефективність їх спільного використання, тим більш введення використання FPI на заміну методики ММРІ.
Підводячи загальні висновки за результатами викладених результатів дослідження, слід зазначити, що хоча методика FPI вже давно і досить широко використовується у практичній та науковій діяльності, як в Україні, так і за кордоном, пройшовши таким чином «випробування часом», вона не дає такого великого матеріалу для формування психологічного портрету особистості, як ММРІ і, що найважливіше, на відміну від ММРІ, не має надійного захисту від дисимулятивних, симулятивних чи аграваційних тенденцій, які часто мають місце у пацієнтів, зацікавлених у соціальних наслідках психологічного обстеження, а саме до цієї категорії пацієнтів, безперечно, відносяться працівники поліції, які проходять огляди відомчих психолого-психіатричних підрозділах з будь-якої причини.
Таким чином, хоча проведена апробація тесту FPI внаслідок об’єктивних причин не включала в себе розрахунок психометричних характеристик тесту, проведений аналіз не дає можливості обґрунтовано рекомендувати зазначену методику до широкого впровадження в практичну діяльність відомчих психіатричних установ МВС України.
The author declare that no competing interests exist.