Психосоматична медицина та загальна практика https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp Психосоматична медицина та загальна практика - це електронний медичний журнал із відкритим доступом. Він присвячений актуальним питанням психосоматичної медицини, психіатрії, медичної психології, психотерапії, неврології, терапії та загальної практики Private Publisher "Chaban O. S." en-US Психосоматична медицина та загальна практика 2519-8572 Суспільні та сімейні аспекти діагнозу посттравматичний стресовий розлад у військовослужбовців після повернення з зони бойових дій https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/183 <p><strong>Актуальність.</strong> У зв’язку з викликами сьогодення ПТСР є серйозною проблемою загальної і, особливо, військової психіатрії. Діагноз «ПТСР» є, в першу чергу, етіологічно обумовленим, але також значний вплив, як на розвиток, так і на клінічне оцінювання цього стану, мають такі «немедичні» чинники, як суспільні та сімейно-побутові.</p> <p><strong>Методи й матеріали.</strong> Матеріал дослідження – сучасні публікації, присвячені вивченню соціально-психологічних, сімейних та суспільно-громадських чинників, які відіграють роль у формуванні ПТСР та впливають на використання зазначеного діагнозу при огляді посткомбатантів. Метод дослідження – бібліографічно-аналітичний.</p> <p><strong>Результати.</strong> Згідно з даними північноамериканських авторів, кількість ветеранів, які отримали інвалідність у зв’язку з ПТСР, з 1999 р. по 2004 р. зросла на 79,5%, при тому, що інвалідність з приводу інших захворювань серед них зросла лише на 12,2%. Соціальна політика інвалідності заохочує ветеранів до отримання психіатричних діагнозів, в першу чергу – ПТСР. У суспільстві діагноз «ПТСР» часто використовується для виправдання кримінальної поведінки військовослужбовців та посткомбатантів. Ще одна проблема лежить в тому, що інша частина посткомбатантів, навпаки, приховують симптоми ПТСР, боячись побутової стигматизації «психічно хворого» та зіпсування своєї кар’єри. Крім громадських чинників, які впливають на використання діагнозу «ПТСР», важливими «немедичними» факторами є сімейні аспекти життя посткомбатантів. На розвиток ПТСР та його перехід у проланговану форму негативно впливає відсутність військовослужбовіців вдома більш шести місяців, неможливість дистанційного спілкування з близькими під час участі в бойових діях, відсутність сім’ї, а у одружених, як це не парадоксально, присутність у складі сім’ї дітей.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Внаслідок впливу соціально-асоційованих чинників існують певні частини посткомбатантів, одна з яких схильна до симуляції або агравації симптомів ПТСР, а друга, навпаки, схильна до дисимуляції постстресової психопатологічної симптоматики. Серед сімейних чинників, які слід вважати в якості умовно-патогенних, особливу увагу треба приділяти відсутності можливості спілкування з близькими під час ведення бойових дій, відсутність їх вдома протягом більш шести місяців та присутність в родинах військовослужбовців дітей. Для вдосконалення якості діагностичної та реабілітаційної роботи необхідно найскоріше проведення науково- огрунтованої адаптації сучасних закордонних психологічних тестів, спрямованих на діагностику ПТСР та розробка специфічних вітчизняних методик.</p> Vitalii Omelyanovich Авторське право (c) 2019 Vitalii Omelyanovich http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-06-24 2019-06-24 4 1 e0401183 e0401183 10.26766/pmgp.v4i1.183 Чи може застосування мультидисциплінарного підходу підвищити прихильність та ефективність лікування пацієнтів із цукровим діабетом 1 і 2 типу? https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/184 <p>Значення та оцінка впливу психосоціальних чинників на <span lang="uk-UA">прихильність до</span> лікування хворих на цукровий діабет 1 <span lang="uk-UA">і</span> 2 типу та важливість міждисциплінарного підходу <span lang="uk-UA">у покращенні</span> ефективності <span lang="uk-UA">їх</span> лікування.</p> Anna Kohut Iryna Frankova Oleksij Potapov Maryna Bobryk Julia Komisarenko Oleh Chaban Авторське право (c) 2019 Anna Kohut, Iryna Frankova, Oleksij Potapov, Maryna Bobryk, Julia Komisarenko, Oleh Chaban http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-05-14 2019-05-14 4 1 e0401184 e0401184 10.26766/pmgp.v4i1.184 Нейропсихологічні дослідження пацієнтів, що страждають на епілепсію, з когнітивними розладами https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/179 <p><strong>Актуальність.</strong> Порушення когнітивних функцій є найбільш розповсюдженою патологією серед психічних та неврологічних захворювань. Якісна діагностика даних порушень на додементному етапі дозволить покращити когнітивну сферу, що відповідно призведе до збереження соціального функціонування пацієнтів.</p> <p><strong>Мета.</strong> Вивчення сучасного стану проблеми порушення когнітивних функцій, узагальнення підходів щодо використання методик патопсихологічного дослідження.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> Проведено огляд та теоретичний аналіз першоджерел й сучасних наукових підходів до використання діагностичних патопсихологічних методик з метою обстеження когнітивних функцій.</p> <p><strong>Результати.</strong> В даній публікації представлено огляд наукової літератури щодо сучасного стану проблеми когнітивних порушень. Висвітлено принципи проведення патопсихологічного обстеження когнітивних функцій. Наведено стислий огляд найбільш розповсюджених тестів, шкал та патопсихологічних методик для дослідження когнітивних процесів, а також наведено можливі причини хибних результатів досліджень когнітивної сфери.</p> <p><strong>Висновки.</strong> На даний час дослідниками виділяються різні ступені та клінічні варіанти когнітивних розладів. Сучасні нейрокогнітивні тести спрямовані не тільки на виявлення симптомів когнітивного зниження та оцінки його ступеню, а й на дослідження окремих когнітивних функціональних кластерів («деменцій» та «субдеменцій»).</p> Iryna Blazhina Volodymyr Korostiy Авторське право (c) 2019 Iryna Blazhina, Volodymyr Korostiy http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-05-14 2019-05-14 4 1 e0401179 e0401179 10.26766/pmgp.v4i1.179 Психоемоційні розлади у хворих на ревматоїдний артрит https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/185 <p>Даний текст є тезами Науково-практичної конференції «Психосоматична медицина: наука і практика».&nbsp;Було обстежено 80 жінок, хворих РА у віці від 16 до 60 років (середній вік 42,4 ± 1,18), з тривалістю захворювання від 1 року до 30 років (середня тривалість 8,36 ± 0,79). Було досліджено емоційно нестабільні психічні розлади у хворих на ревматоїдний артрит. Експериментально-психологічне обстеження проводилося з використанням методик: ТАS (Торонтська шкала алекситимії), Особистісний опитувальник Бехтерівського Інституту, Шкала проявів тривоги Тейлора.</p> <p>&nbsp;</p> Alla Nikolenko Авторське право (c) 2019 Alla Nikolenko http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-05-11 2019-05-11 4 1 e0401185 e0401185 10.26766/pmgp.v4i1.185 Ґендерні особливості вживання алкоголю зі шкідливими наслідками при психічній та соматичній патології в практиці сімейної медицини https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/182 <p>Даний текст є тезами Науково-практичної конференції «Психосоматична медицина: наука і практика». Описане нижче присвячено ґендерним особливостям вживання алкоголю зі шкідливими наслідками при психічній та соматичній патології в практиці сімейної медицини.</p> Viktorija Salden' Авторське право (c) 2019 Viktorija Salden' http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2019-05-11 2019-05-11 4 1 e0401182 e0401182 10.26766/pmgp.v4i1.182