https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/issue/feedПсихосоматична медицина та загальна практика2024-01-04T14:22:11+02:00Olena Khaustova (Олена Олександрівна Хаустова)ook@e-medjournal.comOpen Journal Systems<p>Психосоматична медицина та загальна практика - це електронний медичний журнал із відкритим доступом. Ми публікуємо оригінальні дослідження, огляди та клінічні випадки, які стосуються всіх аспектів діагностики та лікування як соматичних (фізичних) захворювань, так і психічних розладів. Ми дотримуємось політики вільного доступу. Всі опубліковані статті одразу доступні для перегляду через мережу інтернет без додаткових платежів або підписки.</p>https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/469АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ2024-01-04T14:22:11+02:00Оксана Шемчукherasymov.serhii@nmu.uaНаталія Васюковаherasymov.serhii@nmu.uaНаталія Дзеружинськаherasymov.serhii@nmu.uaВадим Шемчукherasymov.serhii@nmu.ua<p><strong><em>Анотація.</em></strong><em> У статті досліджуються проблеми, з якими стикаються військові та медичні психологи, фахівці з морально-психологічного забезпечення, капелани, які безпосередньо працюють із військовослужбовцями у військових частинах та підрозділах. Особливу увагу приділено дійсній системі підготовки зазначених категорій військовослужбовців та працівників у напрямку надання кваліфікованої медико-психологічної допомоги військовослужбовцям та цивільному населенню, які мають психолого-психіатричні проблеми, що виникли під час надпорогової дії стресорних чинників, пов’язаних із війною. В ході теоретичного аналізу історичної еволюції методів надання психологічної допомоги військовому та цивільному контингенту у війнах та локальних конфліктах минулого сторіччя та сьогодення та з урахуванням отриманих результатів виокремлено та схарактеризовано проблемні питання профілактики виникнення, та лікування захворювань, пов’язаних із метальним здоров’ям військовослужбовців сектору безпеки та оборони України за допомогою реформування військової освіти у напрямку принципово нових підходів підготовки військових кадрів, які безпосередньо працюють із даною категорією військовослужбовців, схарактеризуємо дефініцію «ментальне здоров’я» в системі «здоров’я» взагалі. Досліджуване питання є надзвичайно важливим у системі морально-психологічного та медичного забезпечення, від якості та вчасності надання психолого-психіатричних послуг, спрямованних на підтримання ментального здоров’я військовослужбовців на належному рівні залежить не лише якісне виконання ними завдань за призначенням, а і значній мірі профілактика суїцидальних випадків та іншої важкої психіатричної патології, що спричиняє профнепридатність військовослужбовців. </em></p>2023-12-31T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Оксана Шемчук, Наталія Васюкова, Наталія Дзержинська, Вадим Шемчукhttps://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/467Непсихотичні психічні розлади у пацієнтів з хронічними соматичними неінфекційними захворюваннями в умовах перманентного стресу: роль метаболічної терапії2023-12-30T22:15:59+02:00Олег Чабанherasymov.serhii@nmu.uaОлена Хаустоваherasymov.serhii@nmu.uaЄвген Тимощукherasymov.serhii@nmu.ua<p align="justify"><strong>Анотація.</strong> У статті висвітлено актуальні питання коморбідності психічних розладів з хронічними соматичними інфекціями неймовірними захворюваннями, а також підкреслюється важливість мультидисциплінарного пацієнт-центрованого підходу у лікуванні цих захворювань. Крім того, враховуючи негативний вплив російської військової агресії на психічне здоров’я українців, у цій роботі представлений позитивний досвід застосування дієтичної добавки Когнітіум® у режимі прийому по 1 ампулі двічі на добу в якості додаткової терапії непсихотичних психічних розладів у дорослих. з хронічними соматичними захворюваннями в умовах перманентного стресу. Було проведено постмаркетингове порівняльне дослідження, в якому взяли участь 60 місць психоневрологічного відділення Київської клінічної лікарні №1 на залізничному транспорті. Було відмічено позитивний вплив дієтичної добавки Когнітіум® на зниження афективних, когнітивних та соматоформних проявів, а саме: зниження симптомів тривоги та депресії, стабілізація фону настрою, підвищення концентрації уваги, процесів засвоєння та запам'ятовування нової інформації, підвищення енергійності з підвищенням рівня активності, відновлення сну та апетиту.</p>2023-12-31T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Олег Чабан, Олена Хаустова, Є. Тимощукhttps://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/466Нові стандарти підготовки фахівців сфери охорони психічного здоров’я на етапі післядипломної освіти. 2023-12-28T00:13:42+02:00Оксана Зубатюкstanovskypmgp@gmail.comГалина Пилягінаstanovskypmgp@gmail.com<p><strong><em>Анотація. </em></strong><em>У статті розглядаються питання якісної підготовки фахівців у сфері охорони психічного здоров’я, що є актуальною проблемою в умовах війни в Україні. Післядипломна медична освіта є важливим етапом їх підготовки та включена до безперервного професійного розвитку лікарів-психіатрів, як процесу постійного вдосконалення професійних знань та вмінь. Одним з видів підготовки фахівців у сфері охорони психічного здоров’я є спеціалізація. </em></p> <p><em>Зважаючи на складні виклики сучасного етапу розвитку післядипломної освіти в Україні та нові стандарти вищої освіти, що запроваджені у нашій країні, н</em><em>ауково-педагогічни</em><em>ми</em><em> працівник</em><em>ами кафедри психіатрії, психотерапії та медичної психології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика розроблено освітню програму спеціалізації за спеціальністю «Психіатрія». </em></p> <p><em>Метою </em><em>даної </em><em>програми є підготовка фахівців здатних розв’язувати складні задачі та проблеми інноваційного характеру у сфері охорони психічного здоров’я населення, а також психопрофілактику, психодіагностику, психокорекцію та лікування захворювань, пов’язаних з психічним здоров’ям, що характеризуються невизначеністю умов та вимог і можуть передбачати необхідність проведення досліджень та/або здійснення інновацій</em><em>. Основним її завданням визначено формування у фахівців ключових компетентностей у сфері охорони психічного здоров’я населення. </em></p> <p><em>Програма складається з освітніх та практичних компонент і розрахована на 900 годин, що складає 30 кредитів ЄКТС. Передбачено 202 години самостійної роботи, що складає 22% від загальної кількості. Це має сприяти активнішому залученню учасників освітнього процесу до навчання та делегувати їм відповідальність за отримання знань та вмінь. </em></p> <p><em>Важливою складовою програми став перелік обов’язкових компетентностей (інтегральних, загальних та фахових), які мають здобути лікарі під час навчання на циклі, та які будуть визначати здатність успішно провадити професійну діяльність. Для визначення ефективності освітнього процесу запроваджено програмні результати навчання, а також матриці відповідності визначених результатів, компетентностей і компонент освітної програми. </em></p> <p><em>Отже дана освітня програма спеціалізації за спеціальністю «Психіатрія» відображає сучасні зміни у підготовці фахівців на післядипломному етапі медичної освіти. </em></p>2023-12-31T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 Оксана Зубатюкhttps://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/465Катарсис як умова формування резилієнтності молоді під час війни2023-12-06T14:27:18+02:00Валерія Содолевськаlerasodol@gmail.com<p>Даний рукопис є тезами VI Науково-практичної конференції з міжнародною участю "Психосоматична медицина: наука і практика", що проходила 2-3 листопада, 2023 року в м. Київ на платформі Mediamed.</p>2023-11-02T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 Валерія Содолевськаhttps://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/414Порушення соціального функціонування у хворих з депресивними розладами в умовах стресу війни2023-12-30T21:22:03+02:00Галина Пилягінаstanovskypmgp@gmail.comЄвгенія Гриневичstanovskypmgp@gmail.comБорис Михайловstanovskypmgp@gmail.com<p><strong>Актуальність. </strong>Психотравмуючі фактори, котрі мають місце під час війни 2022-2023 рр., значно впливають на загострення / виникнення і прояви депресивного симптомокомплексу (ДС) при розладах спектру шизофренії (РСШ) та невротичних депресивних розладах (ДР), а також погіршують рівень соціального функціонування (СФ) хворих.</p> <p><strong>Мета. </strong>Вивчити характер порушень соціального функціонування СФ у хворих з ДС при РСШ та невротичних ДР, враховуючи взаємозв'язок впливу стресових факторів із динамікою загострення психопатологічної симптоматики та її вираженості у цих пацієнтів.</p> <p><strong>Методи та матеріали</strong>. Було проведено психопатологічне обстеження 92 пацієнтів з РСШ (з шизофренію, Шф та шизоафективним розладом, ШаР) та невротичними ДР (з рекурентної депресії, РД та депресивною реакцію при розладах адаптації, РА), котрі зазнали важкого стресового впливу підчас війни.</p> <p><strong>Результати. </strong>В ході обстеження найбільшу кількість склали жінки (60,9% випадків). Серед пацієнтів віком 18 – 25 років найбільша кількість хворих була з РА (46,2%), в групі 26 - 35 років - з РСШ (по 50,0% з Шф, та з ШаР). Переважна більшість випадків РД була представлена серед пацієнтів у віці 36 - 50 років. У хворих з РД достовірно переважав депресивний синдром, а у пацієнтів з РА - депресивно-фобічний синдром. Тоді як у хворих на РСШ найчастіше діагностувалася депресивно-маячна симптоматика. Реактивне загострення основного захворювання (при РСШ та РД), а також розвиток РА серед всіх обстежених хворих відбувася внаслідок впливу стрес-факторів, різних за змістом, але пов’язаних з війною. Найчастішим з них були відчуття «втоми від війни», невизначеності та/або безнадійності щодо майбутнього (сукупно 82 % хворих з РД та РА); труднощі під час вимушеною евакуації, котрі викликали різке зростання конфліктів в родині, особливо у хворих з РСШ (57,9% випадків в цілому) та РА; значне зниження матеріального забезпеченняПорушення СФ у пацієнтів з ДС при різних видах психічних розладів наслідок стресу війни в основному проявлялося у значному утрудненні виконання повсякденних професійних та побутових обов’язків (91,3% випадків зі всіх пацієнтів); у відчутті відсутності соціальної підтримки та одинокості, частими та/або тривалими міжособистісні конфлікти з найближчим оточенням, а також з різким погіршенням матеріального становища.Іншими психопатологічними чинниками щодо ДС, котрі виникали під впливом стресу війни погіршувало рівень СФ пацієнтів, були порушення сну (97,8% випадків) з достовірною прямою кореляцією із значним утрудненням виконання повсякденних обов’язків; прояви зневіри в себе і безнадійності, а також поява чи значне посилення суїцидальних думок відмічали понад 80% обстежених пацієнтів (у 36,0% пацієнтів з невротичними ДР були зафіксовані спроби самогубства та несуїцидальніих самоушкодження – найчастіше при РА; відчуття постійної втоми (80,0% хворих з невротичними ДР).</p> <p><strong>Висновок</strong>: Розуміння впливу стрес-факторів, пов’язаних з війною на прояви ДС та характер і рівень порушень СФ потребує застосування комплексу лікувально-реабілітаційних заходів для хворих з ДС, котрі перенесли важку психотравмуючу ситуацію, який дозволить своєчасне та ефективне лікувати реактивні стани (рецидиви психотичного епізоду) з урахуванням вираженості та особливостей ДС, змісту та важкості стресорного впливу на стан пацієнтів задля виходу у стан ремісії, відновленню соціальної адаптації пацієнтів, зменшення ризику розвитку саморуйнівної чи агресивної поведінки.</p>2023-12-31T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2023 Галина Пилягіна, Євгенія Гриневич, Борис Михайлов