TY - JOUR AU - Kalugin, Igor PY - 2017/09/30 Y2 - 2024/03/29 TI - Якість життя та комплаєнс у пацієнтів геріатричного профілю JF - Психосоматична медицина та загальна практика JA - PMGP VL - 2 IS - 3 SE - Research Articles DO - 10.26766/pmgp.v2i3.75 UR - https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/75 SP - e020375 AB - <p><strong>Актуальність.</strong> Люди похилого і старечого віку хворіють частіше і мають, як правило, не одне хронічне захворювання. У більшості випадків кожне з них вимагає постійної фармакотерапії. В середньому, при клінічному обстеженні хворих у віці 60 років і старше діагностується не менше чотирьох - п'яти різних хронічних патологічних станів в різних фазах і стадіях. Взаємовплив захворювань змінює класичну клінічну картину, характер перебігу, збільшує кількість ускладнень і їх тяжкість, погіршує якість життя і прогноз, в результаті - ускладнює лікувально-діагностичний процес , а в кінцевому підсумку - значно знижує комплаєнс у взаєминах лікаря і пацієнта. Наявність у пацієнтів похилого віку одночасно психічного і соматичного захворювання дуже сильно впливає на якість життя. Психотерапевтичне втручання, спрямоване на обізнаність пацієнта щодо свого захворювання і методів його лікування, створення терапевтичного альянсу і запобігання самолікуванню, за нашою гіпотезою, сприяє підвищенню комплаєнсу і якості життя поліморбідних пацієнтів похилого віку, які страждають на психічні розлади.</p><p><strong>Методи і матеріали.</strong> У дослідженні за умови отримання інформованої згоди взяло участь 325 пацієнтів, які проходили стаціонарне лікування у геронтопсихіатричному відділенні. Дослідження мало дизайн рандомізованого контрольованого клінічного випробування. Пацієнти були рандомізовані на основну та порівняльну групи у співвідношенні 3:1 з урахуванням віку і статі.&nbsp; Основна група кількістю 238 осіб отримувала стандартне лікування і психотерапевтичне втручання. Група порівняння кількістю 87 осіб проходила тільки стандартне лікування. Пацієнти були оцінені за якості життя&nbsp; SF-36 та шкалою оцінки рівня комплаєнсу Моріскі-Грін.</p><p><strong>Результати.</strong> Нами було помічено достовірну міжгрупову різницю по Шкалі Моріскі-Грін до лікування. Отже, її результати не були враховані при проведенні кінцевого аналізу. До початку лікування якість життя пацієнтів між досліджуваними групами статистично не відрізнялась (р=0.317).&nbsp; Після проведення лікування була виявлена статистична достовірна різниця в якості життя між основною і порівняльною групами (p&lt;0.001). Пряма сильна кореляція відмічається між змінами якості життя за шкалою SF-36 (r<sub>s</sub>=0.5; р&lt;0.001) та клінічною лікувальною групою, до якої входив пацієнт. Більш суттєве покращення якості життя демонстрували пацієнти більш молодшого віку (r=-0.149; p=0.007). Більше покращення в якості життя спостерігалось у пацієнтів, які мали менший дефіцит когнітивного функціонування за шкалою MMSE (r=0.282; p&lt;0.001). Серед пацієнтів, які займалися самолікуванням, відмічалися більші зміни якості життя за шкалою SF-36 після лікування (r<sub>s</sub>= 0.119; р=0,033). Отримані дані підтверджують, що психотерапевтичні інтервенції (психоосвіта, комплаєнс-терапія і тренінг профілактики фармакоманії) сприяють покращанню якості життя пацієнтів геронтопсихіатричного відділення.</p><p><strong>Висновки.</strong> Доцільність застосування у пацієнтів геронтопсихіатричного стаціонару психотерапевтичної програми, спрямованої на отримання ними достатньої інформації щодо своїх захворювань і їх лікування, створення терапевтичного альянсу і редукцію фармакоманії (особливо у відношенні самолікування барбітуратами) була доведена позитивними змінами якості життя в процесі лікування. Це підтверджує необхідністю інтервенцій, спрямованих на підвищення якості життя у поліморбідних пацієнтів похилого віку з психічними розладами.</p> ER -