@article{Челядин_Дзеружинська_2022, title={Клініко-терапевтичні особливості пацієнтів із шизотиповим розладом з обсесивно-компульсивною симптоматикою}, volume={7}, url={https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/360}, DOI={10.26766/pmgp.v7i1.360}, abstractNote={<p><strong>Актуальність.</strong> Розширення обсесивно-компульсивної симптоматики в сучасних умовах підвищеної стресогенності та недостатність розгорнутих рекомендацій для цієї категорії стає актуальною даної публікації. Виникнення розвитку у молодому віці недостатньо адаптивні варіанти поведінки та ускладнює соціалізацію таких осіб. А це виникнення симптоматики в межах різних за етіологією розладів потребує розробки диференційованих діагностичних і терапевтичних підходів.</p> <p><strong>Матеріали і методи.</strong> У дослідженні прийняли участь 69 амбулаторних кабінетів з проведенням обсесивно-компульсивної симптоматики в межах шизотипового розладу (F21). Використано наступні методи: клініко-психопатологічний, психодіагностичний, клініко-катамнестичний та математичної статистики. Пацієнти були обстежені за допомогою психодіагностичних методик: клінічної шкали обсесій та компульсій Йель-Брауна (Y-BOCS – Obsessive-compulsive Scale); госпітальна шкала тривоги та депресії (HADS); шкала оцінки якості життя (Чабан О.С., 2008); багатомірна шкала сприйняття соціальної підтримки («MSPSS» D. Zimet); опитувальник «Індекс життєвого стилю» («LSI» Р. Плутчика – Г. Келлермана – Х. Р. Конте), методика «Психологічна діагностика стратегії долаючої поведінки» Р. Лазаруса.</p> <p><strong>Результати.</strong> За допомогою обробки клінічної шкали обсесії та компульсій Йель-Брауна (Y-BOCS) у сім’ї з шизотиповим розладом (F21) було вивчено клінічну типологію даної симптоматики: тип уникнення, тип амбівалентності та тип накопичення. Виявлено, що ця симптоматика супроводжувалася тривогою та депресивними симптомами лише субклінічного рівня, що програв про недостатню критику до свого стану. У результаті з провідною обсесивно-компульсивною симптоматикою при шизотиповому розладі актуалізуються не зовсім зрілі варіанти захисної структури, а саме заміщення (62,3 %), вітіснення (60,9 %), регресія (58 %) та заперечення (26,1 %). ). Провідні копінг-стратегії таких осіб – це самоконтроль (73,9 %) та втеча-уникнення (55,1 %), що суть є відмінним від стратегій, які частіше потребують пацієнтів з ОКС невротичного рівня.</p> <p>Нами пропонується програма комплексного лікування цієї групи хворих. Пацієнти були розділені на 2 групи, перша з яких отримувала комбінований (диференційовані психофармакологічні втручання та психотерапію) варіант терапії, а друга лише диференційовану психофармакотерапію. Психотерапевтична рецептура визначалася виключно фокус-мішенями у зв’язку з типом обсесивно-компульсивної симптоматики та складалася з поєднанням техніки когнітивно-біхевіоральної терапії (КБТ) і гештальттерапії (ГТ). Результати катамнестичного дослідження свідчать про ефективний вплив розробленої лікувально-реабілітаційної програми на всі складові психічного стану та соціального функціонування при всіх типах обсесивно-компульсивної симптоматики субпсихотичного рівня.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Визначено провідні типи ОКС при шизотиповому розладі та особливості психосоціального функціонування у потребі, що дозволило створити диференційований підхід до формування програми їх комплексного лікування та реабілітації. такі особи потребують обов’язкової психофармакотерапії та диференційованого психотичного втручання. Застосування програми дозволило покращити психічний стан і якість життя та досягти оптимального рівня адаптації хворих у різних життєвих сферах, збільшити періоди ремісії та запобігти рецидиву розладу.</p>}, number={1}, journal={Психосоматична медицина та загальна практика}, author={Челядин, Юлія and Дзеружинська, Наталія}, year={2022}, month={Чер}, pages={e0701360} }