Перейти до головного Перейти в головне навігаційне меню Перейти на нижній колонтитул сайту
Дослідницькі статті
Опубліковано: 2018-11-16

Леводропропізин для лікування кашлю у дорослих: рандомізоване контрольоване дослідження

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
малопродуктивний кашель, ГРЗ, якість життя, SF-36

Анотація

Дослідження було проведено у 60 пацієнтів віком старше 18 років з гострим кашлем на тлі ГРЗ. Розподіл пацієнтів за групами здійснювалося методом випадкової вибірки - 30 пацієнтів отримували сироп Рапітус, контрольна  група 30 пацієнтів - Сироп подорожника. Особи в порівнюваних групах були співставні по строкам розвитку, важкості та клінічним проявам респіраторного захворювання. Порівняльну оцінку параметрів якості життя проводили за допомогою опитувальника SF-36. Під час дослідження виявлено, що якість життя пацієнтів залежить від ефективності лікування. На 7-му добу лікування препаратом Рапітус показник фізичного компонента ЯЖ у пацієнтів  зріс на 9±1,94 балів, а показник психічного компонента – на 4,29±1,6 балів. Після 7 денного курсу терапії відзначалося поліпшення всіх показників (самопочуття, активності, настрою), а також вирівнялися їх пропорційні взаємини. Показники ЯЖ у хворих з малопродуктивним кашлем можуть бути використані в якості оцінки ефективності проведеної терапії.

Вступ

Кашель залишається й надалі однією із найчастіших скарг при зверненні до сімейного лікаря. За даними Європейського респіраторного товариства, при обстеженні 18 277 дорослих віком 20-48 років у 16 країнах світу нічний кашель виявляли у 30%, продуктивний – у 10%, непродуктивний – у 10% [1]. Кашель відзначається у 30-40% дорослих та є причиною близько 20% звернень до лікаря та суттєво впливає на якість життя пацієнта.

Оскільки існуючі методи оцінки ефективності терапевтичних втручань, як правило, відображають суто біологічний підхід і не враховують різноманіття життя людини, інтерес клініцистів до питань якості життя (ЯЖ) у пацієнтів останні десятиліття суттєво підвищився [3, 10]. Підтримка якості життя, залежної від здоров’я, стала одним із важливих компонентів охорони здоров’я у світі [6, 7]. Під питанням ЯЖ, пов’язаним зі здоров’ям, мають на увазі глобальну міру сприйняття пацієнтом захворювання і функціонального статусу [2, 3, 9].

На оцінку ЯЖ людини впливає цілий ряд факторів: фізичний, психічний і емоційний стан, ступінь її фінансової незалежності, рівень соціалізації, громадське положення, стан навколишнього середовища [4, 5]. Більшість людей, яке б захворювання в них не спостерігалось, налаштована на продовження свого життя, покращання його якості, здатність адаптуватися до проявів свого захворювання і відчувати себе комфортно в цій ситуації. Тому, поряд з одним з головних завдань лікаря при веденні хворого є не лише досягнення клініко-лабораторної ремісії та запобігання прогресуванню захворювання, але і поліпшення самопочуття та ЯЖ хворого [8].

Мета

Метою дослідження є оцінка змін показників якості життя та функціонального стану пацієнтів при лікуванні препаратом Рапітус в комплексній терапії у пацієнтів з гострим кашлем на тлі ГРЗ.

Матеріали та методи

В дослідження були включені 60 пацієнтів віком старше 18 років з діагнозом ГРЗ .

Критеріями включення слугували: гострий кашель не менше 12 годин і не більше 7 діб, який є проявом клінічно підтвердженою ГРЗ (гострий фарингіт, гострий ларингіт, ларинготрахеїт, трахеїт, трахеобронхіт).

Критеріями виключення були бактеріальна інфекція (пневмонії), бронхообструктивне захворювання, гостра дихальна недостатність, онкологічне захворювання, непереносимість компонентів препарату, загострення або декомпенсація хронічних захворювань, вагітність і годування груддю, цукровий діабет.

Оцінка стану хворого включала збір і аналіз даних анамнезу, оцінка за шкалою кашля та SF-36 (оцінка якості життя) [2] на момент звернення, через 3 і 7 діб від початку лікування.

Вік, роки 43,26±15,04 42,53±18,01 0,864
Стать, чоловіки % 11 (36,6%) 12 (40%) 0,786
Куріння, % 7 (23,3%) 6 (20%) 0,74
Таблиця 1. Демографічні показники

Розподіл пацієнтів за групами здійснювався методом випадкової вибірки (табл. 1): 30 пацієнтів отримували сироп Рапітус 60 мг х 3 рази/добу, контрольна група 30 пацієнтів - Сироп подорожника 10 мл 3 рази/добу. Особи в порівнюваних групах були співставні по строкам розвитку, важкості та клінічним проявам респіраторного захворювання.

При аналізі клінічних проявів у хворих обох груп відмічався гострий початок захворювання з підвищенням температури, симптомами інтоксикації, катаральними явищами в носоглотці. Всім пацієнтам проводилось комплексне лікування відповідно важкості захворювання (пероральне регідратація, антипіретики, антибіотики за показами).

Протягом дослідження якість життя пацієнтів оцінювали за допомогою стандартизованого неспецифічного опитувальника SF-36 (MedicalOutcomesStudy 36-Item Short-FormHealthStatus), який пацієнт заповнював самостійно до початку лікування та при кожному послідуючому візиті.

SF-36 належить до неспецифічних питальників для оцінки якості життя, він широко застосовується в США і країнах Європи. У цих країнах були проведені дослідження окремих популяцій і отримані результати за нормами для здорового населення і для груп хворих з різними хронічними захворюваннями (з виділенням груп за статтю і віком). Опитувальник складається з 36 пунктів, згрупованих у 8 шкал: фізичне функціонування, рольова діяльність, тілесний біль, загальне здоров’я, життєздатність, соціальне функціонування, емоційний стан і психічне здоров’я. Показники кожної шкали варіюють між 0 і 100, де 100 відповідає повному здоров’ю.

Кількісно оцінювалися такі показники:

  1. Фізичне функціонування (PhysicalFunctioning — PF) - оцінює міру самообслуговування, ходьбу, підйом по сходах, перенесення важких речей, а також виконання значних фізичних навантажень. Низькі показники за цією шкалою свідчать про те, що фізична активність пацієнта значно обмежується станом його здоров'я;
  2. Рольове функціонування, обумовлене фізичним станом (Role-PhysicalFunctioning — RP) - характеризує ступінь обмеження в повсякденній діяльності через проблеми з фізичним здоров’ям. Низькі показники за цією шкалою свідчать про те, що повсякденна діяльність значно обмежена фізичним станом пацієнта.
  3. Інтенсивність болю (Bodilypain — ВР) та його вплив на здатність виконувати повсякденну діяльність, включаючи роботу по дому і поза домом - відображає інтенсивність больового синдрому та його вплив на здатність займатися нормальною діяльністю Низькі показники за цією шкалою свідчать про те, що біль значно обмежує активність пацієнта;
  4. Загальний стан здоров’я (GeneralHealth — GH) - оцінка хворим свого стану здоров'я на даний момент та в подальшому при лікуванні. Чим нижчий бал за цією шкалою, тим нижче оцінка стану здоров'я;
  5. Життєва активність (Vitality — VT) - оцінка відчуття пацієнтом повноти сил та енергії. Низькі бали свідчать про стомленість пацієнта, зниження життєвої активності;
  6. Соціальне функціонування (SocialFunctioning — SF) - визначається ступенем, яким фізичний або емоційний стан обмежують соціальну активність (спілкування). Низькі бали свідчать про значне обмеження соціальних контактів, зниження рівня спілкування у зв'язку з погіршенням фізичного та емоційного стану;
  7. Рольове функціонування (Role-Emotional — RE), обумовлене емоційним станом - передбачає оцінку ступеня, в якому емоційний стан заважає виконанню роботи або іншої повсякденної діяльності, включаючи великі витрати часу, зменшення обсягу роботи, зниження її якості тощо. Низькі показники за цією шкалою інтерпретуються як обмеження у виконанні повсякденної роботи, обумовлене погіршенням емоційного стану;
  8. Психічне здоров’я (MentalHealth — МН) характеризує настрій, наявність депресії, тривоги, загальний показник позитивних емоцій- характеризує настрій, наявність депресії, тривоги, оцінює загальний показник позитивних емоцій. Низькі показники свідчать про наявність депресивних, тривожних переживань, психічного неблагополуччя.

Для оцінки елементів психофізіологічного статусу використана шкала «Самопочуття. Активність. Настрій» («САН»). Даний опитувальник являє собою карту (таблицю), яка містить 30 пар слів, що відображають досліджувані особливості психоемоційного стану (самопочуття, настрій, активність). При розробці методики автори виходили з того, що три основні складові функціонального психоемоційного стану – самопочуття, активність і настрій можуть бути охарактеризовані полярними оцінками, між якими існує континуальна послідовність проміжних значень. Отримана за цією методикою оцінка 4 і нижче вказує на зниження самопочуття, активності, настрою. Середній бал шкали, що свідчить про сприятливий стан досліджуваного, знаходиться в ділянці оцінки 5 і вище.

Результати та їх обговорення

В результаті аналізу встановлено, що кашель дає істотний вплив на ЯЖ по всіх досліджуваних параметрах, проявляючись порушенням як фізичних, так і психоемоційних можливостей (табл. 2). Більшою мірою від кашлю залежали показники суб'єктивної оцінки загального стану здоров'я, життєвої (енергійність, настрій) і соціальної (достатня емоційна і фізична здатність до спілкування з іншими людьми) активності.

В процесі лікування вже на 3 добу стан пацієнтів покращувався, що відобразилось в показниках ЯЖ: так в групі Рапітуса достовірно зросли показники як фізичного, так психічного компонентів, в той час як в групі контролю відреагував лише фізичний компонент. На 7 добу лікування в групі, що отримувала Рапітус, були отримані вірогрідно кращі показники, порівняно зі станом при зверненні: показник фізичного компонента ЯЖ зріс на 9±1,94 балів, а показник психічного компонента – на 4,29±1,6 балів. Стан пацієнтів, що отримували Сироп подорожника теж поліпшився, але в меншій мірі (на 6,24±0,66 і на 4,67±1,51 балів, відповідно).

До лікування
Фізичний компонент 42,56±8,92 42,44±8,28 0,96
Психічний компонент 41,03±8,4 37,93±9,7 0,08
На 3 добу лікування
Фізичний компонент 46,73±6,43* 42,96±8,99 0,05
Психічний компонент 43,92±5,34* 41,88±9,17* 0,29
На 7 добу лікування
Фізичний компонент 51,56±6,89**# 48,68±7,62**# 0,08
Психічний компонент 45,32±6,8# 42,6±8,19# 0,2
Таблиця 2. Результати оцінки якості життя за допомогою шкали SF 36

Різниця величини показника в динаміці лікування статистично значуща, Р<0,05, * - на 3 добу в порівнянні зі станом до лікування, ** на 7 добу в порівнянні з 3 добою лікування, # на 7 добу в порівнянні зі станом до лікування.

Функціональний стан пацієнтів оцінювали за допомогою тестування за шкалою диференційної самооцінки функціонального стану САН (табл. 3). На першому візиті мало місце не тільки зниження функціональних показників, а й їх диспропорція - превалювало зниження самопочуття і активності. Після 7 денного курсу терапії відзначалося поліпшення всіх показників (самопочуття, активності, настрою), а також вирівнялися їх пропорційні взаємини. Зазначені зміни мали місце в обох групах, однак позитивна динаміка в більшій ступені реєструвалася серед пацієнтів, які отримували Рапітус.

При зверненні
Самопочуття, бали 2,8±1,3 2,79±1,31 0,97
Активність, бали 2,98±1,04 2,92±1,21 0,85
Настрій, бали 3,35±1,45 3,36±1,3 0,98
На 3 добу лікування
Самопочуття, бали 3,55±1,55* 3,31±1,53* 0,57
Активність, бали 3,55±1,2* 3,43±1,44* 0,73
Настрій, бали 4,04±1,64* 3,75±1,53* 0,51
На 7 добу лікування
Самопочуття, бали 4,81±1,35**# 4,35±1,5**# 0,24
Активність, бали 4,63±1,05**# 4,23±1,48**# 0,26
Настрій, бали 5,0±1,38**# 4,81±1,44**# 0,6
Таблиця 3. Зміна функціонального стану пацієнтів за шкалою диференційної самооцінки функціонального стану САН під впливом лікування.

Різниця величини показника в динаміці лікування статистично значуща, Р<0,05, * - на 3 добу в порівнянні зі станом до лікування, ** на 7 добу в порівнянні з 3 добою лікування, # на 7 добу в порівнянні зі станом до лікування

Висновки

  1. Включення до схем лікування хворих з малопродуктивним кашлем при ГРЗ комбінованого препарату Рапітус асоціюється з достовірною (р<0,05) нормалізацією основних клінічних проявів захворювання: кашлю, задишки, зникнення мокротиння й хрипів, інтоксикації, порівняно з контрольною групою (хворі, що отримували Сироп подорожника).
  2. Оцінка якості життя показала, що при застосуванні препарату Рапітус вже на 3 добу достовірно покращувався фізичний компонент якості життя (46,73±6,43 проти 42,96±8,99), в той час як в групі контролю цей показник достовірно збільшувався лише на 7 добу (51,56±6,89 проти 48,68±7,62).
  3. Після 7 денного курсу терапії відзначалося поліпшення всіх показників (самопочуття, активності, настрою), а також вирівнялися їх пропорційні взаємини. Зазначені зміни мали місце в обох групах, однак позитивна динаміка в більшій ступені реєструвалася серед пацієнтів, які отримували Рапітус.
  4. Препарат Рапітус є високоефективним і безпечним препаратом для лікування сухого, малопродуктивного кашлю. Застосування препарату істотно зменшує інтенсивність сухого кашлю, швидко припиняє нічні приступи кашлю, дозволяє покращити показники якості життя пацієнтів.

Як цитувати

1.
Alifer O. Леводропропізин для лікування кашлю у дорослих: рандомізоване контрольоване дослідження. PMGP [інтернет]. 16, Листопад 2018 [цит. за 28, Березень 2024];3(3):e030361. доступний у: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/61