To recommend taking vitamin C for common cold profilaxis or treatment is a common practice for physicians and healthcare professionals. But what is the evidence base?
Рекомендувати прийом вітаміну С для профілактики чи лікування застуди - звична практика для лікарів та фахівців охорони здоров’я. Але якою є доказова база?
Застуда – це одна із найбільш частих причин звернень до лікарів загальної практики. Окрім того, вона також є частою причиною зниження працездатності, пропуску роботи або школи. Існує доволі велика кількість вірусів, які здатні викликати симптоми застуди – ринорею, закладеність носа, чхання, біль у горлі, кашель, підвищення температури тощо. Навіть при інфікуванні одним і тим самим штамом вірусу симптоми можуть суттєво відрізнятись. Враховуючи, що застуда є вірусною інфекцією, антибіотики в цьому випадку не ефективні.
Зазвичай, причиною застуди є респіраторно-синцитіальний вірус, риновірус, вірус парагрипу та аденовірус. Причому риновірус відповідальний за 50-80% всіх випадків
Вже майже століття для лікування застуди використовують вітамін С. Вперше з такою метою його почали використовувати з 30х років минулого століття, а популярним цей засіб став з 1970х років, коли Нобелівський лауреат Лайнус Полінг в рамках одного із перших рандомізованих контрольованих досліджень продемонстрував його потенційну дієвість при цьому стані
В рамках досліджень на тваринах було продемонстровано, що вітамін С потенційно може впливати на резистентність організму до різних інфекцій, в тому числі й вірусних
Згідно із сучасними поглядами, вітамін С приймає участь у таких важливих імунних процесах, як фагоцитоз та хемотаксис лейкоцитів, пригнічення реплікації вірусів, вироблення інтерферону
В класичній роботі Лайнуса Полінга, яка підтверджувала ефективність вітаміну С при застуді, автор порівнював випадки застуди і виявив, що при вживанні цього вітаміну ризик захворіти зменшувався. Різниця була статистично достовірна (р=0.003). Те ж саме автор помітив при порівнянні кількості днів, проведених із хворобою. І в цьому випадку вітамін С у порівнянні із плацебо зменшував цей показник із надзвичайною статистичною достовірністю (p<0.001)
Враховуючи велику розповсюдженість рекомендацій щодо використання вітаміну С у профілактиці та лікуванні застуди, у 2013 році Harry Hemila, автор численних робіт щодо впливу цього вітаміну на імунну систему, та Elizabeth Chalker провели систематичний огляд та мета-аналіз всіх доступних досліджень, присвячених цій тематиці
Після огляду всіх опублікованих робіт автори відібрали 44 із найліпшим дизайном для подальшого аналізу. Результати аналізу виявились доволі суперечливими.
У своїх висновках автори зазначають наступні моменти:
Чи слід приймати вітамін С регулярно, протягом року, якщо він знижує тривалість застуди та її тяжкість на такий невеликий відсоток і не впливає на ризик її виникнення? Напевно все ж ні. Переваги такого прийому можуть мати лише спортсмени у період тяжких фізичних навантажень.
Яка роль нестачі вітаміну С у цьому? Цікаво, але в дослідженнях не реєстрували рівень вітаміну С в організмі. Цілком можливе, що позитивний ефект отримували тільки ті особи, які мали його нестачу, а при нормальному його рівні ефекту може й не бути.
Яка якість отриманих доказів щодо позитивних ефектів? На це питання немає однозначної відповіді. Перш за все, часто великі позитивні ефекти реєстрували в дослідженнях, в яких доза вітаміну С була невеликою, а відсутність дозо-залежного ефекту має насторожувати. По-друге, серед досліджень висока гетерогенність, тобто в одних - ефект дуже позитивний, в інших – ніякого, а це може вказувати на систематичні помилки в дослідженнях.
Таким чином, згідно із думкою авторів,
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.