Перейти до головного Перейти в головне навігаційне меню Перейти на нижній колонтитул сайту
Опубліковано: 2019-12-12

Стан когнітивних функцій в перший тиждень після операції з використанням загальної анастезії

Кафедра медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії Харківського національного медичного університету
Кафедра хірургії № 1 Харківського національного медичного університету
anesthesia general anesthesia cognitive function neurology анестезія загальна анестезія когнітивні фукнції неврологія

Анотація

Актуальність. Поняття «післяопераційна когнітивна дисфункція» - це когнітивний розлад, який розвивається в ранньому і зберігається в пізньому післяопераційному періоді. Клінічно даний стан проявляється у вигляді порушень пам'яті, порушення концентрації уваги і порушення інших вищих функцій кори головного мозку.

При клінічних дослідженнях встановлено, що при використанні загальної анестезії, спостерігаються зміни перфузії головного мозку, внутрішньочерепної гіпертензії, інші порушення з боку головного мозку, як наслідок використання препаратів для анестезії. Такі дії можуть обумовлювати в подальшому виникнення різних і різного ступеня порушень вищої мозкової функції. Так, в ранньому післяопераційному періоді когнітивна дисфункція визначається приблизно в 30% хірургічних втручань, виконаних за допомогою загальної анестезії, і продовжує спостерігатися протягом трьох місяців у 10% пацієнтів.

Мета. Метою даного дослідження є вивчення динаміки змін когнітивної функції протягом першого тижня у пацієнтів після операції з використанням загальної анестезії.

Методи дослідження. Стандартні клінічні і лабораторні. Дослідження когнітивної сфери: шкала ММSE, тест малювання годин, тест «10 слів», батарея тестів на лобову дисфункцію, метод Шульте.

Висновки. За результатами динаміки зміни тесту за шкалою MMSE, у пацієнтів середнього віку спостерігалася динаміка погіршення стану когнітивної функції в меншій мірі, ніж у пацієнтів молодого віку, що, можливо пов'язано з віковими особливостями пластичності когнітивної функції. У пацієнтів середнього віку, за результатами шкали FAB, в даний період дослідження було на одному рівні з показниками у пацієнтів молодого віку, що, можливо пов'язано з віковими особливостями пластичності когнітивної функції. За тестом малювання годин, суттєвої різниці швидкості відновлення не було, воно було поступовим, але повного відновлення не спостерігалося. За тестом запам'ятовування 10 слів і показниками проби Шульте відновлення було поступовим, з повним відновленням показника на рівень до операції.

 

 

Вступ

Поняття «післяопераційна когнітивна дисфункція» - це когнітивний розлад, який розвивається в ранньому і зберігається в пізньому післяопераційному періоді. Клінічно даний стан проявляється у вигляді порушень пам'яті, порушення концентрації уваги і порушення інших вищих функцій кори головного мозку [1].

При клінічних дослідженнях встановлено, що при використанні загальної анестезії, спостерігаються зміни перфузії головного мозку, внутрішньочерепної гіпертензії, інші порушення з боку головного мозку, як наслідок використання препаратів для анестезії. Такі дії можуть обумовлювати в подальшому виникнення різних і різного ступеня порушень вищої мозкової функції. Так, в ранньому післяопераційному періоді когнітивна дисфункція визначається приблизно в 30% хірургічних втручань, виконаних за допомогою загальної анестезії, і продовжує спостерігатися протягом трьох місяців у 10% пацієнтів [2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10].

Взагалі когнітивна дисфункція пов'язана з інтегративної діяльністю головного мозку. Найбільш тонкі і важливі функції і головного, які допомагають виконувати раціональне усвідомлення світу, розуміти як когнітивні функції [2].

Знання питання механізмів теорій важливе в розробці та вдосконаленні схем загальної анестезії, визначенні доз і співвідношень препаратів для досягнення мінімального токсичного ефекту. Це також досягається отриманням знань з питань дії загальної анестезії з урахуванням клітинно -молекулярних механізмів. На базі цього авторами була розроблена біохімічна теорія [11].

У патогенезі виникнення когнітивної дисфункції, в післяопераційному періоді, виділяються головні фактори загальної анестезії: метаболічні, гемореологічні, гіпоксичні, токсичні.

Мета

Метою даного дослідження є вивчення динаміки змін когнітивної функції протягом першого тижня у пацієнтів після операції з використанням загальної анестезії.

Дослідження було проведено в хірургічних відділеннях різного профілю на базі Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. А.І. Мещанінова. Оперативне втручання проводили в умовах загальної багатокомпонентної анестезії зі штучною вентиляцією легень з використанням пропофолу і фентанілу, тіопенталу-натрію і фентанілу.

Для досягнення даної мети нами було проведено дослідження когнітивної сфери у пацієнтів різних вікових груп: молодого віку, середнього віку, літні люди з гострою хірургічною патологією до операції і на 1 і 7 добу після оперативного втручання в порівнянні з даними передопераційного періоду.

Методи дослідження

Стандартні клінічні і лабораторні. Дослідження когнітивної сфери: шкала ММSE, тест малювання годин, тест «10 слів», батарея тестів на лобову дисфункцію, метод Шульте.

Пацієнти були ознайомлені з даними про своє захворювання, обсяг оперативного втручання, можливими ускладненнями.

Динаміку зміни стану когнітивної функції у пацієнтів після операції з використанням загальної анестезії досліджені у 130 пацієнтів зі стандартною схемою ведення післяопераційного періоду.

Пацієнти були розподілені відповідно на три групи:

1 група (n = 46) - пацієнти молодого віку (18-44 роки); середній вік 30,1 ± 1,0 року, 24 людини, 22 жінки.

2 група (n = 43) - пацієнти середнього віку (44-60 роки); середній вік 49,3 ± 5,1 року, 18 чоловіки, 25 жінки.

3 група (n = 41) - пацієнти похилого віку (60-80 роки); середній вік 74,4 ± 6,1 року, 22 людини, 19 жінки.

Результати дослідження

Динаміка результатів тесту за шкалою MMSE на етапах дослідження

На 1 добу у пацієнтів всіх груп після операції показник тесту за шкалою MMSE був на 20,3% нижче максимально можливого значення даного тесту і на 11,5% нижче значення по даному тесту в період до операції. Показник тесту за шкалою MMSE також відрізнявся у всіх групах пацієнтів на 1 добу. У пацієнтів 1 групи на 1 добу після операції показник тесту за шкалою MMSE був на 14,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 10,1% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 2 групи на 1 добу після операції показник тесту за шкалою MMSE був на 11,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 1,4% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 3 групи на 1 добу після операції показник тесту за шкалою MMSE був на 35,3% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 23,3% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи.

На 7 добу у пацієнтів всіх груп після операції показник тесту за шкалою MMSE був на 16,45% нижче максимально можливого значення даного тесту і на 7,28% нижче значення по даному тесту в період до операції. Показник тесту за шкалою MMSE також відрізнявся у всіх групах пацієнтів на 7 добу. На 7 добу дослідження стан когнітивної функції у пацієнтів покращився, тільки у пацієнтів 2 групи майже відновився до стану до операції. У пацієнтів 1 групи на 7 добу після операції показник тесту за шкалою MMSE був на 10,3% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 6,27% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 2 групи на 7 добу після операції показник тесту за шкалою MMSE був на 10,6% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 1,1% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 3 групи на 7 добу після операції показник тесту за шкалою MMSE був на 28,3% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 15,01% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів середнього віку спостерігалася динаміка погіршення стану когнітивної функції в меншій мірі, ніж у пацієнтів молодого віку, що, можливо пов'язано з віковими особливостями пластичності когнітивної функції [12].

Динаміка результатів шкали FAB на етапах дослідження

На 1 добу у пацієнтів всіх груп після операції показник тесту за шкалою FAB був на 18,3% нижче максимально можливого значення даного тесту і на 11,6% нижче значення по даному тесту в період до операції. Показник тесту за шкалою FAB також відрізнявся у всіх групах пацієнтів на 1 добу. У пацієнтів 1 групи на 1 добу після операції показник тесту за шкалою FAB був на 6,1% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 3,4% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 2 групи на 1 добу після операції показник тесту за шкалою FAB був на 10,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 6,35% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 3 групи на 1 добу після операції показник тесту за шкалою FAB був на 37,7% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 25,8% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. На 7 добу у пацієнтів всіх груп після операції показник тесту за шкалою FAB був на 13,5% нижче максимально можливого значення даного тесту і на 6,4% нижче значення по даному тесту в період до операції. Показник тесту за шкалою FAB також відрізнявся у всіх групах пацієнтів на 7 добу. На 7 добу дослідження стан когнітивної функції у пацієнтів покращився щодо стану на 1 добу. У пацієнтів 1 групи на 7 добу після операції показник тесту за шкалою FAB був на 5,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 2,3% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 2 групи на 7 добу після операції показник тесту за шкалою FAB був на 5,0% нижчих від максимально можливого значення по даному тесту і на 1,1% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 3 групи на 7 добу після операції показник тесту за шкалою FAB був на 30,5% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 17,2% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів середнього віку спостерігалася динаміка відновлення стану когнітивної функції швидше на 7 добу. Також було в даний період дослідження на одному рівні з показниками у пацієнтів молодого віку, що, можливо пов'язано з віковими особливостями пластичності когнітивної функції [12].

Динаміка результатів тесту малювання годин на етапах дослідження

На 1 добу у пацієнтів всіх груп після операції показник тесту малювання годин був на 17% нижче максимально можливого значення даного тесту і на 13,5% нижче значення по даному тесту в період до операції. Показник тесту малювання годин також відрізнявся у всіх групах пацієнтів на 1 добу. У пацієнтів 1 групи на 1 добу після операції показник тесту малювання годиннику була на 9,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 7,1% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 2 групи на 1 добу після операції показник тесту малювання годин був на 14,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 12,2% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 3 групи на 1 добу після операції показник тесту малювання годин був на 29,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 22,8% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи.

На 7 добу у пацієнтів всіх груп після операції показник тесту малювання годин був на 13,0% нижче максимально можливого значення даного тесту і на 9,3% нижче значення по даному тесту в період до операції. Показник тесту малювання годин також відрізнявся у всіх групах пацієнтів на 7 добу. На 7 добу дослідження стан когнітивної функції у пацієнтів покращився щодо стану на 1 добу. У пацієнтів 1 групи на 7 добу після операції показник тесту малювання годин був на 8,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 4,2% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 2 групи на 7 добу після операції показник тесту малювання годин був на 12,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 10,2% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 3 групи на 7 добу після операції показник тесту малювання годин був на 19,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 11,9% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів всіх груп в усі терміни спостережень суттєвої різниці швидкості відновлення не було, воно було поступовим, але повного відновлення не спостерігалося.

Динаміка результатів тесту 10 слів А. Лурія на етапах дослідження

На 1 добу у пацієнтів всіх груп після операції показник тесту 10 слів був на 33,0% нижче максимально можливого значення даного тесту і на 14,7% нижче значення по даному тесту в період до операції. Показник тесту 10 слів також відрізнявся у всіх групах пацієнтів на 1 добу. У пацієнтів 1 групи на 1 добу після операції показник тесту 10 слів був на 15,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 9,5% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 2 групи на 1 добу після операції показник тесту 10 слів був на 32,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 16,0% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 3 групи на 1 добу після операції показник тесту 10 слів був 4,9 ± 0,6, що на 51,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 19,6% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи.

На 7 добу у пацієнтів всіх груп після операції показник тесту 10 слів був на 27,0% нижче максимально можливого значення даного тесту і на 7,1% нижче значення по даному тесту в період до операції. Показник тесту 10 слів також відрізнявся у всіх групах пацієнтів на 7 добу. На 7 добу дослідження стан когнітивної функції у пацієнтів покращився щодо стану на 1 добу. У пацієнтів 1 групи на 7 добу після операції показник тесту 10 слів був на 11,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 5,3% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 2 групи на 7 добу після операції показник тесту 10 слів був на 26,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 8,6% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 3 групи на 7 добу після операції показник тесту 10 слів був на 44,0% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 8,1% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів всіх груп в короткі терміни спостережень суттєвої різниці швидкості відновлення не було. Відновлення було поступовим, з повним відновлення до значення когнітивних порушень по даному тесту на рівень до операції.

Динаміка результатів проби Шульте на етапах дослідження

На 1 добу у пацієнтів всіх груп після операції показник проби Шульте був на 43,8% нижче максимально можливого значення даного тесту і на 36,2% нижче значення по даному тесту в період до операції. Показник тесту проби Шульте також відрізнявся у всіх групах пацієнтів на 1 добу. У пацієнтів 1 групи на 1 добу після операції показник проби Шульте був на 12,6% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 24,8% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 2 групи на 1 добу після операції показник проби Шульте був на 40,2% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 29,5% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 3 групи на 1 добу після операції показник проби Шульте був на 78,8% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 51,2% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи.

На 7 добу у пацієнтів всіх груп після операції показник проби Шульте був на 33,6% нижче максимально можливого значення даного тесту і на 26,6% нижче значення по даному тесту в період до операції. Показник проби Шульте також відрізнявся у всіх групах пацієнтів на 7 добу. На 7 добу дослідження стан когнітивної функції у пацієнтів покращився щодо стану на 1 добу, істотніше у пацієнтів 2 групи. У пацієнтів 1 групи на 7 добу після операції показник проби Шульте був на 11,2% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 23,2% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 2 групи на 7 добу після операції показник проби Шульте був на 24,8% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 15,3% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів 3 групи на 7 добу після операції показник проби Шульте був на 64,8% нижче максимально можливого значення по даному тесту і на 39,4% нижче значення по даному тесту в період до операції у пацієнтів цієї групи. У пацієнтів всіх груп в короткі терміни спостережень суттєвої різниці швидкості відновлення не було, воно було поступовим, з повним відновлення значень по даному тесту на рівень до операції.

Висновки

За результатами динаміки зміни тесту за шкалою MMSE, у пацієнтів середнього віку спостерігалася динаміка погіршення стану когнітивної функції в меншій мірі, ніж у пацієнтів молодого віку, що, можливо пов'язано з віковими особливостями пластичності когнітивної функції. У пацієнтів середнього віку, за результатами шкали FAB, в даний період дослідження було на одному рівні з показниками у пацієнтів молодого віку, що, можливо пов'язано з віковими особливостями пластичності когнітивної функції. За тестом малювання годин, суттєвої різниці швидкості відновлення не було, воно було поступовим, але повного відновлення не спостерігалося. За тестом запам'ятовування 10 слів і показниками проби Шульте відновлення було поступовим, з повним відновленням показника на рівень до операції.

Посилання

  1. Abildstrom H, Rasmussen L, Rentowl P, et al. Cognitive dysfunction 1-2 years after non-cardiac surgery in the elderly, ISPOCD group, International study of post-operative cognitive dysfunction. Acta Anaesthesiol Scand. 2000;44(10):1246-51.
  2. Usenko L, Eid R, Kryshtafor A, et al. Prevention and correction of postoperative cognitive dysfunction in elderly patients. International Neurological Journal. 2008;3(19):99-110.
  3. Usenko L, Eid R, Kryshtafor A, et al. Prevention and correction of postoperative cognitive dysfunction in elderly patients. International Neurological Journal. 2008;4(20):87-94.
  4. Isaev S, Lihvancev V, Kichin V. The influence of perioperative factors and the choice of anesthesia method on the incidence of cognitive impairment in the postoperative period. Irkutsk: IX Congress of the Federation of Anesthesiologists; 2004.
  5. Shnajder N, Shprah V, Salmina A. Postoperative cognitive dysfunction: prevention, diagnosis, treatment, toolkit for doctors. Krasnoyarsk: Instant printing; 2005.
  6. Davydova N. Possible criteria for predicting cerebrovascular accidents during anesthesia. Ann Crit Care. 2004;5:232-4.
  7. Shnajder N. A new look at the problem of postoperative cognitive dysfunction. Gostri ta nevidkladni stany u praktyci likarja. 2008;5(13).
  8. Rasmussen L, Jonson T, Kuipers H, et al. A randomized study of regional versus general anesthesia in 438 elderly patients, does anesthesia cause postoperative cognitive disfunction. Acta Anaesthesiol Scand. 2003;47(3):1188-94.
  9. Newman S, Stygall J, Hirani S, Shaefi S, Maze M. Postoperative cognitive dysfunction after noncardiac surgery: a systematic review. Anesthesiology. 2007;106(3):572-90.
  10. Chen X, Zhao M, White P, et al. The recovery of cognitive function after general anesthesia in elderly patients: a comparison of desflurane and sevoflurane. Anesth Analg. 2001;93(6):1489-94.
  11. Shnajder N, Salmina A. Neurological complications of general anesthesia. Krasnoyarsk: KrasSMU; 2004.
  12. Zaharov V, Jahno N. Cognitive Disorders in the Elderly and Old Age. Moscow: Toolkit for Physicians; 2005.