За даними ВООЗ, проблема безпліддя є в сучасному суспільстві в умовах депопуляції однією з найбільш актуальних медико-соціальних і психологічних демографічних проблем, яка обумовлена поєднанням соціального, психічного неблагополуччя і, практично завжди, фізичного нездоров'я і психологічної напруги в сім'ї.
Безплідним вважається шлюб, в якому, незважаючи на регулярне статеве життя протягом 1 року без використання методів контрацепції, вагітність не настає, за умови, що подружжя знаходиться в дітородному віці.
Частота безплідних шлюбів коливається в широких межах і не має тенденції до зниження у всіх країнах світу. Так, за даними різних авторів, поширеність безпліддя в європейських країнах в середньому становить близько 14%, за даними Міністерства охорони здоров'я України, рівень безпліддя в нашій країні досягає 20%, тобто приблизно кожен п'ятий з 15 млн пар в Україні не може зачати дитину, а ефективність лікування даної патології представляється явно недостатньою (В.І. Кулаков, 2005; М. В. Корякін, AC Акопян, 2006; І.Є. Корнєєва, 2007).
Ефективність відновлення репродуктивної функції асоційована з кінцевим результатом - настанням і успішним результатом вагітності і коливається від 10% до можливих 80% (К.В. Краснопільська і співавт., 2006; A. Lockvood, 2005; S. Nardo, 2006). Сучасні допоміжні репродуктивні технології, за допомогою яких можуть бути подолані практично всі форми жіночого і чоловічого безпліддя, дають можливість мати дітей подружнім парам, раніше приреченим на бездітність.Одним з найбільш перспективних методів лікування безпліддя є метод екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). В даний час результативність ЕКЗ досягає 40% на 1 перенесення ембріона в порожнину матки, а кількість дітей, народжених в результаті застосування цього методу, обчислюється вже мільйонами (М.Б. Аншина і співавт., 2005; К.В. Краснопільська, 2007; N. Lok, 2005). Разом з тим, на думку ряду авторів (Є. Кулакова, 2007; А. Robinson, 2006), великий вплив на фертильність і, відповідно, на результат лікування безпліддя має психічний стан пацієнток і, більшою мірою, їх психологічні та психоемоційні особливості. У зв'язку з цим все більшої актуальності набуває проблема психоемоційних реакцій у жінок з безпліддям, що обумовлено як широкою поширеністю цих порушень в популяції, так і недостатньою вивченістю впливу психічного здоров'я на репродуктивну систему людини, що значно підвищує відносний ризик розвитку безпліддя (П. Чен, 2006).
Мета дослідження: Створення програми медико-психологічного супроводу та психокорекції у жінок під час повторного застосування додаткових репродуктивних технологій.
Гіпотеза дослідження: Психологічними пусковими механізмами для невдалого протоколу є:
Відсутність медико-психологічного супроводу;
Негативні емоційні стани жінки;
Психологічні фактори – причина погіршення проходження протоколу ЕКЗ;
Вплив хронічного стресу на нейро-ендокринні процеси жінок.
Дослідити індивідуально-психологічні особливості жінок,які впливають на кількість проходження протоколу ЕКЗ.
Розробити практичні рекомендації для лікарів-репродуктологів, акушерів-гінекологів медичних закладів охорони здоров’я України.
Об'єкт дослідження: Індивідуально-психологічні особливості жінок з безпліддям, які повторно проходять протокол ЕКЗ.
Предмет дослідження: Особливості психоемоційної сфери жінок, при повторному проходженні протоколу ЕКЗ.
Методики дослідження:
«Самоцінка психічних станів» (Г.Айзенк) ;
Шкала тривожності (Г.Спілбергер, адаптація Ю.Ханін) ;
Методика диференційної діагностики депресивних станів В.Зунга;
Арт-терапевтична методика «Мандала»;
Дихально-м’язова релаксація.
Спеціальність лікаря-психолога недостатньо інтегрована в клініку репродуктології. За принципами мультидисциплінарного підходу, діагностичні та лікувальні заходи, будуть продуктивними у разі цілісного підходу до особистості, тому, що «психічне» та «соматичне» нероздільні поняття. Таку практику важливо впроваджувати, як в приватних медичних установах, так і в загальнодержавних лікувальних закладах.
Необхідність розробки психокорекційних заходів із урахуванням впливу ряду чинників на проходження протоколу екстракорпорального запліднення . Розробка медико-психологічної програми, та супроводу лікарем-психологом під час проведення протоколу ЕКЗ, допоможе надати в повній мірі допомогу жінці у складі мультидисциплінарної команди у закладах охорони здоров’я України.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів