Перейти до головного Перейти в головне навігаційне меню Перейти на нижній колонтитул сайту
Опубліковано: 2018-06-06

Медико-психологічний супровід жінок при повторному використанні допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)

Пологовий будинок "Адоніс"
reproductive function infertility psychological interventions emotional state репродуктивна функція безпліддя психокорекція емоційний стан

Актуальність

За даними ВООЗ, проблема безпліддя є в сучасному суспільстві в умовах депопуляції однією з найбільш актуальних медико-соціальних і психологічних демографічних проблем, яка обумовлена ​​поєднанням соціального, психічного неблагополуччя і, практично завжди, фізичного нездоров'я і психологічної напруги в сім'ї.

Безплідним вважається шлюб, в якому, незважаючи на регулярне статеве життя протягом 1 року без використання методів контрацепції, вагітність не настає, за умови, що подружжя знаходиться в дітородному віці.

Частота безплідних шлюбів коливається в широких межах і не має тенденції до зниження у всіх країнах світу. Так, за даними різних авторів, поширеність безпліддя в європейських країнах в середньому становить близько 14%, за даними Міністерства охорони здоров'я України, рівень безпліддя в нашій країні досягає 20%, тобто приблизно кожен п'ятий з 15 млн пар в Україні не може зачати дитину, а ефективність лікування даної патології представляється явно недостатньою (В.І. Кулаков, 2005; М. В. Корякін, AC Акопян, 2006; І.Є. Корнєєва, 2007).

Ефективність відновлення репродуктивної функції асоційована з кінцевим результатом - настанням і успішним результатом вагітності і коливається від 10% до можливих 80% (К.В. Краснопільська і співавт., 2006; A. Lockvood, 2005; S. Nardo, 2006). Сучасні допоміжні репродуктивні технології, за допомогою яких можуть бути подолані практично всі форми жіночого і чоловічого безпліддя, дають можливість мати дітей подружнім парам, раніше приреченим на бездітність.Одним з найбільш перспективних методів лікування безпліддя є метод екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). В даний час результативність ЕКЗ досягає 40% на 1 перенесення ембріона в порожнину матки, а кількість дітей, народжених в результаті застосування цього методу, обчислюється вже мільйонами (М.Б. Аншина і співавт., 2005; К.В. Краснопільська, 2007; N. Lok, 2005). Разом з тим, на думку ряду авторів (Є. Кулакова, 2007; А. Robinson, 2006), великий вплив на фертильність і, відповідно, на результат лікування безпліддя має психічний стан пацієнток і, більшою мірою, їх психологічні та психоемоційні особливості. У зв'язку з цим все більшої актуальності набуває проблема психоемоційних реакцій у жінок з безпліддям, що обумовлено як широкою поширеністю цих порушень в популяції, так і недостатньою вивченістю впливу психічного здоров'я на репродуктивну систему людини, що значно підвищує відносний ризик розвитку безпліддя (П. Чен, 2006).

Мета дослідження: Створення програми медико-психологічного супроводу та психокорекції у жінок під час повторного застосування додаткових репродуктивних технологій.

Гіпотеза дослідження: Психологічними пусковими механізмами для невдалого протоколу є:

  1. Відсутність медико-психологічного супроводу;
  2. Негативні емоційні стани жінки;
  3. Психологічні фактори – причина погіршення проходження протоколу ЕКЗ;
  4. Вплив хронічного стресу на нейро-ендокринні процеси жінок.

Завданнями дослідження є:

  1. Дослідити індивідуально-психологічні особливості жінок,які впливають на кількість проходження протоколу ЕКЗ.
  2. Розробити практичні рекомендації для лікарів-репродуктологів, акушерів-гінекологів медичних закладів охорони здоров’я України.

Об'єкт дослідження: Індивідуально-психологічні особливості жінок з безпліддям, які повторно проходять протокол ЕКЗ.

Предмет дослідження: Особливості психоемоційної сфери жінок, при повторному проходженні протоколу ЕКЗ.

Методи та матеріали

Пацієнти і методи дослідження: В дослідженні взяли участь 83 жінки, які мали медико-психологічний супровід, під час протоколу, та 36 жінок, які знаходяться в протоколі ЕКЗ, без медико-психологічного супроводу.

Методики дослідження:

  1. «Самоцінка психічних станів» (Г.Айзенк) ;
  2. Шкала тривожності (Г.Спілбергер, адаптація Ю.Ханін) ;
  3. Методика диференційної діагностики депресивних станів В.Зунга;
  4. Арт-терапевтична методика «Мандала»;
  5. Дихально-м’язова релаксація.

Результати

Результати: Під час психологічної бесіди виявляється взаємозв’язок між емоційним станом жінки та кількістю протоколів, які вже жінка пройшла. Рівень ситуативної тривожності у жінок групи без медико-психологічного супроводу - високого рівня ситуативної тривожності не виявлено – у 56%, виявлено середній, у 43%. Тривожність як риса особистості в високому ступені також не була простежена в нашому дослідженні.

Рівень стану депресивності: У 24% випадків діагностується легкого та 32% - середнього ступеню депресивні прояви.

Висновок

Спеціальність лікаря-психолога недостатньо інтегрована в клініку репродуктології. За принципами мультидисциплінарного підходу, діагностичні та лікувальні заходи, будуть продуктивними у разі цілісного підходу до особистості, тому, що «психічне» та «соматичне» нероздільні поняття. Таку практику важливо впроваджувати, як в приватних медичних установах, так і в загальнодержавних лікувальних закладах.

Необхідність розробки психокорекційних   заходів із урахуванням впливу ряду чинників на проходження протоколу екстракорпорального запліднення . Розробка медико-психологічної програми, та супроводу лікарем-психологом під час проведення протоколу ЕКЗ, допоможе надати в повній мірі допомогу жінці у складі мультидисциплінарної команди у закладах охорони здоров’я України.

Додаткова інформація

Конфлікт інтересів

Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів